1 Тоді було Господнє слово до Єгу, сина Ханані, щодо Бааші такого змісту:
2 Я тебе підняв із пороху й поставив тебе володарем над Моїм народом, Ізраїлем, але ти пішов слідами Єровоама, і далі впроваджуючи в гріх Мій Ізраїльський народ, аби їхніми гріхами викликати Мій гнів.
3 Тому Я змету з землі й Баашу, як і весь його рід; Я вчиню з твоїм родом так само, як з нащадками Єровоама, Неватового сина.
4 Хто з покоління Бааші помре в місті, того з’їдять пси, а хто помре в полі, того склюють небесні птахи!
5 Що ж до інших оповідей про Баашу, а також про його діяльність і подвиги записано в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
6 І спочив Бааша, приєднавшись до своїх батьків, – його поховали в Тірці. Після нього зійшов на царський престол його син Ела.
7 Але Господнє слово через Єгу, сина Ханані, що було вироком проти Бааші, стосувалось його нащадків, адже все те зло, яке він учинив перед Господом, мало сповнитись, оскільки він учинками своїх рук також викликав Його гнів. Він сам уподібнився до роду Єровоама, за що він (Бааша ) цілковито знищив його…
Ела – цар Ізраїля
8 Отже, у двадцять шостому році Юдейського царя Аси, став царем над Ізраїлем у Тірці Ела, син Бааші, й владарював два роки.
9 Однак проти нього вчинив змову його слуга Зімрі, начальник половини військових колісниць. І, коли одного разу в Тірці Ела на бенкеті в домі Арци, управителя палацу в Тірці, напився до повного сп’яніння,
10 Зімрі увійшов і вразив його на смерть, ставши замість нього царем. Це відбулось у двадцять сьомому році Юдейського царя Аси.
11 І щойно він (Зімрі ) зацарював, зійшовши на царський престол, сталося так, що він знищив увесь рід Бааші, не залишивши від нього жодного нащадка чоловічої статі .
12 Отже, Зімрі вигубив увесь рід Бааші, як і передбачив Господь у Своєму слові, яке Він провістив щодо Бааші через пророка Єгу,
13 за всі гріхи Бааші та гріхи його сина Ели, які вони робили, і які стали причиною гріха безглуздого ідолопоклонства , що викликало гнів Господа, Бога Ізраїлю.
14 Усі інші оповіді про Елу та його діяння записані в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
Зімрі – цар Ізраїля
15 Зімрі зійшов на царський престол у двадцять сьомому році Юдейського царя Аси, але владарював у Тірці лише сім днів. У той час військо Ізраїлю тримало в облозі филистимське місто Ґіббетон.
16 Коли до війська у таборі дійшла вістка, що Зімрі учинив змову та вбив царя, то в той же день військові в таборі проголосили царем над усім Ізраїлем командувача Ізраїльським військом, Омрі.
17 Зразу після того Омрі з усім Ізраїльським військом вирушили з Ґіббетона, й взяли в облогу Тірцу.
18 Так сталося, що коли Зімрі побачив, що місто здобуте, то ввійшов у замкову кімнату царського палацу, підпаливши за собою царський палац, де й загинув
19 за свої гріхи, які накоїв, звершуючи злочини перед Господом, йдучи слідами Єровоама, й повторюючи його гріхи, які призвели до гріха Ізраїль.
20 Усе інше про Зімрі та його змову, яку вчинив, записано в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
21 Після того Ізраїльський народ розділився навпіл. Половина людей була за Тівні, Ґінатового сина, бажаючи обрати його царем, а друга половина пішла за Омрієм.
22 Проте та частина людей, що були за Омрієм, перемогла в протиборстві тих, котрі бажали Тівні, сина Ґіната. Отже, Тівні загинув, і царем став Омрі.
Омрі – цар Ізраїля
23 У тридцять першому році Юдейського царя Аси зійшов на царський престол Ізраїлю Омрі й владарював дванадцять років. З них шість років він царював у Тірці.
24 Згодом він купив у Шемера за два таланти срібла гору Шамрон. Він забудував цю гору і назвав місто, яке збудував, Самарією, за ім’ям колишнього власника гори, Шемера .
25 Але й Омрі робив зло перед Господом, – його вчинки були найгіршими від усіх, хто був перед ним.
26 Він у всьому дотримувався дороги Єровоама, Неватового сина, а також його гріхів, утягуючи в гріх увесь Ізраїль, й своїми гидкими ідолами викликаючи гнів Господа, Бога Ізраїлю.
27 Усі інші оповіді про Омрі та про його діяння, а також про його подвиги, записано в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
28 Омрі спочив зі своїми батьками, й був похований у Самарії, а замість нього зійшов на царський престол його син Ахав.
Ахав стає царем Іхраїля
29 Отже, Ахав, син Омрі, став царем у тридцять восьмому році Юдейського царя Аси. Владарював Ахав, син Омрі, над Ізраїлем у Самарії двадцять два роки.
30 Але і Ахав, син Омрі, чинив зло перед Господом, – і то найгірше від усіх своїх попередників.
31 Виявилось, що йому було замало повторювати гріхи Єровоама, Неватового сина, – то він ще взяв за дружину Єзавель, дочку сидонського царя Етбаала, й сам почав служити Ваалові, поклоняючись йому.
32 Він поставив жертовник Ваалові в капищі Ваала, яке збудував у Самарії.
33 Ахав влаштував також місце, присвячене Астарті; Ахав усе більше продовжував чинити злочини, які викликали гнів Господа, Бога Ізраїлю; його вчинки були гіршими за всіх Ізраїльських царів, котрі були перед ним.
34 За його владарювання Хієл з Бетеля відбудував Єрихон. На Авірамі, своєму первенці, поклав його основу, а на Сеґуві, наймолодшому синові, встановив його браму , як і провістив Господь у Своєму слові, яке колись сказав через Ісуса, сина Навина.
Powołanie Jehu na zwiastuna kary za grzechy Baaszy
1 Wtedy doszło słowo Pana Jehu, syna Chananiego, przeciwko Baaszy, tej treści:
2 Ponieważ Ja wywyższyłem cię z prochu i uczyniłem cię księciem nad moim ludem izraelskim, a ty kroczyłeś drogą Jeroboama i przywiodłeś do grzechu mój lud izraelski, aby mnie pobudzić do gniewu ich grzechami,
3 Przeto Ja zmiotę z powierzchni Baaszę i cały jego ród i postąpię z twoim rodem jak z rodem Jeroboama, syna Nebata.
4 Kto z ludzi Baaszy umrze w mieście, tego pożrą psy, a kto z ludzi jego umrze na polu, tego rozdziobią ptaki niebieskie.
5 Pozostałe zaś sprawy Baaszy i to, czego dokonał, i jego potęga opisane są w Księdze Dziejów Królów Izraelskich.
6 I spoczął Baasza ze swoimi ojcami, i został pochowany w Tirsie, a władzę królewską po nim objął Ela, jego syn.
7 Tak to przez Jehu, syna Chananiego, proroka, spełniło się słowo Pana o Baaszy i całym jego rodzie, zarówno za wszelkie zło, które czynił w oczach Pana, pobudzając go do gniewu czynami swoich rąk, aby stać się podobnym do rodu Jeroboama, jak też za to, że go wytracił.
Król izraelski Ela
8 Ela, syn Baaszy, objął władzę królewską nad Izraelem w dwudziestym szóstym roku panowania Asy, króla judzkiego, a panował Ela, syn Baaszy, w Tirsie dwa lata.
9 Lecz Zimri, jego dworzanin, dowódca polowy wozów wojennych, uknuł przeciwko niemu spisek. Gdy pewnego razu upił się w Tirsie w czasie uczty w domu Arsy, który był nadzorcą jego pałacu w Tirsie,
10 Zimri wtargnął tam, pchnął go i pozbawił go życia w dwudziestym siódmym roku panowania Asy, króla judzkiego, i objął władzę królewską po nim.
11 Po objęciu władzy królewskiej, zasiadłszy na tronie, wytracił cały ród Baaszy, jego powinowatych i przyjaciół, nie pozostawiając po nim żadnego męskiego potomka.
12 Zimri tedy wytracił cały ród Baaszy, według słowa Pana, jakie wypowiedział o Baaszy przez proroka Jehu,
13 Za wszystkie grzechy Baaszy i za grzechy Eli, jego syna, które popełnili i którymi przywiedli do grzechu Izraela, pobudzając do gniewu Pana, Boga Izraela, swoim bałwochwalstwem.
14 Pozostałe zaś sprawy Eli i wszystko, czego dokonał, zapisane jest w Księdze Dziejów Królów Izraelskich.
Król izraelski Zimri
15 Zimri objął władzę królewską w dwudziestym siódmym roku panowania Asy, króla judzkiego, ale panował tylko siedem dni w Tirsie, podczas gdy wojownicy oblegali Gibbeton, należące do Filistyńczyków.
16 Gdy zaś w obozie wojownicy usłyszeli wieść, że Zimri uknuł spisek i nawet zabił króla, w tym dniu cały Izrael obwołał tam w obozie królem nad Izraelem Omriego, dowódcę wojska.
17 Wtedy Omri, a z nim cały Izrael, wyprawił się z Gibbeton i oblegli Tirsę.
18 Gdy zaś Zimri zobaczył, że miasto zostało zdobyte, wycofał się do warowni zamku królewskiego i podpaliwszy nad sobą zamek królewski, zginął
19 Za swoje grzechy, które popełnił, czyniąc to, co złe w oczach Pana, i krocząc drogą Jeroboama, i żyjąc w jego grzechach, które popełnił, przywodząc do grzechu Izraela.
20 Pozostałe zaś sprawy Zimriego i jego spisek, jaki uknuł, wszystko to opisane jest w Księdze Dziejów Królów Izraelskich.
Król izraelski Omri
21 Wtedy lud izraelski rozdzielił się na dwie części: jedna część ludu była za Tibnim, synem Ginata, i chciała jego obwołać królem, druga część była za Omrim.
22 Lecz ta część wojska, która była za Omrim, zwyciężyła tę, która była za Tibnim, synem Ginata. Tibni zginął i władzę królewską objął Omri.
23 Omri objął władzę królewską nad Izraelem w trzydziestym pierwszym roku panowania Asy, króla judzkiego, a panował dwanaście lat, z tego w Tirsie sześć lat.
Samaria stolicą państwa izraelskiego
24 Potem nabył za dwa talenty srebra od Szemera górę Szomron i obwarował tę górę, i nazwał gród, który zbudował, Samaria według imię nia właściciela tej góry Szemera.
25 Lecz Omri czynił to, co złe w oczach Pana, i postępował gorzej, niż wszyscy jego poprzednicy.
26 Kroczył całkowicie drogą Jeroboama, syna Nebata, i żył w jego grzechach, którymi przywiódł do grzechu Izraela, pobudzając do gniewu Pana, Boga Izraela, swoim bałwochwalstwem.
27 Pozostałe zaś sprawy Omriego, jakich dokonał, i jego potęga, jaką zyskał, opisane są w Księdze Dziejów Królów Izraelskich.
28 I spoczął Omri ze swoimi ojcami, i został pochowany w Samarii, a Achab, jego syn, objął władzę królewską po nim.
Król izraelski Achab
29 Achab zaś, syn Omriego, objął władzę królewską nad Izraelem w trzydziestym ósmym roku panowania Asy, króla judzkiego, panował zaś Achab, syn Omriego, nad Izraelem w Samarii dwadzieścia dwa lata.
30 Lecz Achab, syn Omriego, postępował w oczach Pana gorzej niż wszyscy jego poprzednicy.
31 Niczym to jeszcze było, że chodził w grzechach Jeroboama, syna Nebata, lecz ponadto pojął on za żonę Izebel, córkę Etbaala, króla Sydonu, i służył Baalowi, i oddawał mu pokłon,
32 I wzniósł ołtarz Baalowi w świątyni Baala, którą zbudował w Samarii.
33 Achab kazał też sporządzić Aszerę; czynów takich, pobudzających do gniewu Pana, Boga Izraela, popełnił więcej aniżeli wszyscy królowie izraelscy, jego poprzednicy.
34 Za jego to czasów Chiel z Betelu odbudował Jerycho. Na Abiramie, swoim pierworodnym, założył jego fundamenty, a na Segubie, swoim najmłodszym jego, bramy, według słowa Pana, jakie wypowiedział przez Jozuego, syna Nuna.