Cuarto discurso de Eliú
1 Todavía añadió Eliú:
2 «Tenme un poco de paciencia, y te mostraré
que de Dios aún tengo mucho que decir.
3 Lo que de él sé tiene una larga historia,
y voy a demostrarte que mi Creador es justo.
4 En mis palabras no hay nada de mentira;
¡tienes ante ti a la sabiduría perfecta!
5 »Aunque Dios es grande y poderoso,
no desprecia a los de corazón sincero;
6 no da larga vida a los malvados,
y sí hace justicia a los oprimidos;
7 está al pendiente de los hombres justos,
para exaltarlos siempre junto con los reyes.
8 Aunque estén encadenados y en la cárcel,
sujetos a las ataduras de la aflicción,
9 Dios da a conocer sus malas obras
y la insolencia de sus rebeliones.
10 Les abre los oídos para que se corrijan,
y los exhorta a apartarse del mal.
11 Si obedecen a Dios y le sirven,
Dios les concede días de paz y bienestar;
12 pero si no obedecen, la espada les espera
y mueren sin llegar a tener entendimiento.
13 »Los hipócritas son rencorosos con Dios,
y no piden clemencia aunque sufran su castigo.
14 Pierden la vida en plena juventud,
como la pierden los que se han prostituido.
15 Pero Dios libra al pobre de su pobreza,
y en la aflicción le enseña a ser obediente;
16 lo libra de vivir siempre angustiado
y lo lleva a lugares espaciosos,
donde le prepara un suculento banquete.
17 »Pero tú no llevaste a juicio al malvado,
ni defendiste al huérfano en los tribunales.
18 Cuídate de no dejarte llevar por las riquezas,
ni te dejes seducir por el soborno.
19 Ante Dios, de nada te sirven todas tus riquezas,
ni todo tu poder y tu fuerza.
20 No esperes que llegue la noche,
momento en que los pueblos desaparecen.
21 Cuídate de no caer en la maldad,
pues por preferirla ahora sufres.
22 Mira que el poder de Dios es sublime;
no hay maestro que se le pueda comparar.
23 ¿Quién le puede señalar el camino a seguir?
¿Quién puede reprenderlo por lo que hace?
24 »No te olvides de exaltar su creación,
la cual admira la humanidad entera.
25 Todo el mundo puede contemplarla,
no importa cuán lejos se encuentre.
26 Dios es grande, pero no lo conocemos;
nadie sabe cuántos años ha existido.
27 Dios reúne las gotas de agua,
y hace que el vapor se convierta en lluvia;
28 las nubes contienen esa lluvia,
y esta cae en abundancia sobre la humanidad.
29 »¿Quién conoce la extensión de las nubes,
o entiende el estruendo de los rayos en su seno?
30 Dios derrama su luz sobre la tierra,
y cubre con ella las profundidades del mar.
31 Con la lluvia da vida a los pueblos
y la tierra produce el sustento de muchos.
32 Las densas nubes esconden la luz,
y la tierra se cubre de sombras.
33 El trueno denuncia la ira de Dios;
la tempestad proclama su rechazo a la maldad.
Елігу: Бог не відверне Своїх очей від праведних
1 Продовжуючи промову далі, Елігу сказав:
2 Потерпи мене ще трішки, і я тобі ще дещо скажу відносно Бога.
3 Своє відання я почну здалека, і доведу справедливість мого Творця.
4 Воістину, в моїх словах немає неправди, – перед тобою людина, яка знає, що говорить!
5 Хоч Бог є Всемогутнім, однак Він ніким не нехтує, оскільки Він потужний силою і добрий серцем.
6 Він не підтримує життя нечестивого, проте чинить правосуддя знедоленим.
7 Він не відверне Своїх очей від праведних, а посадить їх на престолі разом з царями, і вони повіки користуватимуться пошаною.
8 А коли вони, закуті в кайдани й пов’язані мотузками горя,
9 то це означає, що Він їм виявляє їхні вчинки, вказуючи на їхні провини, оскільки вони загорділи.
10 Він відкриває їм вуха й застерігає, – каже їм відвернутись від беззаконня.
11 І якщо вони прислухаються й почнуть Йому служити, то закінчать свої дні у добробуті, насолоджуючись роками життя.
12 А якщо не послухаються, то загинуть від стріли, – помруть у своїй нерозсудливості.
13 Нечестиві серцем люди сповнені гнівом, вони навіть не волають про допомогу, коли Він їх в’яже.
14 Вони вмирають у розквіті молодості, і своє життя закінчують поміж розпусниками .
15 Він спасає страждальця шляхом страждань, – через пригноблення відкриває їхній слух.
16 І тебе також Він вириває з пащі страждань на широкий простір, де немає утиску , а твій стіл був би переповнений достатком їжі .
17 Але якщо ти прагнеш засудження нечестивих, так що твої думки лише про суд і вирок для них,
18 дивись, щоб твій гнів не довів тебе до блюзнірства, а великий викуп страждань хай не відверне тебе від покаяння.
19 Хіба тобі в стані допомогти твоє величезне багатство, чи всі твої зусилля?
20 Не бажай тієї ночі, коли всі народи зникатимуть зі своїх місць!
21 Бережись, не схиляйся до злочину, бо саме через це ти переносиш страждання!
22 Адже Бог є величний у Своїй могутності, бо хто ще так навчає, як Він?
23 Хто Йому вказує, як Він має чинити, і хто може сказати: Ти вчинив несправедливо?
Елігу оспівує Велич Бога
24 Пам’ятай, що краще звеличувати Його діяльність, яку оспівують люди.
25 Всі люди зі здивуванням здалеку приглядаються до Його вчинків.
26 Воістину, наш Бог величний, хоч для нас незбагненний, і число Його літ недослідиме!
27 Він збирає краплі дощу, які перетворюються на пару і знову зливаються дощами,
28 які сочаться з хмари, та щедро зрошують багатьох людей.
29 Хто може зрозуміти, як формуються хмари, гуркіт грому з Його місцеперебування?
30 Це Він Своїм сяйвом оточує хмари і вкриває морські глибини.
31 Так Він звершує суд над народами, і так дає їм вдосталь усього необхідного.
32 З Його рук виходить блискавиця, і Він наказує їй, куди має вдарити.
33 Гуркіт Його грому звіщає про Нього, – навіть тварини відчувають його (грому ) наближення.