Поради для Ровоама
1 Ровоам подався в Сихем, оскільки, за традицією, в Сихемі зібрався весь Ізраїль, аби проголосити його царем.
2 Так сталося, що про це дізнався Єровоам, син Невата. Він був у Єгипті з того часу, як утік туди від царя Соломона . Отже, Єровоам повернувся з Єгипту.
3 Тому послали за Єровоамом і покликали його, після чого Єровоам разом з усім Ізраїлем звернулись до Ровоама з такими словами:
4 Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, а тепер ти полегши тяжку службу, встановлену твоїм батьком, – оте його тяжке ярмо, яке він на нас наклав, – і ми будемо тобі служити.
5 А він їм відповів: Розійдіться на три дні, після чого повернетесь до мене знову! І люди розійшлися.
6 Тоді цар Ровоам порадився зі старійшинами, котрі ще урядували за його батька Соломона, коли той був живим, запитуючи: Як, на ваш розсуд, слід відповісти цьому народові?
7 Вони висловили йому таку пораду: Якщо ти сьогодні виявиш порозуміння до цього народу, будеш доброзичливим до них і говоритимеш до них лагідними словами, то вони служитимуть тобі протягом усього твого життя.
8 Але він знехтував порадою старійшин, яку вони йому давали, та почав радитись з молодими, – своїми ровесниками, що з ним виросли, й тепер з ним урядували.
9 Він запитав їх: А що би ви порадили відповісти цьому народові, який звернувся до мене з проханням полегшити ярмо, яке мій батько поклав на них?
10 А молоді люди, котрі виросли з ним, порадили йому, сказавши: Цьому народові, який висловив до тебе прохання полегшити ярмо, яке твій батько поклав на них, дай таку відповідь: Мій мізинець грубший за стегно мого батька!
11 Тож, якщо мій батько поклав на вас тяжке ярмо, то я ще додам до вашого ярма! Якщо мій батько карав вас бичами, то я каратиму вас скорпіонами !
12 Через три дні, коли Єровоам з усім народом знову прийшли до Ровоама, як цар і сказав їм, мовляв: Прийдіть до мене на третій день,
13 то цар розмовляв з ними дуже суворо, адже цар Ровоам відкинув пораду старійшин,
14 а відповів так, як порадили молоді люди, говорячи: Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я ще додам до вашого ярма! Якщо мій батько карав вас бичами, то я вас каратиму скорпіонами!
15 Таким чином цар не послухався народу, що й було передбачено Богом; отже, слово Господа, яке Він провістив через шілонійця Ахію до Єровоама, Неватового сина, збулося.
Увесь Ізраїль окрім Юдиного племені відвертається від Ровоама
16 Коли ж увесь Ізраїль зрозумів, що цар на них не зважає, то народ, відповідаючи цареві, проголосив: Що в нас спільного з Давидом?! Немає в нас спадщини із сином Єссея! Ізраїлю, повертайся до своїх наметів! А ти, Давиде, сам турбуйся за власний дім! Тож Ізраїльтяни розійшлися по своїх поселеннях.
17 Ровоам же почав владарювати над тими Ізраїльтянами, котрі мешкали в містах Юдеї.
18 Коли цар Ровоам послав до інших Ізраїльтян податківця Гадорама, який відповідав за примусові роботи, то вони закидали його камінням до смерті. Сам цар Ровоам ледве встиг ускочити на колісницю, і втік у Єрусалим.
19 Відтоді Ізраїль остаточно відпав від Давидового роду аж до сьогодні.
Bunt Izraela pod wodzą Jeroboama
(I Król. 12,1—24)1 Rechabeam udał się do Sychem, gdyż do Sychem przybył cały Izrael, aby go obwołać królem.
2 Gdy usłyszał o tym Jeroboam, syn Nebata, który przebywał w Egipcie, dokąd uciekł przed królem Salomonem, powrócił Jeroboam z Egiptu.
3 Posłano bowiem po niego i wezwano go. Gdy przyszedł Jeroboam i cały Izrael, wówczas powiedzieli do Rechabeama tak:
4 Twój ojciec nałożył na nas twarde jarzmo, teraz więc ty uczyń lżejszą twardą pańszczyznę twojego ojca, ciężkie jego jarzmo, jakie na nas nałożył, a będziemy ci służyli.
5 A on rzekł do nich: Przyjdźcie do mnie ponownie za trzy dni. I lud odszedł.
6 Wtedy król Rechabeam zasięgnął rady starszych, którzy stawali przed Salomonem, jego ojcem, gdy jeszcze żył, pytając ich: Jak radzicie mi odpowiedzieć temu ludowi?
7 Oni odpowiedzieli mu tak: Jeżeli będziesz dobry dla tego ludu i okażesz im życzliwość, i przemówisz do nich słowami łaskawymi, będą twoimi sługami po wszystkie dni.
8 Lecz on odrzucił radę starszych, której mu udzielili, a zasięgnął rady młodzieńców, którzy razem z nim wyrośli, a obecnie byli w jego orszaku.
9 I zapytał ich: Jak wy radzicie mi odpowiedzieć temu ludowi, który mnie prosił: Uczyń nam lżejszym jarzmo, jakie nałożył na nas twój ojciec.
10 I rzekli do niego młodzieńcy, którzy razem z nim wyrośli: Powiedz tak temu ludowi, który rzekł do ciebie: Ojciec twój uczynił ciężkim jarzmo nasze, lecz ty uczyń nam je lżejszym. Tak powiedz do nich: Mój mały palec jest grubszy niż biodra mojego ojca.
11 Otóż jeżeli mój ojciec nałożył na was ciężkie jarzmo, to ja jeszcze dołożę do waszego jarzma; mój ojciec chłostał was biczami, a ja chłostać was będę kańczugami.
12 A gdy Jeroboam i cały lud przyszedł do Rechabeama trzeciego dnia, jak król polecił w słowach: Powróćcie do mnie trzeciego dnia,
13 Król odezwał się do nich twardo. Król Rechabeam odrzucił radę starszych
14 I przemówił do nich według rady młodzieńców tak: Mój ojciec uczynił ciężkim wasze jarzmo, lecz ja dołożę jeszcze do waszego jarzma; mój ojciec chłostał was biczami, a ja chłostać was będę kańczugami.
15 I nie wysłuchał król ludu, gdyż takie było zrządzenie Boże, aby Pan mógł utrzymać w mocy swoje słowo, które wyrzekł przez Achiasza z Sylo do Jeroboama, syna Nebata.
16 Ponieważ król ich nie wysłuchał, cały Izrael dał taką odpowiedź królowi:
Co nas obchodzi Dawid?
Nie mamy dziedzictwa z synem Isajego.
Każdy do swoich namiotów, Izraelu!
Teraz troskaj się ty o swój dom, Dawidzie!
I rozszedł się cały Izrael do swoich namiotów,
17 Tak iż Rechabeam królował tylko nad synami izraelskimi, którzy mieszkali w miastach judzkich.
18 Gdy zaś król Rechabeam wyprawił Hadorama, który miał nadzór nad robotami pańszczyźnianymi, synowie izraelscy ukamienowali go na śmierć. Król Rechabeam wsiadł spiesznie na swój wóz i uciekł do Jeruzalemu.
19 Tak odpadł Izrael od rodu Dawidowego aż po dziś dzień.