1 Roboán fue a Jerusalén y reunió a ciento ochenta mil hombres de los más aguerridos de la casa de Judá y de Benjamín, para pelear contra Israel y hacer que el reino volviera a manos de Roboán.
2 Pero la palabra del Señor vino a Semaías, hombre de Dios, y le dijo:
3 «Habla con Roboán hijo de Salomón, rey de Judá, y con todos los israelitas de Judá y Benjamín, y diles
4 que yo, el Señor, he dicho: “No vayan a pelear contra sus hermanos. Más bien, vuelvan a sus casas, porque esto lo he promovido yo.”»
Ellos obedecieron la palabra del Señor y volvieron a sus casas, y ya no fueron a pelear contra Jeroboán.
Prosperidad de Roboán
5 Roboán reinó en Jerusalén, y edificó ciudades para fortificar a Judá.
6 Edificó Belén, Etam, Tecoa,
7 Betsur, Soco, Adulán,
8 Gat, Maresa, Zif,
9 Adorayin, Laquis, Azeca,
10 Sorá, Ayalón y Hebrón, que eran ciudades fortificadas de Judá y Benjamín.
11 Reforzó también las fortalezas, y puso en ellas capitanes, provisiones, vino y aceite.
12 Además, en todas las ciudades puso escudos y lanzas, de modo que las fortificó en gran manera, y Judá y Benjamín eran súbditos suyos.
13 Los sacerdotes y levitas que había en todo Israel vinieron desde todos los lugares donde vivían y se unieron a él.
14 Y es que los levitas dejaban sus ejidos y sus posesiones, y venían a Judá y a Jerusalén porque Jeroboán y sus hijos los habían excluido del ministerio del Señor;
15 habían designado sus propios sacerdotes para los lugares altos y para el culto a los demonios y a los becerros que habían hecho.
16 Tras los levitas se fueron muchos de las tribus de Israel que de corazón se habían dispuesto a buscar al Señor y Dios de Israel, así que llegaron a Jerusalén para ofrecer sacrificios al Señor y Dios de sus padres.
17 De este modo fortalecieron el reino de Judá, y durante tres años confirmaron a Roboán hijo de Salomón y anduvieron en el camino de David y de Salomón.
18 Roboán tomó por mujer a Majalat hija de Jerimot, que era hijo de David y de Abijaíl, la hija de Eliab hijo de Yesé.
19 Majalat le dio los siguientes hijos: Jeús, Semarías y Soán.
20 Después de ella, Roboán tomó a Macá hija de Absalón, con quien engendró a Abías, Atay, Ziza y Selomit.
21 Y aunque Roboán tuvo dieciocho mujeres y sesenta concubinas, y engendró veintiocho hijos y sesenta hijas, amó a Macá hija de Absalón más que a todas sus mujeres y concubinas.
22 A Abías hijo de Macá, Roboán lo nombro jefe y príncipe de sus hermanos, pues pensaba nombrarlo rey.
23 Por eso, con mucha astucia esparció a todos sus hijos por todas las tierras de Judá y de Benjamín, y por todas las ciudades fortificadas, y les dio muchas mujeres y provisiones en abundancia.
1 Прибувши в Єрусалим, Ровоам з усього Юдиного та Веніямінового поколінь зібрав сто вісімдесят тисяч добірних воїнів, котрі були здатні воювати, аби виступити проти Ізраїлю, щоб таким чином повернути царство Ровоамові.
2 Але до Божого чоловіка Шемаї було Господнє слово такого змісту:
3 Скажи синові Соломона, Ровоаму, Юдейському цареві та всім Ізраїльтянам із поколінь Юди і Веніяміна слова,
4 сказані Господом: Не вирушайте, щоб воювати зі своїми братами! Нехай кожен повертається до свого дому, адже все, що сталося, походить від Мене! І вони послухались Господнього слова, повернулися і не пішли війною проти Єровоама.
Ровоам зміцнює міста Юдеї
5 Ровоам замешкав у Єрусалимі, а в Юдейських містах зі стінами він будував фортеці.
6 Зокрема, він укріпив Вифлеєм, Етам і Текою;
7 Бет-Цур, Сохо і Адуллам;
8 Ґат, Марешу і Зіф;
9 Адораїм, Лахіш та Азеку;
10 Цору, Аялон і Хеврон. Усі ці міста племен Юди та Веніяміна він зробив твердинями.
11 Перетворивши їх на фортеці, Ровоам призначив у них начальників, побудував в них склади для харчів, олії та вина.
12 Крім того, забезпечив кожне місто великими щитами та списами, зробивши їх неприступними. Отже, нащадки поколінь Юди та Веніяміна залишились з Ровоамом.
Переселення священиків та левітів до Юдеї
13 Що ж до священиків та левітів, то всі ті, що мешкали поміж Ізраїлем, залишивши свої поселення, подались до Ровоама.
14 Левіти, залишаючи пасовиська для худоби та свої наділи спадщини, пішли в Юдею та в Єрусалим, тому що Єровоам та його сини відсторонили їх від святих обов’язків у служінні Господу,
15 оскільки цар призначив власних священиків (жерців ) на узвишшях до ідолів та тельців, яких він понароблював.
16 Услід за левітами, в Єрусалим пішло чимало простих людей з різних Ізраїльських племен, котрі всім своїм серцем прагнули спілкування з Господом, Богом Ізраїлю, аби приносити жертви Господу, Богові своїх батьків.
17 Вони зміцнили Юдейське царство, три роки підтримували Ровоама, Соломонового сина, адже три перші роки він наслідував Давида та Соломона.
Сім’я Ровоама
18 Ровоам одружився на Махалат, – дочці Давидового сина Єрімота й Авіхаїл, дочки Еліява, сина Єссея ,
19 Вона народила йому синів: Єуша, Шемарію й Загама.
20 Після неї він взяв Мааху, дочку Авесалома , яка народила йому Авію, Аттая, Зізу та Шеломіта.
21 Ровоам же покохав Мааху, дочку Авесалома, більше, ніж інших своїх дружин та своїх наложниць, – а мав він вісімнадцять жінок і шістдесят наложниць, – тому він був батьком двадцяти восьми синів та шестидесяти дочок.
22 Ровоам призначив Авію, сина Маахи, першим принцом серед своїх братів, оскільки планував зробити його царем, спадкоємцем престола .
23 Ровоам чинив мудро, призначивши своїх синів по всіх округах Юди та Веніяміна, а також в усі міста-твердині, забезпечивши їх продовольством, і підшукав для них чимало жінок.