Pacto de Salomón con Jirán
(2 Cr 2.1-18)1 Cuando el rey Jirán de Tiro supo que Salomón había sido consagrado como rey en lugar de su padre David, envió a sus embajadores a visitarlo, pues Jirán siempre había estimado a David.
2 A su vez, Salomón mandó a decir a Jirán:
3 «Tú sabes que, por culpa de las guerras en que mi padre, David, se vio envuelto, no pudo construir un templo para honrar el nombre del Señor su Dios, hasta que con la ayuda del Señor logró vencer a sus enemigos.
4 Pero ahora que el Señor mi Dios me ha dado paz por todos lados y no tengo enemigos, ni nada que temer,
5 he decidido construir un templo para honrar el nombre del Señor mi Dios y para que se cumpla la promesa que el Señor le hizo a mi padre, cuando dijo: “Tu hijo, a quien yo pondré en el trono en lugar tuyo, será quien edifique el templo donde se honrará mi nombre.”
6 Para poder hacerlo, ordena por favor a tus hombres que corten cedros del Líbano. Mis hombres pueden ayudar, y yo les pagaré a tus siervos lo que tú me digas, pues reconozco que no hay entre nosotros nadie que trabaje la madera tan bien como los sidonios.»
7 Cuando Jirán oyó lo que Salomón había dicho, se llenó de alegría y dijo: «¡Bendito sea el Señor, que le dio a David un hijo tan sabio para gobernar a este gran pueblo!»
8 Entonces le respondió a Salomón:
«He recibido tu mensaje, y en cuanto a la madera de cedro y de ciprés voy a hacer lo que me pides.
9 Mis hombres llevarán la madera desde el Líbano hasta el mar, y allí la pondrán en balsas y te la llevarán hasta donde tú me digas; allí la desatarán para que tú la tomes. Mi pago será que me proveas de alimento para mi familia.»
10 Fue así como Jirán proveyó a Salomón con toda la madera de cedro y de ciprés que quiso.
11 A cambio de ella, cada año Salomón le enviaba a Jirán seis mil toneladas de trigo y seis mil litros de aceite puro para el sustento de su palacio.
12 El Señor dotó a Salomón de mucha sabiduría, tal y como se lo había prometido, y los reinos de Jirán y de Salomón hicieron un pacto y hubo paz entre ellos.
13 Después Salomón decretó leva en todo el pueblo de Israel y reunió a treinta mil hombres.
14 Cada mes enviaba al Líbano diez mil hombres, los cuales trabajaban allí en turnos de un mes, y luego se quedaban en sus casas. Adonirán estaba a cargo de la leva.
15 Además, Salomón contaba con setenta mil hombres que cargaban los materiales, y ochenta mil que cortaban la madera en el monte,
16 sin contar a los tres mil trescientos maestros oficiales que Salomón puso al frente del pueblo que realizaba la obra.
17 También ordenó que llevaran grandes piedras labradas de cantera, de buena calidad, para los cimientos del templo.
18 Y entre los albañiles de Salomón y la gente de Jirán y de Gebal cortaron la madera y labraron la cantería para construir el templo.
Велич Соломонового царства
1 Отже, Соломон владарював над усіма царствами, від Ріки Євфрат й филистимського краю до єгипетського кордону. Всі вони платили данину, оскільки були підлеглими Соломона протягом усього його життя.
2 Для харчування Соломонового двору на один день було потрібно: тридцять мір (корів ) борошна й шістдесят мір (корів ) борошна грубого помелу;
3 десять вгодованих волів, двадцять волів з пасовиська, а також сто овець, окрім оленів, сарн, ланей і вгодованих птахів.
4 Адже Соломон владарював над усіма країнами і на іншому боці Ріки (Євфрат ), від Тіфсаха аж до Ґази. З усіма царями, що за Рікою, був у нього мир з усіх сторін довкола.
5 Протягом усього часу царювання Соломона Юдеї та Ізраїльтяни жили в безпеці, – кожен під своєю виноградною лозою та під своєю смоківницею, – від Дана й до Вірсавії.
6 У Соломона було сорок тисяч стійл для коней від його колісниць та дванадцять тисяч верхових коней.
7 Отже, намісники почергово, кожен свого місяця, постачали продукти харчування для столу царя Соломона, а також усіх тих, хто мав привілей споживати їжу за столом царя Соломона. Вони не допускали, аби чогось бракувало.
8 Так само ячмінь і солому як для верхових коней, так і тяглових мулів доставляли почергово до того місця, де вони знаходились за своїм призначенням.
Мудрість Соломона
9 Бог наділив Соломона мудрістю і дуже великою розсудливістю, а широту його пізнань можна було зрівняти хіба що з піском на березі моря, –
10 так що мудрість Соломона перевищувала мудрість усіх людей Сходу і всю мудрість Єгипту.
11 Він був мудрішим від усіх відомих мудреців, таких як: Етан езрахітський, а також Геман, Калкол і Дарду, сини Махола. Слава його імені поширилась на всі навколишні народи.
12 Він проголосив три тисячі притч, і склав тисячу п’ять пісень.
13 Він мав що сказати про дерева, починаючи від кедра, що росте на Лівані, й закінчуючи гісопом, що виростає зі стіни; він говорив про звірів і про птахів, про плазунів і про риби.
14 Послухати мудрі висловлювання Соломона приходили люди від усіх навколишніх народів, які були послані царями країн, котрі дізнавались про його мудрість.
Угода Соломона з Хірамом про збудування Господнього Храму
15 Тирський цар Хірам, котрий завжди був приятелем Давида, почувши, що його син помазаний на царя замість свого батька, також послав своїх слуг до Соломона.
16 Соломон сказав послам передати Хіраму таке прохання:
17 Ти знаєш, що мій батько Давид не зміг побудувати Храм Імені Господа, свого Бога, через війни з довколишніми ворогами, аж поки Господь не поклав їх йому під ноги.
18 Але тепер Господь, мій Бог, послав мені з усіх боків мир. Немає в мене супротивників, як і немає нещасних випадків.
19 Тому я вирішив збудувати Храм Імені Господа, мого Бога, як і сказав Господь моєму батькові Давидові, говорячи: Твій син, якого посаджу замість тебе на твоєму престолі, збудує Храм Моєму Імені!
20 Отже, накажи, щоб зрубували мені кедри на Лівані; мої слуги приєднаються до твоїх слуг. Плату для твоїх робітників я віддаватиму тобі, яку ти призначиш, адже ти знаєш, що в нас немає нікого, хто вмів би рубати дерева так, як сидонці.
21 Так сталося, що, почувши прохання Соломона, Хірам дуже зрадів і вигукнув: Благословенний сьогодні Господь, Який дав Давидові мудрого сина, – володаря над цим численним народом!
22 Тож Хірам послав до Соломона сказати: Я уважно вислухав усе, що ти звелів мені передати. Я виконаю кожне твоє побажання відносно кедрових дерев, як і кипарисових .
23 Мої слуги спускатимуть ці дерева з Лівану до моря, а звідти, пов’язаними в плоти, я накажу спровадити їх морем до місця, яке ти мені вкажеш. Там їх (плоти ) розв’яжуть, і ти забереш. А ти виконаєш моє бажання: постачатимеш продовольство для мого двору.
24 Таким чином, Хірам доставляв Соломонові кедрові дерева і кипарисові дерева стільки, скільки Соломон бажав.
25 Навзаєм Соломон постачав Хірамові двадцять тисяч мірок (корів ) пшениці для його двору, і двадцять тисяч мірок (батів ) олії з битих маслин, – саме стільки Соломон постачав Хірамові щороку.
26 Господь наділив Соломона мудрістю, як і обіцяв йому. Між Хірамом і між Соломоном був мир, як і передбачав укладений між обома договір.
Підготовка до будівництва
27 Цар Соломон обклав трудовою повинністю весь Ізраїль. Ця повинність охопила тридцять тисяч чоловіків.
28 Щомісяця, змінами, він посилав на працю до Лівану по десять тисяч чоловіків. Протягом одного місяця вони були на Лівані, після чого два місяці перебували вдома. Податківець Адонірам наглядав за робітниками.
29 А ще в Соломона було сімдесят тисяч носіїв вантажів, та вісімдесят тисяч каменярів, що працювали в горах.
30 Крім того, Соломон призначив три тисячі триста начальників, які керували робітниками, що виконували роботи.
31 За наказом царя вони видобували величезні за розмірами цінні породи каменів. Ці камені обтесували, аби пізніше тесані камені покласти в основу Храму.
32 Отже, заготовляли й обробляли дерево та камінь на будівництво Храму будівельники Соломона разом з будівельниками Хірама, а також майстрами з міста Ґевала .