Филистимці захоплюють Ковчег Заповіту
1 До слів Самуїла прислухався весь Ізраїль. У той час Ізраїль вирушив на війну проти филистимців. Вони отаборились при Евен-Езері, тоді як филистимці стояли табором під Афеком.
2 Филистимці вишикувались у бойові лави проти Ізраїлю, і розпочалась битва. Ізраїль був розбитий филистимцями. Під час бою на полі битви полягло близько чотирьох тисяч чоловік.
3 Коли військові мужі повернулись до табору, ізраїльські старійшини сказали: Чому сьогодні так вразив нас Господь перед филистимцями? Давайте візьмемо з собою з Шіло Ковчег Господнього Заповіту, – нехай він буде серед нас і врятує нас від рук наших ворогів.
4 Тож військові послали в Шіло людей , котрі і спровадили звідти Ковчег Заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. Ковчег Божого Заповіту супроводжували обидва сини Ілія, Хофні та Пінхас.
5 Так сталося, що коли Ковчег Господнього Заповіту прибув до табору, то весь Ізраїль так голосно закричав, що здригнулась земля.
6 Почувши цей потужний вигук, филистимці почали питати: Чому це такий гучний крик у єврейському таборі? А коли дізналися, що Господній Ковчег прибув до табору,
7 то филистимці перелякалися й говорили: Їхній Бог прийшов до табору! Потім додали: Горе нам! Адже чогось подібного досі ще не було!
8 Горе нам! Хто нас врятує від руки такого потужного Бога!? Адже їхні боги вражали єгиптян усякими карами ще перед пустелею!
9 Тож зберіться з силами і виявіть усю мужність, филистимці, аби часом вам не довелось служити євреям, як вони служили вам! Отже, будьте мужніми, і вступайте в бій!
10 І филистимці ринулись у бій; вони цілковито розгромили Ізраїльтян, так що вони порозбігались по своїх наметах. Це була дуже велика поразка, в якій полягло тридцять тисяч піших Ізраїльтян.
11 Захопили филистимці також і Божий Ковчег, а обидва сини Ілія, Хофні та Пінхас, загинули.
Смерть Ілія
12 Того самого дня пощастило вирватись з поля битви одному веніямінцю, який прибіг у Шіло; його одяг був розірваний, а його голова посипана порохом.
13 Коли він наблизився, Ілій якраз сидів на стільці біля самої дороги, вдивляючись у далечінь , адже його серце тривожилось за долю Божого Ковчега. Коли ж той чоловік прибіг до міста й розповів, що сталось, усе місто заголосило.
14 Почувши це велике голосіння, Ілій запитав: Що це за лемент я чую? Але якраз прибув до нього той чоловік і про все розповів Ілію.
15 На той час Ілію було вже дев’яносто вісім років; його очі потьмяніли, так що він майже не бачив.
16 Отже, той чоловік сказав Ілію: Я – той, хто прибув з військового табору, і сьогодні я ледве втік з поля бою… А той запитав: Що сталося, мій сину?
17 Відповідаючи, вісник сказав: Ізраїль кинувся навтіки перед филистимцями, і в бою полягло дуже багато людей. Загинули також обидва твої сини, Хофні та Пінхас, захоплено і Божий Ковчег…
18 Коли вісник згадав про Божий Ковчег, сталося так, що Ілій впав навзнаки зі стільця біля входу до брами, зламав свій хребет і помер, оскільки він був чоловіком похилого віку і важким. Він був суддею Ізраїлю сорок років.
Іхавод
19 Його невістка, дружина Пінхаса, була вагітною, і незабаром мала народити. Почувши про те, що Божий Ковчег захоплено, а також про смерть свого свекра та свого чоловіка, вона впала навколішки й народила, оскільки в неї почались перейми.
20 І коли під час родів вона помирала, ті жінки , що стояли біля неї, казали: Не бійся, адже ти народила сина! Але вона нічого не відповіла, й навіть не звернула на це уваги.
21 Вона лише назвала хлопчика Іхаводом, говорячи: Відійшла слава від Ізраїлю, – оскільки був захоплений ворогом Божий Ковчег, а також у зв’язку зі смертю свого свекра і свого чоловіка.
22 Вона ще раз повторила: Відійшла слава від Ізраїлю, тому що не стало Господнього Ковчега.
Skrzynia Przymierza zdobyta przez Filistyńczyków
1 I dotarło słowo Samuela do całego Izraela. Wyruszył tedy Izrael na wojnę z Filistyńczykami i stanęli obozem koło Eben-Haezer, Filistyńczycy zaś założyli obóz pod Afek.
2 Filistyńczycy ustawili się w szyku bojowym naprzeciw Izraela, a gdy walka rozgorzała, Izrael został pobity przez Filistyńczyków, którzy zabili na polu bitwy około czterech tysięcy mężów.
3 A gdy lud przyszedł do obozu, rzekli starsi izraelscy: Dlaczego Pan dopuścił dziś do naszej porażki od Filistyńczyków? Sprowadźmy z Sylo do siebie Skrzynię Przymierza Pańskiego, niech wejdzie między nas i wybawi nas z ręki naszych nieprzyjaciół.
4 Posłał więc lud do Sylo, i sprowadzili stamtąd Skrzynię Przymierza Pana Zastępów, siedzącego na tronie między cherubami. A obaj synowie Heliego, Chofni i Pinechas, towarzyszyli Skrzyni Przymierza Bożego.
5 A gdy Skrzynia Przymierza Pańskiego dotarła do obozu, cały Izrael podniósł ogromny krzyk, aż ziemia zadrżała.
6 Gdy Filistyńczycy usłyszeli ten donośny krzyk, rzekli: Cóż to za donośny krzyk w obozie Hebrajczyków? A gdy się dowiedzieli, że Skrzynia Pańska dotarła do obozu,
7 Przestraszyli się Filistyńczycy, gdyż mówiono: Przybył ich Bóg do obozu. Rzekli więc: Biada nam, gdyż czegoś takiego dotąd nie było.
8 Biada nam! Kto nas wyrwie z ręki tego potężnego Boga. To jest bowiem ten Bóg, który uderzył Egipcjan wszelką plagą na pustyni.
9 Zbierzcie siły i okażcie się mężni, Filistyńczycy, abyście nie popadli w niewolę Hebrajczyków, jak oni w naszą; okażcie się mężni i walczcie!
10 A gdy Filistyńczycy natarli, Izrael został pobity; wszyscy uciekli do swoich namiotów. Była to bardzo wielka klęska, gdyż z Izraela padło trzydzieści tysięcy pieszych.
11 Także Skrzynia Boża została wzięta, zginęli też obaj synowie Heliego, Chofni i Pinechas.
12 A pewien Beniaminita wyrwał się z szyku bojowego i przybył tego samego dnia do Sylo, mając szaty rozdarte i kurz na głowie.
13 Gdy tam dotarł, Heli właśnie siedział na krześle przy drodze, wypatrując, gdyż serce jego trwożyło się o Skrzynię Bożą. A gdy ten mąż wszedł do miasta, aby oznajmić tę wieść, w całym mieście rozległ się krzyk.
14 Heli usłyszał ten głośny krzyk i zapytał: Cóż to za zgiełk? A mąż ten spiesznie przybiegł i oznajmił Heliemu tę wieść.
15 Heli miał wtedy dziewięćdziesiąt osiem lat. Na oczach miał bielmo i nie mógł widzieć.
16 I rzekł ten mąż do Heliego: Przychodzę z pola walki. Dzisiaj zbiegłem z placu boju. A on na to: Co się stało, mój synu?
17 A zwiastun odpowiadając, rzekł: Pierzchnął Izrael przed Filistyńczykami, wielką też lud poniósł klęskę. Także obaj twoi synowie, Chofni i Pinechas, zginęli, a Skrzynia Boża została wzięta.
18 A gdy on wspomniał o Skrzyni Bożej, Heli spadł z krzesła na wznak obok bramy, złamał kark i umarł, gdyż był to mąż stary i ociężały. Przez czterdzieści lat był sędzią w Izraelu.
19 A synowa jego, żona Pinechasa, była brzemienna i krótko przed rozwiązaniem. Gdy usłyszała wieść o zdobyciu Skrzyni Bożej i o zgonie swego teścia i męża, zległa i porodziła, gdyż zdjęły ją bóle porodowe.
20 A gdy umierała, rzekły do niej kobiety, które obok stały: Nie bój się, gdyż urodziłaś syna. Lecz ona nic nie odpowiedziała i nie zwróciła na to uwagi.
21 Nazwała natomiast dziecko Ikabod, mówiąc: Odeszła chwała od Izraela z powodu zdobycia Skrzyni Bożej i z powodu jej teścia i męża.
22 Rzekła: Odeszła chwała od Izraela, gdyż zdobyta została Skrzynia Boża.