1 Imítenme a mí, así como yo imito a Cristo.
Atavío de las mujeres
2 Ustedes merecen que los felicite porque se acuerdan de mí en todo, y porque retienen las instrucciones tal como se las entregué.
3 Pero quiero que sepan que Cristo es la cabeza de todo hombre, y que el hombre es la cabeza de la mujer, y que Dios es la cabeza de Cristo.
4 Todo el que ora o profetiza con la cabeza cubierta, deshonra su cabeza.
5 Pero toda mujer que ora o profetiza con la cabeza descubierta, deshonra su cabeza; es como si se hubiera rapado.
6 Si la mujer no se cubre, que se corte también el cabello; pero si le es vergonzoso cortarse el pelo o raparse, entonces que se cubra.
7 El hombre no debe cubrirse la cabeza porque él es la imagen y la gloria de Dios; pero la mujer es la gloria del hombre.
8 Porque el hombre no procede de la mujer, sino que la mujer procede del hombre.
9 Y tampoco fue creado el hombre por causa de la mujer, sino que la mujer fue creada por causa del hombre.
10 Por esta razón, y por causa de los ángeles, la mujer debe llevar sobre su cabeza una señal de autoridad.
11 Pero en el Señor, ni el hombre existe sin la mujer, ni la mujer existe sin el hombre;
12 porque así como la mujer procede del hombre, también el hombre nace de la mujer, y todo procede de Dios.
13 Juzguen ustedes mismos: ¿Está bien que la mujer ore a Dios sin cubrirse la cabeza?
14 ¿Acaso la naturaleza misma no les enseña que al hombre le es deshonroso dejarse crecer el cabello?
15 Por el contrario, para la mujer es motivo de honra dejarse crecer el cabello; porque en lugar de velo le fue dado el cabello.
16 Pero si alguno quiere discutir acerca de esto, yo digo que nosotros no tenemos otra costumbre, ni las iglesias de Dios.
Abusos en la Cena del Señor
17 Pero mi felicitación no se extiende a lo que sigue, porque ustedes no se congregan para buscar lo mejor, sino lo peor.
18 Pues en primer lugar oigo decir que, cuando se reúnen como iglesia, hay divisiones entre ustedes; y en parte lo creo.
19 Porque es preciso que haya disensiones entre ustedes, para que se vea claramente quiénes de ustedes son los que están aprobados.
20 Y es que, cuando ustedes se reúnen, en realidad ya no lo hacen para participar en la cena del Señor,
21 sino que cada uno se adelanta a comer su propia cena; y mientras que unos se quedan con hambre, otros se emborrachan.
22 ¿Acaso no tienen casas, donde pueden comer y beber? ¿O es que menosprecian a la iglesia de Dios, y quieren poner en vergüenza a los que no tienen nada? ¿Qué debo decirles? ¿Que los felicito? ¡No puedo felicitarlos por esto!
Institución de la Cena del Señor
(Mt 26.26-29Mc 14.22-25Lc 22.14-20)23 Yo recibí del Señor lo mismo que les he enseñado a ustedes: Que la noche que fue entregado, el Señor Jesús tomó pan,
24 y que luego de dar gracias, lo partió y dijo: «Tomen y coman. Esto es mi cuerpo, que por ustedes es partido; hagan esto en mi memoria.»
25 Asimismo, después de cenar tomó la copa y dijo: «Esta copa es el nuevo pacto en mi sangre; hagan esto, cada vez que la beban, en mi memoria.»
26 Por lo tanto, siempre que coman este pan, y beban esta copa, proclaman la muerte del Señor, hasta que él venga.
Participación indigna en la Cena
27 Así que cualquiera que coma este pan o beba esta copa del Señor de manera indigna, será culpado del cuerpo y de la sangre del Señor.
28 Por tanto, cada uno de ustedes debe examinarse a sí mismo antes de comer el pan y de beber de la copa.
29 Porque el que come y bebe de manera indigna, y sin discernir el cuerpo del Señor, come y bebe para su propio castigo.
30 Por eso hay entre ustedes muchos enfermos y debilitados, y muchos han muerto.
31 Si nos examináramos a nosotros mismos, no seríamos juzgados;
32 pero si somos juzgados por el Señor, somos disciplinados por él, para que no seamos condenados con el mundo.
33 Así que, hermanos míos, cuando se reúnan a comer, espérense unos a otros.
34 Si alguno tiene hambre, que coma en su casa, para que sus reuniones no se hagan acreedoras al castigo. Lo demás lo pondré en orden cuando vaya a verlos.
Приклади для наслідування
1 Наслідуйте мене, як я – Христа.
2 Хвалю вас, брати, що про все моє пам’ятаєте й дотримуєтеся передань так, як я вам передав.
3 Хочу, щоб ви знали, що Христос є головою для кожного чоловіка, для жінки голова – чоловік, а голова Христа – Бог.
4 Кожний чоловік, який молиться або пророкує з покритою головою, соромить свою голову.
5 Кожна жінка, яка молиться або пророкує з відкритою головою, соромить голову свою, бо це те саме, якби була обстрижена.
6 Тож якщо жінка не покривається, нехай острижеться. А якщо жінці соромно стригтися чи голитися, нехай покривається.
7 Чоловік, будучи образом і славою Бога, не повинен покривати голову, а жінка є славою чоловіка.
8 Адже чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,
9 оскільки чоловік не був створений задля жінки, але жінка – задля чоловіка.
10 Через це жінка повинна мати на голові знак влади задля ангелів.
11 Однак у Господі – ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка.
12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, але все – від Бога.
13 Посудіть самі: чи годиться жінці молитися Богові непокритою?
14 Чи ж сама природа вас не вчить, що коли чоловік запускає довге волосся, це сором для нього?
15 Коли жінка відрощує довге волосся, це для неї слава: їй дано волосся замість покривала.
16 Та якщо хто бажає сперечатися, то такого звичаю не маємо ні ми, ні Божі Церкви.
17 Даючи ці зауваження, не хвалю, що збираєтеся ви не на краще, а на гірше.
18 По‑перше, чую, що коли ви збираєтеся в Церкві, між вами є розділення, чому я частково і вірю.
19 Бо так треба, щоб між вами були відмінності в поглядах, аби виявилися між вами й досвідчені.
20 Крім того, коли ви сходитеся разом, то не на те, щоби приймати Господню вечерю,
21 адже кожний, випереджаючи інших, споживає свою вечерю, тож один голодує, а інший упивається.
22 Невже не маєте домів, щоб їсти й пити? Хіба цим ви не зневажаєте Божу Церкву і не соромите тих, які не мають? Що вам сказати? Може, похвалити вас? Ні, за це не похвалю!
Господня Вечеря
23 Адже я прийняв це від Господа і вам передав: що Господь Ісус тієї ночі, коли був виданий, узяв хліб,
24 і поблагословивши, переломив і сказав: [Прийміть, споживайте], це – тіло Моє, що за вас [ламається]. Робіть це на спомин про Мене!
25 Так само й чашу взяв Він по вечері й сказав: Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові. Робіть це щоразу, коли будете пити, – на спомин про Мене!
26 Бо щоразу, як тільки будете їсти цей хліб і чашу [цю] пити, ви звіщаєте смерть Господа, аж поки Він прийде!
27 Так що, хто їстиме [цей] хліб і питиме Господню чашу недостойно, буде винний супроти тіла й крові Господньої!
28 Тож нехай людина випробовує себе і так нехай їсть хліб та п’є з чаші.
29 Бо хто [недостойно] їсть і п’є, не розрізняючи [Господнє] тіло, той на осуд їсть і п’є.
30 Через це між вами багато хворих і недужих, і чимало тих, які впокоїлися.
31 Бо якби ми самих себе судили, то нас би не судили.
32 А як Господь судить, то повчає нас, щоб ми не були осуджені зі світом.
33 Тому, брати мої, як сходитеся їсти, очікуйте один одного.
34 Якщо хто голодний, нехай їсть удома, щоб ви не сходилися на осуд. А про решту я дам розпорядження, коли прийду.