Ocasiones de caer
(Mt 18.6-7Mt 21-22Mc 9.42)1 Jesús dijo a sus discípulos: «Es imposible que no vengan tropiezos, pero ¡ay de aquel por quien vengan!
2 Más le valdría que le colgaran al cuello una piedra de molino, y que lo arrojaran al mar, que servir de tropiezo a uno solo de estos pequeñitos.
3 Así que, ¡tengan cuidado! Si tu hermano peca contra ti, repréndelo; y si se arrepiente, perdónalo.
4 Si en un solo día peca siete veces contra ti, y siete veces vuelve a ti el mismo día y te dice: “Me arrepiento”, perdónalo.»
Auméntanos la fe
5 Los apóstoles le dijeron al Señor: «Auméntanos la fe.»
6 Entonces el Señor les dijo: «Si ustedes tuvieran fe del tamaño de un grano de mostaza, podrían decirle a este sicómoro: “Desarráigate, y plántate en el mar”, y el sicómoro los obedecería.
El deber del siervo
7 »Si alguno de ustedes tiene un siervo que ara o apacienta el ganado, ¿acaso cuando él vuelve del campo le dice: “Pasa y siéntate a la mesa”?
8 ¡No! Más bien, le dice: “Prepárame la cena, y arréglate la ropa para servirme mientras yo como y bebo. Después podrás comer y beber tú.”
9 ¿Y acaso se le agradece al siervo el hacer lo que se le ordena?
10 Así también ustedes, cuando hayan hecho todo lo que se les ha ordenado, digan: “Somos siervos inútiles, no hemos hecho más que cumplir con nuestro deber.”»
Diez leprosos son limpiados
11 En su camino a Jerusalén, Jesús pasó entre Samaria y Galilea.
12 Al entrar en una aldea, le salieron al encuentro diez leprosos, los cuales se quedaron a cierta distancia de él,
13 y levantando la voz le dijeron: «¡Jesús, Maestro, ten compasión de nosotros!»
14 Cuando él los vio, les dijo: «Vayan y preséntense ante los sacerdotes.» Y sucedió que, mientras ellos iban de camino, quedaron limpios.
15 Entonces uno de ellos, al ver que había sido sanado, volvió alabando a Dios a voz en cuello,
16 y rostro en tierra se arrojó a los pies de Jesús y le dio las gracias. Este hombre era samaritano.
17 Jesús dijo: «¿No eran diez los que fueron limpiados? ¿Dónde están los otros nueve?
18 ¿No hubo quien volviera y alabara a Dios sino este extranjero?»
19 Y al samaritano le dijo: «Levántate y vete. Tu fe te ha salvado.»
La venida del Reino
(Mt 24.23-28Mt 36-41)20 Cuando los fariseos le preguntaron cuándo había de venir el reino de Dios, él les respondió: «El reino de Dios no vendrá con advertencia,
21 ni se dirá: “Aquí está”, o “Allí está”; porque el reino de Dios está entre ustedes.»
22 A sus discípulos les dijo: «Llegará el tiempo cuando ustedes querrán ver siquiera uno de los días del Hijo del Hombre, y no lo verán.
23 Les dirán: “Está aquí”, o “está allí”, pero no vayan ni los sigan.
24 Porque como el relámpago que al fulgurar resplandece de un extremo del cielo hasta el otro, así también será el día del Hijo del Hombre.
25 Pero primero es necesario que padezca mucho, y que sea desechado por esta generación.
26 Tal y como sucedió en los días de Noé, así también sucederá en los días del Hijo del Hombre.
27 La gente comía y bebía, y se casaba y se daba en casamiento, hasta el día en que Noé entró en el arca; entonces vino el diluvio y los destruyó a todos.
28 Lo mismo sucedió en los días de Lot: la gente comía y bebía, compraba y vendía, plantaba y edificaba casas;
29 pero cuando Lot salió de Sodoma, llovió del cielo fuego y azufre, y los destruyó a todos.
30 Así será el día en que el Hijo del Hombre se manifieste.
31 En aquel día, el que esté en la azotea y tenga sus bienes en su casa, que no baje a tomarlos; y el que esté en el campo, que no regrese a su casa.
32 ¡Acuérdense de la mujer de Lot!
33 Todo el que procure salvar su vida, la perderá; y todo el que la pierda, la salvará.
34 Yo les digo que esa noche, si dos están en una cama, uno de ellos será tomado, y el otro será dejado.
35 Si dos mujeres están moliendo juntas, una de ellas será tomada, y la otra será dejada.
36 Si dos están en el campo, uno de ellos será tomado, y el otro será dejado.»
37 Entonces le preguntaron: «Y eso, Señor, ¿dónde ocurrirá?» Y Jesús les respondió: «Donde está el cadáver, allí se juntan los buitres.»
Горе тому, через кого приходять спокуси
1 А до Своїх учнів Він промовив: Неможливо, щоби спокуси не прийшли, та горе тому, через кого вони приходять;
2 йому було б краще почепити жорновий камінь на свою шию і кинутися в море, ніж щоби спокусив одного з цих малих.
Учіться прощати
3 Зважайте на себе! Коли згрішить твій брат, – докори йому, а коли покається, – прости йому.
4 І якщо сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів [на день] звернеться до тебе, кажучи: Каюся! – прости йому.
Про силу віри
5 І сказали апостоли Господу: Додай нам віри!
6 А Господь промовив: Коли б ви мали віру, хоч як гірчичне зернятко, і повеліли б цій смоківниці: Вирви себе з корінням і посади себе в морі! – то послухала б вас.
Ми – нікчемні раби
7 Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, скаже йому, коли він прийде з поля: Негайно йди та сідай до столу?
8 Але хіба не скаже йому: Приготуй щось поїсти, підпережися і прислуговуй, поки я наїмся і нап’юся, а потім ти їстимеш і питимеш?
9 Чи подякує він рабові, який виконав наказане? [Не думаю].
10 Так і ви, коли зробите все наказане вам, кажіть: Ми, нікчемні раби, зробили те, що повинні були зробити!
Оздоровлення десятьох прокажених
11 І сталося, як ішов Він до Єрусалима, то проходив через Самарію і Галилею.
12 І як входив Він до одного села, зустріли Його десять прокажених мужів, які стали здалека.
13 Вони піднесли голос, гукаючи: Ісусе, Наставнику, помилуй нас!
14 Побачивши їх, Він сказав: Підіть і покажіться священикам! І сталося так, що коли вони йшли, – очистилися.
15 Один з них, побачивши, що видужав, повернувся, прославляючи Бога гучним голосом,
16 упав обличчям до ніг Його, дякуючи Йому; це був самарієць.
17 У відповідь Ісус сказав: Хіба не десять очистилося? А де ж дев’ять?
18 Не здогадалися повернутися, щоб віддати славу Богові, а тільки цей чужинець?
19 І сказав Він йому: Підведися і йди; твоя віра тебе спасла.
Царство Боже приходить непомітно
20 А як фарисеї запитали: Коли прийде Боже Царство? – Він відповів їм і сказав: Боже Царство не прийде помітно,
21 і не скажуть: Ось тут воно , або там! Адже Боже Царство всередині вас!
Про Другий прихід Ісуса Христа
22 І сказав учням: Настануть дні, коли забажаєте побачити один із днів Людського Сина, – та не побачите.
23 І скажуть вам: Ось тут! – або: Ось там! – не виходьте і не біжіть слідом.
24 Адже як блискавка, блиснувши, світить від краю до краю неба, – так буде і Людський Син Свого дня.
25 Та спершу Він має багато постраждати і бути відкинутим цим родом.
26 І як було за днів Ноя, так буде і за днів Людського Сина:
27 їли, пили, женилися, виходили заміж – до дня, коли увійшов Ной до ковчега; і настав потоп, і вигубив усіх.
28 Так само, як було за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували,
29 а того дня, коли Лот вийшов із Содома, вогонь і сірка впали з неба і вигубили всіх.
30 Так буде в день, коли з’явиться Людський Син.
31 Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, хай не сходить взяти їх, а хто на полі, також хай не повертається назад.
32 Згадайте дружину Лота.
33 Хто лише прагнутиме душу свою зберегти, він погубить її, а хто погубить, той оживить її.
34 Кажу вам: тієї ночі будуть двоє на одному ліжку, – одного візьмуть, а другого залишать;
35 будуть дві разом молоти, – одну візьмуть, а другу залишать.
36 [Двоє будуть на полі, – одного візьмуть, а другого залишать].
37 І кажуть Йому у відповідь: Де, Господи? А Він відповів їм: Де труп, там зберуться і орли.