Єгипет виступив проти Юдеї
1 Так сталося, що коли зміцніло царство Ровоама, й він відчув себе потужним, то він знехтував Господнім Законом. У результаті весь Ізраїль пішов услід за ним.
2 Оскільки ж вони віроломно відступили від Господа, то в п’ятому році царювання Ровоама проти Єрусалима виступив єгипетський цар Шішак,
3 з військом , яке налічувало тисячу двісті колісниць та шістдесят тисяч кіннотників, а також безліч озброєних людей, що прийшли з ним із Єгипту: лівійців, суккійців та кушійців.
4 Захопивши укріплені міста, які належали Юдеям, вони підступили до Єрусалима.
5 Тоді пророк Шемая прийшов до Ровоама та Юдейських можновладців, котрі рятуючись від Шішака, зібрались у Єрусалимі, і передав їм слова, які сказав Господь: Ви залишили Мене, тому і Я залишу вас, віддавши в руки Шішака!
6 Тож можновладці Ізраїлю, як і сам цар, упокорились і сказали: Господь справедливий!
7 Коли Господь побачив їхнє щире впокорення, то знову було Господнє слово до Шемаї такого змісту: Оскільки вони впокорились, Я не знищу їх, але незабаром Я дам їм порятунок; Мій гнів не зіллється на Єрусалим через вторгнення Шішака.
8 Проте вони стануть підданими Шішака, аби зрозуміли, що значить служити Мені, й служити земним царствам.
9 Отже, єгипетський цар Шішак вторгся в Єрусалим, і забрав скарби Господнього Храму, а також скарби царського палацу, – загарбав усе, навіть золоті щити, які виготовив Соломон.
10 Тому замість них цар Ровоам виготовив мідні щити. Він передав їх під охорону начальників варти, що охороняли брами царського палацу.
11 Щоразу, коли цар йшов до Господнього Храму, то його охоронці брали ті щити, після чого повертали їх знову в будинок варти палацу.
12 Коли ж Ровоам цілковито упокорився, то Господній гнів відвернувся від нього, так що він не був остаточно знищений, адже і в Юдеї було щось хороше.
13 З часом цар Ровоам закріпився в Єрусалимі й владарював далі. Ровоам мав сорок один рік, коли зійшов на царський престол, і сімнадцять років владарював у Єрусалимі, – у місті, яке Господь обрав з усіх племен Ізраїлю, аби там перебувало Його Ім’я. А ім’я його матері – аммонійка Наама.
Смерть і поховання Ровоама
14 Ровоам чинив багато зла через те, що не скеровував свого серця, щоб постійно шукати Господа.
15 Всі інші діяння Ровоама, від перших й до останніх, описані у Спогадах Пророка Шемаї та в Літописі Ясновидця Іддо. Протягом усього часу між Ровоамом та Єровоамом точилась війна.
16 Ровоам спочив зі своїми батьками й був похований у Місті Давида. Після нього зійшов на престол його син Авія.
Najazd Szyszaka, króla egipskiego, na Judę
(I Król. 14,21—31)1 Gdy królestwo Rechabeama utwierdziło się, on sam zaś stał się potężnym, porzucił zakon Pański, a wraz z nim cały Izrael.
2 W piątym roku panowania Rechabeama zdarzyło się, że Szyszak, król egipski, najechał na Jeruzalem — dlatego że sprzeniewierzyli się Panu —
3 Z tysiącem i dwustu wozami wojennymi i z sześćdziesięciu tysiącami jezdnych, a lud zbrojny, który przyszedł z nim z Egiptu, Libijczycy, Sukkijczycy i Kuszyci, był niezliczony.
4 Zdobywszy miasta warowne, które należały do Judy, dotarł aż do Jeruzalemu.
5 Wtedy prorok Szemajasz udał się do Rechabeama i do książąt judzkich, którzy wycofali się przed Szyszakiem do Jeruzalemu, i rzekł do nich: Tak mówi Pan: Wy porzuciliście mnie, toteż i Ja was porzuciłem i wydałem w rękę Szyszaka.
6 Wtedy książęta izraelscy oraz król ukorzyli się i rzekli: Pan jest sprawiedliwy.
7 Gdy Pan widział, że się ukorzyli, doszło Szemajasza słowo Pana tej treści: Ponieważ się ukorzyli, nie wytracę ich, lecz wkrótce ześlę im ratunek, a gniew mój na Jeruzalem nie wyleje się przez rękę Szyszaka.
8 Zostaną jednak jego poddanymi, aby poznali, co to znaczy służyć mnie albo służyć królestwom ziemskim.
9 Szyszak, król egipski, najechał więc na Jeruzalem i zabrał skarby świątyni Pańskiej i skarby pałacu królewskiego, wszystko to zabrał. Zabrał też złote tarcze, które kazał sporządzić Salomon.
10 Wtedy król Rechabeam kazał sporządzić zamiast nich tarcze spiżowe i powierzył je dowódcom straży przybocznej, którzy pilnowali wejścia do pałacu królewskiego.
11 Ilekroć król wchodził do świątyni Pańskiej, przychodziła straż przyboczna i zabierała je, po czym znowu przynosiła je z powrotem do wartowni straży przybocznej.
12 Ponieważ król ukorzył się, odwrócił się od niego gniew Pana i nie wytracił go całkowicie; boć także w Judzie działy się dobre rzeczy.
13 I znów stał się król Rechabeam potężnym w Jeruzalemie, i panował. Miał zaś Rechabeam czterdzieści jeden lat, gdy objął władzę królewską, a panował siedemnaście lat w Jeruzalemie, mieście, które wybrał Pan ze wszystkich plemion izraelskich, ażeby tam złożyć imię swoje. Matka jego miała na imię Naama, a była Ammonitką.
14 Czynił zaś to, co złe, gdyż nie zwrócił swego serca, aby szukać Pana.
15 A sprawy Rechabeama, od pierwszych do ostatnich, są spisane w Dziejach Proroka Szemajasza i Jasnowidza Iddo. Wojny zaś między Rechabeamem a Jeroboamem trwały przez cały czas.
16 I spoczął Rechabeam ze swoimi ojcami i został pochowany w Mieście, Dawida, władzę zaś królewską po nim objął Abiasz, jego syn.