1 Прибувши в Єрусалим, Ровоам з усього Юдиного та Веніямінового поколінь зібрав сто вісімдесят тисяч добірних воїнів, котрі були здатні воювати, аби виступити проти Ізраїлю, щоб таким чином повернути царство Ровоамові.
2 Але до Божого чоловіка Шемаї було Господнє слово такого змісту:
3 Скажи синові Соломона, Ровоаму, Юдейському цареві та всім Ізраїльтянам із поколінь Юди і Веніяміна слова,
4 сказані Господом: Не вирушайте, щоб воювати зі своїми братами! Нехай кожен повертається до свого дому, адже все, що сталося, походить від Мене! І вони послухались Господнього слова, повернулися і не пішли війною проти Єровоама.
Ровоам зміцнює міста Юдеї
5 Ровоам замешкав у Єрусалимі, а в Юдейських містах зі стінами він будував фортеці.
6 Зокрема, він укріпив Вифлеєм, Етам і Текою;
7 Бет-Цур, Сохо і Адуллам;
8 Ґат, Марешу і Зіф;
9 Адораїм, Лахіш та Азеку;
10 Цору, Аялон і Хеврон. Усі ці міста племен Юди та Веніяміна він зробив твердинями.
11 Перетворивши їх на фортеці, Ровоам призначив у них начальників, побудував в них склади для харчів, олії та вина.
12 Крім того, забезпечив кожне місто великими щитами та списами, зробивши їх неприступними. Отже, нащадки поколінь Юди та Веніяміна залишились з Ровоамом.
Переселення священиків та левітів до Юдеї
13 Що ж до священиків та левітів, то всі ті, що мешкали поміж Ізраїлем, залишивши свої поселення, подались до Ровоама.
14 Левіти, залишаючи пасовиська для худоби та свої наділи спадщини, пішли в Юдею та в Єрусалим, тому що Єровоам та його сини відсторонили їх від святих обов’язків у служінні Господу,
15 оскільки цар призначив власних священиків (жерців ) на узвишшях до ідолів та тельців, яких він понароблював.
16 Услід за левітами, в Єрусалим пішло чимало простих людей з різних Ізраїльських племен, котрі всім своїм серцем прагнули спілкування з Господом, Богом Ізраїлю, аби приносити жертви Господу, Богові своїх батьків.
17 Вони зміцнили Юдейське царство, три роки підтримували Ровоама, Соломонового сина, адже три перші роки він наслідував Давида та Соломона.
Сім’я Ровоама
18 Ровоам одружився на Махалат, – дочці Давидового сина Єрімота й Авіхаїл, дочки Еліява, сина Єссея ,
19 Вона народила йому синів: Єуша, Шемарію й Загама.
20 Після неї він взяв Мааху, дочку Авесалома , яка народила йому Авію, Аттая, Зізу та Шеломіта.
21 Ровоам же покохав Мааху, дочку Авесалома, більше, ніж інших своїх дружин та своїх наложниць, – а мав він вісімнадцять жінок і шістдесят наложниць, – тому він був батьком двадцяти восьми синів та шестидесяти дочок.
22 Ровоам призначив Авію, сина Маахи, першим принцом серед своїх братів, оскільки планував зробити його царем, спадкоємцем престола .
23 Ровоам чинив мудро, призначивши своїх синів по всіх округах Юди та Веніяміна, а також в усі міста-твердині, забезпечивши їх продовольством, і підшукав для них чимало жінок.
Pan nie dopuszcza do wojny bratobójczej
1 Gdy Rechabeam przybył do Jeruzalemu, zgromadził ród Judy i Beniamina w liczbie stu osiemdziesięciu tysięcy zaprawionych w walce, aby wszcząć wojnę z Izraelem w celu przywrócenia królestwa Rechabeamowi.
2 Wtedy doszło słowo Pana Szemajasza, męża Bożego, tej treści:
3 Powiedz Rechabeamowi, synowi Salomona, królowi judzkiemu, i całemu Izraelowi w Judzie, i Beniaminitom tak:
4 Tak mówi Pan: Nie wyruszycie i nie będziecie walczyć z waszymi braćmi. Wróćcie każdy do swego domu, gdyż ode mnie wyszła ta sprawa. Usłuchali więc słów Pańskich i zawrócili z wyprawy przeciwko Jeroboamowi.
Pomyślne rządy Rechabeama
5 Rechabeam zamieszkał w Jeruzalemie i przebudował niektóre miasta w Judzie w twierdze,
6 Mianowicie Betlejem, Etam, Tekoa,
7 Bet-Sur, Socho, Adullam,
8 Gat, Maresza, Zif,
9 Adoraim, Lakisz, Azeka,
10 Sorea, Ajjalon, Chebron. To były miasta warowne w Judzie i w Beniaminie.
11 Umocnił te twierdze, ustanowił w nich dowódców i zaopatrzył w zapasy żywności, oliwy i wina
12 Oraz każde poszczególne z tych miast w tarcze i w dzidy, i potężnie je wzmocnił. Do niego więc należeli Juda i Beniamin.
13 Lecz kapłani i Lewici, którzy byli w całym Izraelu, przystawali do niego ze wszystkich swoich miejsc zamieszkania,
14 Lewici bowiem porzucali swoje pastwiska i swoje posiadłości, i udawali się do Judy i do Jeruzalemu, gdyż Jeroboam i jego synowie odsunęli ich od czynności kapłańskich w służbie Pana,
15 Ustanawiając własnych kapłanów dla wyżyn i dla duchów polnych, i cielców, jakie Jeroboam kazał sporządzić.
16 Za nimi zaś przybywali do Jeruzalemu ze wszystkich plemion izraelskich ci, którzy byli oddani całym sercem szukaniu Pana, Boga izraelskiego, aby składać ofiary Panu, Bogu swoich ojców.
17 Przez to zaś wzmocnili królestwo judzkie i wsparli Rechabeama, syna Salomona, na trzy lata, gdyż przez trzy lata kroczyli drogą Dawida i Salomona.
18 A Rechabeam pojął za żonę Machalat, córkę Jerimota, syna Dawida, oraz Abigail, córkę Eliaba, syna Isajego.
19 Urodziła mu ona synów: Jeusza, Szemariasza i Zahama.
20 Po niej pojął Maachę, córkę Abszaloma, i ta urodziła mu Abiasza, Attaja i Zizę, i Szelomita.
21 Rechabeam zaś miłował Maachę, córkę Abszaloma, bardziej niż inne swoje żony i nałożnice — miał bowiem osiemnaście żon i sześćdziesiąt nałożnic — był zaś ojcem dwudziestu ośmiu synów i sześćdziesięciu córek.
22 Jako pierwszego księcia wśród braci wysunął Rechabeam Abiasza, syna Maachy, chciał bowiem, aby on został królem.
23 Rozsądnie też postąpił, rozmieszczając wszystkich swoich synów po wszystkich okręgach Judy i Beniamina, po wszystkich miastach warownych, przydzielając im w bród żywności i rając im mnóstwo żon.