Tercer discurso de Eliú
1 Eliú también siguió diciendo:
2 «¿De veras crees todo lo que has dicho,
y que te creas más justo que Dios?
3 Tú le has dicho: “¿Qué provecho sacas
de que yo sea inocente, o de que haya pecado?”
4 Esto yo lo puedo responder,
lo mismo a ti que a tus amigos.
5 Levanta los ojos, y escudriña el cielo;
las nubes que ves están por encima de ti.
6 Si haces lo malo, en nada afectas a Dios;
si aumentas tus pecados, tampoco le afectas.
7 Si haces el bien, ¿en qué lo beneficias?
¿Qué provecho saca de tu buen comportamiento?
8 »A la gente como tú le afecta su propia maldad,
otros como tú se aprovechan de la justicia.
9 Claman por causa de tanta violencia,
y piden ayuda ante el poder de los poderosos.
10 Pero no hay quien pregunte por Dios, su creador,
que durante la noche les infunde ánimo,
11 que les da más entendimiento que a los animales,
que los hace más sabios que a los pájaros.
12 Esa gente clama, pero Dios no los escucha
por causa de su maldad y soberbia.
13 Dios no atiende a peticiones huecas;
el Todopoderoso no las toma en cuenta.
14 »Tú dices que no puedes ver a Dios;
pero ten paciencia, que tu caso está en sus manos.
15 Según tú, Dios no se enoja ni castiga,
ni se fija en la conducta del hombre;
16 pero eso que dices, Job, no tiene sentido;
hablas mucho pero no sabes lo que dices.»
Елігу: Боже судочинство неминуче
1 Продовжуючи промову Елігу далі сказав:
2 Невже ти вважаєш слушним стверджувати: Я більш правий ніж Бог!
3 Адже ти говориш: Яка Тобі користь від того, грішу я, чи ні?
4 Я кількома словами відповім тобі і заодно твоїм приятелям:
5 Подивися на небо і поміркуй, зверни увагу на хмари, як вони високо над тобою!
6 Якщо ти грішиш, то що тим заподієш Богові? Навіть якщо твоїх злочинів багато, то хіба ти цим зашкодиш Йому?
7 Так само й коли ти праведний, то що Йому додаєш? Або що Він отримує від тебе?
8 Твоє нечестя може зашкодити лише подібній до тебе людині, як і твою праведність, зауважать насамперед інші люди!
9 Адже люди стогнуть і лементують через великі утиски інших, волають про допомогу з приводу гноблення сильніших за них.
10 Проте ніхто не питає: Де є Бог, мій Творець, Котрий і вночі підіймає настрій, щоб співати?
11 Який учинив нас розумнішими за польових звірів і розважливішими від небесних птахів?!
12 Вони можуть кричати, проте через зарозумілість злочинців Він не відповідає.
13 Безперечно, Бог не слухає марнослів’я, – Всемогутній не звертає на це уваги.
14 Хоч ти говориш, що Його не бачиш, Його судочинство неминуче, тому очікуй на Нього.
15 А тепер, поки Божий гнів не став покаранням, і Він не безмірно карає за провину, –
16 Йов легковажно відкриває свої уста, й несвідомо примножує свої слова.