Oración de Nehemías por Jerusalén
1 Palabras de Nehemías hijo de Jacalías:
«En el mes de Quisleu del año veinte, mientras yo me encontraba en Susa, que era la ciudad capital del reino,
2 recibí la visita de Jananí, uno de mis hermanos, y de algunos varones de Judá. Al preguntarles por los judíos que habían escapado con vida del cautiverio, y por Jerusalén,
3 me dijeron: “Los cautivos que quedaron con vida están muy mal y pasando por muchas vergüenzas; la muralla de Jerusalén está en ruinas, y las puertas de la ciudad fueron quemadas.”
4 »Cuando escuché esto, me senté a llorar y durante varios días me puse en duelo; y ayuné y oré al Dios de los cielos.
5 Le dije:
“Señor, Dios de los cielos, tú eres fuerte, grande y temible. Cumples tu pacto y eres misericordioso con los que te aman y guardan tus mandamientos. Yo te ruego
6 que prestes atención a las súplicas que de día y de noche te hace este humilde siervo tuyo en favor de Israel. Reconozco que tu pueblo Israel ha pecado contra ti, lo mismo que mis antepasados y yo.7 Nuestra corrupción ha llegado a los extremos, pues no hemos cumplido con los mandamientos, leyes y estatutos que le diste a tu siervo Moisés.8 ”Recuerda que ya le habías advertido a Moisés, que si nosotros llegáramos a pecar, tú nos dispersarías entre las naciones,
9 pero que si nos arrepentíamos y te buscábamos y cumplíamos tus mandamientos, y los poníamos por obra, tú nos harías volver y nos llevarías a la tierra que elegiste como residencia de tu nombre, aun cuando nos hubieras dispersado hasta los confines de los cielos. 10 ”Señor, somos tu pueblo; somos tus siervos. ¡Tú, con tu gran poder y tu brazo poderoso, nos liberaste de la esclavitud!
11 Yo te ruego, Señor, que prestes atención a las súplicas de este humilde siervo tuyo, y a las de todos tus siervos, que honran tu nombre. Concédele a este siervo tuyo tener éxito ante el rey, para que me conceda lo que le solicite.”»En esos días yo era el copero del rey.
Молитва Неємії за народ
1 Розповідь Неємії, сина Гахалії. Так сталося, що в місяці Кіслеві, двадцятого року, коли я перебував у фортеці Сузи,
2 до мене прийшов один з моїх братів, Ханані, з кількома чоловіками з Юдеї. Я розпитав їх про юдеїв, котрі залишились живими після полону, та про Єрусалим.
3 І вони мені розповіли: Ті, котрі залишилися, й котрі пережили поневолення, там у краю перебувають у злиднях і ганьбі з боку сусідів ; стіни Єрусалима зруйновані, а міські брами спалені вогнем.
4 Почувши про все це, я не стримався, – сів, заплакав, і був засмучений кілька днів, постив і молився до Небесного Бога
5 такими словами: О Господи, Боже Небесний! Ти є великим і грізним Богом, – Який дотримується Заповіту і виявляє милосердя до тих, котрі Його люблять й дотримуються Його Заповідей!
6 Нехай же Твоє вухо буде уважним, а Твої очі відкритими, аби вислухати молитву Твого слуги, яку тепер, вдень і вночі, підношу до Тебе за Твоїх дітей, Ізраїльтян, які Тобі служать. Я визнаю гріхи, які Ізраїльтяни скоїли проти Тебе, а також я і родина мого батька – всі ми згрішили!
7 Ми, безперечно, вчинили злочин проти Тебе, не дотримуючись Заповідей, постанов і законів, які Ти заповів Своєму слузі Мойсеєві!
8 Але ж згадай обітницю, яку Ти дав Своєму слузі Мойсеєві, заповідаючи: Якщо ви допустите віроломство, Я вас розпорошу поміж народами, –
9 проте якщо ви навернетесь до Мене й будете дотримуватись Моїх Заповідей, виконуючи їх, то хоч би ви були розпорошені до краю небес, Я й звідти зберу вас і спроваджу вас на місце, яке Я обрав, щоби там перебувало Моє Ім’я!
10 Адже всі вони є Твоїми слугами і Твоїм народом, який Ти викупив Своєю могутньою силою та Своєю потужною рукою!
11 О Господи, нехай же Твоє вухо буде уважним до моєї молитви – Твого слуги й до молитов інших Твоїх слуг, котрі прагнуть ушанувати Твоє Ім’я! Благаю, посприяй, аби сьогодні пощастило Твоєму слузі, і нехай буде співчутливим до мене цей чоловік. Я ж тоді був чашником царя.