Ezequías celebra la pascua
1 Después Ezequías envió mensajeros por todo Israel y Judá, y escribió cartas a Efraín y a Manasés, para que vinieran a Jerusalén y celebraran la pascua del Señor y Dios de Israel en el templo del Señor.
2 El rey había acordado con sus príncipes y con toda la congregación de Jerusalén el celebrar la pascua en el mes segundo,
3 ya que entonces no la podían celebrar por no haber suficientes sacerdotes santificados, ni tampoco el pueblo se había reunido en Jerusalén.
4 Este acuerdo fue del agrado del rey y de toda la multitud,
5 así que decidieron hacer correr la voz por todo Israel, desde Berseba hasta Dan, para que vinieran a celebrar la pascua del Señor Dios de Israel en Jerusalén, pues hacía mucho tiempo que no la habían celebrado tal y como está escrito.
6 Partieron mensajeros por todo Israel y Judá con cartas personales del rey y de sus príncipes, tal y como el rey lo había mandado, y las cartas decían:
«Israelitas, vuélvanse al Señor, el Dios de Abrahán, de Isaac y de Israel, y él se volverá al remanente que se libró del poder de los reyes de Asiria.
7 No sean como sus padres ni como sus hermanos, que se rebelaron contra el Señor y Dios de sus padres. Por eso él los entregó al desconsuelo, como pueden verlo.8 No sean testarudos como sus padres, sino sométanse al Señor y vengan a su santuario, que él ha santificado para siempre. Sirvan al Señor su Dios, y el ardor de su ira se apartará de ustedes.9 Si ustedes se vuelven al Señor, sus hermanos y sus hijos serán tratados con misericordia por quienes ahora los tienen cautivos, y volverán a esta tierra, porque el Señor su Dios es clemente y misericordioso, y no les volverá la espalda si ustedes se vuelven a él.»10 Los mensajeros fueron de ciudad en ciudad por la tierra de Efraín y Manasés, hasta Zabulón; pero la gente se reía y se burlaba de ellos.
11 Sin embargo, hubo algunos de Aser, de Manasés y de Zabulón que se humillaron y acudieron a Jerusalén.
12 En Judá también estuvo la mano de Dios para hacer que se pusieran de acuerdo y cumplieran el mensaje del rey y de los príncipes, conforme a la palabra del Señor.
13 Y así, en el mes segundo mucha gente se reunió en Jerusalén para celebrar la fiesta solemne de los panes sin levadura. Hubo una vasta reunión
14 que se levantó y quitó los altares que había en Jerusalén, y que además quitó todos los altares de incienso y los echó al torrente de Cedrón.
15 El día catorce del mes segundo se ofreció el sacrificio de la pascua. Los sacerdotes y los levitas, llenos de vergüenza, se santificaron y llevaron los holocaustos al templo del Señor,
16 tomaron sus turnos acostumbrados, conforme a la ley de Moisés, hombre de Dios, mientras los sacerdotes esparcían la sangre que recibían de manos de los levitas.
17 Y es que en la congregación había muchos que no estaban santificados, y por eso los levitas sacrificaban la pascua por todos los que no se habían purificado, para consagrarlos al Señor.
18 Una gran multitud del pueblo de Efraín y Manasés, y de Isacar y Zabulón, no se había purificado, así que comieron la pascua sin cumplir con lo que está escrito; pero Ezequías oró por ellos, y dijo al Señor:
«Tú, Dios nuestro, que eres bueno, sé propicio a todos los que de corazón se han preparado para buscarte,
19 aunque no estén purificados según los ritos de purificación del santuario. Tú eres el Señor, el Dios de sus padres.»20 Y el Señor escuchó la oración de Ezequías, y sanó al pueblo.
21 Así, durante siete días, los israelitas que estaban en Jerusalén celebraron con gran gozo la fiesta solemne de los panes sin levadura; y todos los días los levitas y los sacerdotes glorificaban al Señor, mientras cantaban con sonoros instrumentos.
22 Ezequías, por su parte, habló con mucho cariño a todos los levitas hábiles en el servicio del Señor, y durante siete días comieron de lo sacrificado en la fiesta solemne, y ofrecieron sacrificios de paz y dieron gracias al Señor y Dios de sus padres.
23 Todos los allí reunidos acordaron celebrar la fiesta durante siete días más, y con mucha alegría lo hicieron así.
24 El rey Ezequías de Judá había donado a la asamblea mil novillos y siete mil ovejas; también los príncipes dieron al pueblo mil novillos y diez mil ovejas, y muchos sacerdotes ya se habían santificado.
25 Y así, toda la congregación de Judá se regocijó, lo mismo que los sacerdotes y levitas, y toda la multitud que había venido de Israel, y también los forasteros que habían llegado de la tierra de Israel y los que habitaban en Judá.
26 Hubo gran regocijo en Jerusalén porque, desde los días de Salomón, el hijo del rey David de Israel, no había habido en Jerusalén una celebración semejante.
27 Después los sacerdotes y levitas se pusieron de pie y bendijeron al pueblo, y su voz fue escuchada, y su oración llegó hasta el cielo, hasta la mansión de Dios.
Єзекія святкує Пасху та Свято Опрісноків
1 Єзекія послав до всього Ізраїлю та до Юдеїв гінців з листами, починаючи з Єфрема та Манассії, закликаючи прийти до Господнього Храму в Єрусалим, аби разом справити Пасху для Господа, Бога Ізраїлю.
2 Цар порадився зі своїми можновладцями та з громадою Єрусалима, й було вирішено відзначити Пасху в другому місяці .
3 Адже не було можливості її справити в призначений для цього час, оскільки ще недостатньо було священиків, які освятились, – та й народ не міг прибути вчасно до Єрусалима.
4 Тому така пропозиція була найбільш оптимальною, як для царя, так і для всієї громади.
5 Після цього вирішили оголосити по всьому Ізраїлю, – від Вірсавії й до Дана, – щоб усі прибули в Єрусалим для відзначення Пасхи Господу, Богові Ізраїлю, бо вже давно не святкували її так, як було прописано.
6 Отже, гінці з листами від царя і його можновладців поспішили по всьому Ізраїлю та Юдеї. В листах говорилось: Діти Ізраїля, наверніться до Господа Бога Авраама, Ісаака та Ізраїля, і Він повернеться до вас, – до всіх, котрі залишились живими, врятувавшись від рук ассирійських царів.
7 І не уподібнюйтесь до ваших батьків та до ваших братів, котрі відступили від Господа, Бога своїх батьків, через що Він і віддав їх на спустошення, як ви самі бачите.
8 Тож тепер не будьте тугошиїми, як ваші батьки! Простягніть ваші руки до Господа й прийдіть у Його Святилище, яке Він освятив навіки, та служіть Господу, вашому Богові, й Він відверне від вас Свій палкий гнів.
9 Бо якщо ви навернетесь до Господа, то й ваші брати і ваші діти відчують на собі милосердя з боку тих, котрі їх запровадили в неволю, й вони повернуться в цей край. Адже Господь, ваш Бог, милосердний і співчутливий, і Він не відверне Свого обличчя від вас, якщо ви навернетесь до Нього.
10 Отже, гінці проходили від міста до міста по краях Єфрема, Манассії аж до Завулона, але люди висміювали їх і глузували з них.
11 Проте деякі мужі з племен Асира, від Манассії та від Завулона впокорились і прибули до Єрусалима.
12 Рівно ж і на Юдеях була Божа рука, щоб зробити їх однодушними щодо виконання наказу царя і можновладців, які діяли за Господнім дорученням.
13 Таким чином у другому місяці, в Єрусалимі зібралась величезна кількість народу, щоб справити Свято Опрісноків. Отже, це зібрання виявилось дуже великим.
14 Насамперед, вони піднялись, і знищили всі ідольські жертовники, що були в Єрусалимі, а також усі жертовники для кадіння, – порозбивали їх та повкидали в потік Кедрон.
15 А чотирнадцятого дня другого місяця приготували пасхальне ягня. Засоромлені священики й левіти освятилися, і внесли жертви всепалення до Господнього Храму.
16 Вони знову зайняли належні їм місця і у відповідності з обов’язками, прописаними в законі Божого чоловіка Мойсея, священики кропили кров’ю, яку брали з рук левітів.
17 Оскільки серед зібраних було чимало людей , котрі перед цим не звершили обряду освячення, тому левіти повинні були самі різати пасхальних ягнят за всіх неосвячених, аби й вони стали освяченими для Господа.
18 Адже більша частина народу, переважно з нащадків Єфрема, Манассії, Іссахара та Завулона, не очистились, але їли Пасху не у відповідності з приписами, тому Єзекія молився за них, говорячи: Господи благий! Прости кожного,
19 хто всім своїм серцем бажає шукати Господа, Бога своїх батьків, навіть якщо він належним чином не освятився, аби уживати святиню.
20 І Господь вислухав Єзекію, й простив людям.
21 Отже, Ізраїльтяни, котрі зібрались в Єрусалимі, з великою радістю відзначали Свято Опрісноків протягом семи днів. Щодня левіти разом зі священиками щосили прославляли Господа, граючи на голосних інструментах для Господа.
22 Єзекія ж підбадьорливо розмовляв з усіма левітами, котрі так добре і вміло виконували служіння на честь Господа. Усі сім днів люди споживали святкову їжу, приносячи мирні жертви й прославляючи Господа, Бога своїх батьків.
23 Під кінець усе зібрання на своїй нараді вирішило продовжити святкування ще сім наступних днів. Тож з радістю святкували ще сім днів.
24 З цією метою Юдейський цар Єзекія, дав громаді тисячу тельців і сім тисяч овець; так само і можновладці пожертвували громаді тисячу тельців і десять тисяч овець. За цей час багато священиків також звершили обряд освячення.
25 Тому веселилась уся Юдейська громада разом зі священиками та левітами; раділи також усі ті, котрі зараз прийшли з Ізраїлю разом з усіма приходцями з Ізраїльського краю, котрі вже мешкали в Юдеї.
26 В Єрусалимі панувала велика радість, адже від часу владарювання Давидового сина Ізраїльського царя Соломона, чогось подібного в Єрусалимі ще не було .
27 Нарешті виступили священики та левіти, і поблагословили народ. Голос їхньої молитви був потужний, а їхня молитва досягала святого місцеперебування Господа на небесах!