David censa al pueblo
(1 Cr 21.1-27)1 Y el Señor volvió a enojarse con el pueblo de Israel, e indujo a David a levantar un censo de todo Israel y Judá.
2 Llamó a Joab, que era el general de su ejército, y le dijo:
«Ve y recorre todas las tribus de Israel, desde Dan hasta Berseba, y haz un censo del pueblo. Quiero saber cuántos son.»
3 Pero Joab le respondió al rey:
«¡Que el Señor multiplique al pueblo cien veces, y que Su Majestad llegue a verlo! ¿Por qué quiere Su Majestad hacer esto?»
4 Pero la orden del rey pudo más que Joab y que sus capitanes, así que Joab y sus capitanes salieron del palacio y se dispusieron a levantar el censo de Israel.
5 Cruzaron el Jordán y acamparon en Aroer, al sur de la ciudad que está en el valle de Gaad, junto a Jazer.
6 De allí fueron a Galaad y a la tierra baja de Jodsí, y luego a Dan Yaán y a los alrededores de Sidón.
7 Luego fueron a la fortaleza de Tiro, y recorrieron todas las ciudades de los jivitas y de los cananeos, hasta llegar al Néguev de Judá, en Berseba.
8 Después de nueve meses y veinte días de andar recorriendo todo el país, volvieron a Jerusalén.
9 Y Joab le presentó al rey el resultado del censo, y resultó que en Israel había ochocientos mil hombres aptos para la guerra, y en Judá había quinientos mil.
10 Pero después de haber censado al pueblo, David se sintió muy apesadumbrado y fue a decirle al Señor:
«He cometido un grave pecado. Te ruego, Señor, que perdones a este siervo tuyo por haber sido tan necio.»
11 Al día siguiente, cuando David se levantó, la palabra del Señor vino a Gad, el vidente de David, y le dijo:
12 «Ve y dile de mi parte a David: “Yo, el Señor, te doy a elegir una de tres cosas. Haré lo que tú elijas.”»
13 Gad fue a ver a David y le dio el mensaje del Señor. Le dijo:
«¿Quieres que haya siete años de hambre en tu tierra? ¿O prefieres huir de tus enemigos durante tres meses? ¿O prefieres que haya en tu pueblo tres días de peste? Piénsalo bien, pues debo llevar una respuesta a quien me envía.»
14 Entonces David le dijo a Gad:
«Estoy en un gran aprieto. Permíteme caer en las manos del Señor, pues su misericordia es grande en extremo. ¡No me dejes caer en las manos de ningún hombre!»
15 Entonces el Señor envió la peste sobre Israel desde la mañana y hasta el día señalado, y desde Dan hasta Berseba murieron setenta mil israelitas.
16 Pero cuando el ángel extendió su mano sobre Jerusalén para destruirla, el Señor se arrepintió y le dijo al ángel destructor:
«¡Basta ya! ¡Detente!»
El ángel estaba junto a la era de Arauna el jebuseo.
17 Y cuando David vio que el ángel destruía al pueblo, le dijo al Señor:
«Yo soy quien ha pecado; yo soy quien hizo mal. ¡Pero estas ovejas no han hecho nada malo! Te ruego que nos castigues a mí y a mi familia.»
18 Entonces Gad fue y le dijo:
«Ve y edifica un altar al Señor en la era de Arauna el jebuseo.»
19 David fue a cumplir lo que el Señor le había ordenado hacer por medio de Gad,
20 y cuando Arauna vio que el rey y sus servidores se acercaban a él, salió de su casa y se inclinó ante el rey hasta tocar el suelo,
21 y le preguntó:
«¿A qué debe este siervo la visita de Su Majestad?»
Y David le dijo:
«Quiero comprar tu era, para edificar allí un altar al Señor y se detenga la mortandad entre el pueblo.»
22 Arauna le respondió:
«Tome Su Majestad lo que le parezca mejor. Yo le ofrezco los toros para el sacrificio, y como leña puede usar los trillos y los yugos de las yuntas.
23 Todo lo que Su Majestad necesite, yo se lo doy.»
Todavía añadió Arauna:
«Que el Señor sea propicio a Su Majestad.»
24 Pero el rey le respondió:
«De ninguna manera. Yo te pagaré su precio. No voy a ofrecer al Señor mi Dios holocaustos que no me cuesten nada.»
Y David le compró la era y los toros por cincuenta monedas de plata,
25 y construyó allí un altar al Señor, en el que ofreció holocaustos y ofrendas de paz. Y el Señor escuchó las súplicas del país, y detuvo la plaga en Israel.
Перепис населення Ізраїля та Юди
1 Знову запалав Господній гнів на Ізраїль, спонукаючи проти нього (Ізраїлю) Давида , й закликаючи: Іди й перерахуй Ізраїль та Юду!
2 Тоді цар сказав Йоаву, воєначальнику всього війська, що був при ньому: Пройди через усі Ізраїлеві племена, від Дана і до Вірсавії, зроби перепис населення, аби я знав загальну чисельність народу!
3 Але Йоав сказав цареві: Нехай Господь, твій Бог, додасть до народу ще стільки, скільки їх є, і намножить їх стократно, і нехай очі мого володаря, царя, це побачать! Але для чого, мій володар, цар, забажав цього?
4 Проте слово царя переважило докази Йоава, підтримані також іншими воєначальниками, тому Йоав разом з воєначальниками вирушив в ім’я царя провадити перепис Ізраїльського народу.
5 Вони переправились через Йордан, і розташувались в Ароері з південного боку міста, що лежить у долині Ґад, після чого перейшли до Язера.
6 Потім пішли до Гілеаду і в край Тахтім-Ходші (хеттейців ); далі подались до Дан-Яана, та в околиці Сидона.
7 Вони прибули до тирської фортеці, й обійшли всі міста гіввійців та ханаанців. Звідти вирушили на південь Юдеї, аж до самої Вірсавії.
8 Таким чином вони обійшли всю країну, й через дев’ять місяців і двадцять днів вони повернулись у Єрусалим.
9 Тож Йоав подав цареві результати перепису населення. В Ізраїлі виявилось вісімсот тисяч чоловіків, здатних володіти мечем, а в Юдеї було п’ятсот тисяч боєздатних мужів.
Покарання за гріх Давида
10 Але після того як Давид зробив перепис народу, він відчув внутрішню сердечну тривогу. Тому Давид сказав Господу: Я тяжко згрішив тим, що зробив таке! І тепер, Господи, прости гріх Твого слуги, адже я вчинив дуже нерозумно!
11 І коли Давид встав наступного ранку, було Господнє слово до пророка Ґада, Давидового провидця, такого змісту:
12 Піди й скажи Давидові, що говорить Господь: Пропоную на твій розсуд три лиха, – вибери одне з них, і Я вчиню за твоїм бажанням.
13 Отже, Ґад прийшов до Давида, й розповів йому про все, сказавши: Обирай, чи має настати в твоїй країні сім років голоду , чи волієш три місяці втікати від своїх ворогів, які переслідуватимуть тебе, чи буде три дні моровиці в твоїй країні? Тож подумай і вирішуй, що маю відповісти Тому, Хто мене послав.
14 І Давид промовив до Ґада: Мені дуже важко! Але краще вже потрапити у руки Господа, оскільки Його милосердя дуже велике; в руки ж людей не бажаю попадати!
15 Тож Господь послав на Ізраїль моровицю від самого ранку аж до призначеного часу; тож померло людей, від Дана й до Вірсавії сімдесят тисяч чоловік…
16 Ангел смерті простягнув свою руку і в бік Єрусалима, щоб його спустошити, але Господь змилосердився щодо подальшого лиха, та сказав ангелові, який нищив народ: Досить! Опусти свою руку! В той час Господній ангел якраз перебував біля току євусейця Аравни (Орни ).
17 Коли в той час Давид побачив ангела, котрий нищив народ, то промовив до Господа: Це ж я згрішив, і це моя провина, а ці вівці, – що вони зробили? Тож нехай Твоя рука обернеться проти мене та проти родини мого батька!
Жертовник на току Аравни
18 Того ж дня прийшов до Давида пророк Ґад, і сказав до нього: Йди й споруди Господу жертовник на току євусейця Аравни!
19 І пішов Давид за словом Ґада, зробити як наказав Господь.
20 Виглянувши, Аравна побачив царя з його слугами, що наближались до нього. Аравна вийшов і вклонився долілиць перед царем.
21 Аравна запитав: Чому це мій володар, цар, завітав до свого слуги? Давид відповів: Я хочу купити в тебе тік, аби спорудити на ньому жертовник Господу, щоб нарешті, зупинилась моровиця в народі!
22 Аравна відповів Давидові: Нехай мій володар, цар, забирає і приносить у жертву все, що йому подобається. Ось і воли на жертву всепалення, а молотильний вал і упряж (ярма ) для волів, – на дрова!
23 Все це Аравна віддає цареві. Далі Аравна сказав царю: Нехай Господь, твій Бог, прийме твою жертву!
24 Але цар відповів Аравні: Ні, я все-таки усе це хочу викупити в тебе за гроші. Не буду ж я приносити жертву всепалення Господу, моєму Богові, яка мені нічого не коштує! Отже, Давид придбав тік і волів за п’ятдесят шеклів срібла.
25 Давид спорудив там жертовник Господу й приніс жертви всепалення та мирні жертви . Господь почув благання, змилосердився над країною, і моровиця в Ізраїлі припинилась.