Jehú pone fin a la dinastía de Ajab
1 Como Ajab tenía setenta hijos en Samaria, Jehú escribió cartas y las envió a los jefes de Jezrel, y a los ancianos y a los ayos de Ajab, que estaban en Samaria. En las cartas les decía:
2 «Tan pronto como estas cartas lleguen a las manos de ustedes, los que tengan a los hijos del rey, y los que tengan carros de combate y gente de a caballo, y la ciudad fortificada y las armas,
3 escojan al mejor y más recto de los hijos del rey, y siéntenlo en el trono de su padre, y defiendan a la familia del rey.»
4 Pero ellos tuvieron mucho miedo, y dijeron:
«Si dos reyes no pudieron hacerle frente, ¿cómo vamos a hacerle frente nosotros?»
5 Entonces el mayordomo, el gobernador de la ciudad, los ancianos y los ayos mandaron a decir a Jehú:
«Nosotros somos tus siervos, y haremos todo lo que nos mandes. No vamos a elegir ningún rey. Haz lo que te parezca mejor.»
6 Jehú les escribió por segunda vez, y les dijo:
«Si en verdad ustedes son mis siervos, y quieren obedecerme, vengan a verme en Jezrel mañana a esta hora, y tráiganme las cabezas de los hijos varones de su rey.»
Los setenta hijos del rey estaban con los jefes de la ciudad, pues ellos los criaban.
7 Cuando estos recibieron las cartas, tomaron a los setenta hijos del rey y los degollaron; luego echaron las cabezas en unas canastas y las enviaron a Jezrel, donde estaba Jehú.
8 Cuando un mensajero llegó y le dio la noticia de que habían llegado las cabezas de los hijos del rey, Jehú dijo:
«Pónganlas en dos montones a la entrada de la ciudad, y déjenlas allí hasta mañana.»
9 Al día siguiente, Jehú salió y, puesto de pie ante todo el pueblo, dijo:
«Ustedes son justos. Es verdad que yo he conspirado contra mi señor, y le he dado muerte. Pero ¿quién ha dado muerte a todos estos?
10 Quiero que sepan que la palabra del Señor, acerca de la dinastía de Ajab, no dejará de cumplirse. El Señor ha hecho lo que había anunciado por medio de su siervo Elías.»
11 Dicho esto, Jehú mató a todos los de la familia de Ajab que habían quedado en Jezrel, y a todos sus jefes y sacerdotes, y a todos sus familiares. No dejó con vida a ninguno de ellos.
12 Luego se levantó y se fue a Samaria, y en el camino llegó a Bet Équed de los Pastores.
13 Allí encontró a los hermanos de Ocozías, el rey de Judá, y les preguntó:
«¿Y ustedes, quiénes son?»
Ellos le contestaron:
«Somos hermanos de Ocozías. Hemos venido a saludar a los hijos del rey, y a los hijos de la reina.»
14 Entonces Jehú ordenó:
«¡Échenles mano! ¡Los quiero vivos!»
Y una vez que los tomaron vivos, los degollaron junto al pozo de Bet Équed. Eran cuarenta y dos varones, y ninguno de ellos quedó con vida.
15 Cuando Jehú se fue de allí, se encontró con Jonadab hijo de Recab. Después de saludarlo, le dijo:
«¿Eres sincero conmigo, como yo lo soy contigo?»
Jonadab le respondió que sí. Entonces Jehú le dijo:
«Pues ya que eres sincero conmigo, dame la mano.»
Jonadab le dio la mano, y Jehú lo invitó a subir a su carro.
16 Allí le dijo:
«Acompáñame y verás cuánto amo al Señor.»
Jonadab fue puesto en el carro,
17 y en cuanto Jehú llegó a Samaria mató a todos los familiares de Ajab que habían quedado en Samaria. Los mató hasta exterminarlos, conforme a la palabra del Señor anunciada por Elías.
Jehú pone fin al culto de Baal
18 Después, Jehú reunió a todo el pueblo y les dijo:
«Ajab rindió culto a Baal, pero no muy bien. Jehú le rendirá un mejor culto.
19 Llamen a todos los profetas de Baal, y a todos sus siervos y sacerdotes. Que no falte ninguno, pues voy a ofrecer a Baal un gran sacrificio. El que falte, morirá.»
Esto lo hizo Jehú con astucia, para exterminar a los que rendían culto a Baal.
20 Así que dijo:
«Aparten un día para honrar a Baal.»
Aquellos convocaron a la reunión,
21 y Jehú envió mensajeros por todo Israel, y vinieron todos los siervos de Baal. No hubo uno solo que no asistiera a la reunión. Cuando entraron en el templo de Baal, el templo se llenó por completo.
22 Entonces Jehú ordenó al encargado de las vestiduras:
«Saca vestiduras para todos los siervos de Baal.»
Aquel sacó las vestiduras,
23 y Jehú entró en el templo de Baal acompañado por Jonadab hijo de Recab. Y dijo a los siervos de Baal:
«Tengan cuidado de que no haya aquí, entre ustedes, ninguno de los siervos del Señor, sino solamente los siervos de Baal.»
24 Cuando ellos entraron para ofrecer los sacrificios y holocaustos, Jehú apostó fuera del templo a ochenta hombres, y les dijo:
«El que deje vivo a cualquiera de los hombres que yo he puesto en sus manos, lo pagará con su vida.»
25 Cuando aquellos acabaron de ofrecer el holocausto, Jehú dijo a los de su guardia y a los capitanes:
«¡Entren, y mátenlos! ¡Que no escape ninguno!»
Y los de la guardia y los capitanes los mataron a filo de espada, y los dejaron tendidos. Luego fueron hasta el lugar santo del templo de Baal
26 y sacaron del templo las estatuas y las quemaron.
27 También hicieron pedazos la estatua de Baal y derribaron su templo, y hasta el día de hoy ese templo es un muladar.
28 Así fue como Jehú puso fin en Israel al culto de Baal.
29 Sin embargo, Jehú no se apartó de los pecados de Jeroboán hijo de Nabat, que hizo pecar a Israel, sino que dejó en pie los becerros de oro que estaban en Betel y en Dan.
30 Entonces el Señor le dijo a Jehú:
«Has actuado bien al hacer lo recto delante de mis ojos, y acabaste con la dinastía de Ajab, tal y como yo lo había determinado. Por eso tus hijos ocuparán el trono de Israel hasta la cuarta generación.»
31 Pero Jehú no tuvo cuidado de seguir de todo corazón la ley del Señor, Dios de Israel, ni se apartó de los pecados con que Jeroboán había hecho pecar a Israel.
32 Por esos días el Señor comenzó a reducir el territorio de Israel, y Jazael los derrotó a lo largo de todas sus fronteras,
33 desde el Jordán hasta el nacimiento del sol, y toda la tierra de Galaad, de Gad, de Rubén y de Manasés; y desde Aroer, que está junto al arroyo de Arnón, hasta Galaad y Basán.
34 Los otros hechos de Jehú, y todas sus obras y hazañas, se hallan registradas en el libro de las crónicas de los reyes de Israel.
35 Cuando Jehú se reunió con sus antepasados, fue sepultado en Samaria. En su lugar reinó Joacaz, su hijo.
36 El tiempo que Jehú reinó en Samaria sobre Israel fue de veintiocho años.
Винищення роду Ахава в Єзреелі
1 Ахав мав у Самарії сімдесят синів. Тож написав Єгу листи й вислав їх у Самарію, до можновладців Єзреела, та до старійшин і до опікунів Ахавових дітей такого змісту:
2 Коли цей лист до вас прийде, – до всіх, у кого сини вашого володаря, і в кого є колісниці, коні, укріплені міста й арсенали зброї, –
3 то виберіть найкращого та найбільш достойного з синів вашого володаря, посадіть його на трон його батька, й починайте воювати зі мною за рід вашого володаря.
4 Але вони дуже злякалися і сказали: Нещодавно два царі не встояли перед ним, то як зможемо протистояти ми?!
5 Тому начальники над палацом та можновладці міста, разом зі старійшинами та опікунами послали до Єгу сказати: Ми – твої слуги, тому все, що нам накажеш, виконаємо! Ми не обираємо царем нікого, – ти сам зроби, що вважаєш за правильне.
6 Після цього він написав до них другий лист такого змісту: Якщо ви зі мною, і готові виконувати мій наказ, то здійміть голови з синів вашого володаря, і завтра прийдіть до мене в цей же час в Єзреел! Як відомо, у царя було сімдесят синів, і перебували вони у знатних людей міста, котрі їх виховували.
7 Коли прийшов до них другий лист, то сталося таке: вони взяли всіх царських синів і стратили сімдесят чоловік, після чого поклали їхні голови в кошики й послали до Єгу в Єзреел.
8 І коли прийшов посланець, й сповістив йому, мовляв: Принесли голови царських синів, він сказав: Складіть їх на дві купи біля входу в браму міста й нехай лежать до ранку.
9 А вранці Єгу вийшов і, ставши біля тих голів, він оголосив усьому народу: Ви ні в чому не винуваті! Це я вчинив змову проти свого володаря і вбив його! Але хто знищив усіх цих?
10 Ви маєте пам’ятати, що жодне Господнє слово, яке Господь провістив щодо роду Ахава, не могло залишитись нездійсненим. Отже, Господь учинив так, як сказав через свого слугу Іллю.
11 Тож Єгу вигубив усіх, хто ще залишався з роду Ахава в Єзреелі, а також усіх його вельмож, його прибічників і навіть його священиків, так що живим з них не залишився ніхто .
Знищення братів Ахазії
12 Після цього Єгу вирушив і подався у Самарію. По дорозі біля пастушого Бет-Екеду ,
13 Єгу зустрів братів Юдейського царя Ахазії, й запитав: Хто ви такі? Ті відповіли: Ми – брати Ахазії; ми йдемо з миром, аби відвідати царських синів та синів цариці (Єзавелі ).
14 Тоді він наказав: Схопіть їх живими! Отже, схопили їх живими, після чого всіх знищили та повкидали тіла в яму біля Бет-Екеда, – із сорока двох чоловіків він не залишив жодного.
Вигублення усіх, хто залишився з роду Ахава в Самарії
15 Вийшовши звідти, він зустрів Єгонадава, сина Рехава, котрий ішов йому назустріч. Він привітався з Єгу, який запитав його: Чи твоє серце так само щире до мене, як моє серце щире до тебе? Єгонадав відповів: Так, саме так! Якщо так, – сказав Єгу, – то подай твою руку. Коли той простягнув свою руку, Єгу підняв його до себе в колісницю,
16 і сказав: Іди зі мною і подивись на мою ревність щодо Господа! Єгонадав поїхав у його колісниці.
17 Прибувши до Самарії, він знищив усіх, хто ще залишався з роду Ахава в Самарії, – вигубив увесь його рід дощенту, за Господнім провіщенням, яке Він передав через Іллю.
Єгу покінчив зі служінням Ваалу в Ізраїлі
18 Зібравши весь народ, Єгу промовив до них: Ахав замало служив Ваалові, а ось Єгу служитиме йому набагато більше.
19 Тому негайно закличте до мене всіх пророків Ваала, а також усіх, хто йому відданий, та всіх його жерців, – усіх до одного, – адже я хочу принести велику жертву для Ваала! Хто тільки не прийде, той живим не залишиться! Проте Єгу усе це чинив підступно, з метою знищення всіх, хто служив Ваалові.
20 Далі Єгу звелів: Оголосіть урочисте святкове зібрання на честь Ваала! І таке свято оголосили.
21 Єгу послав вісників по всьому Ізраїлю. Тому зійшлися всі, котрі поклонялись Ваалові, – не залишилось жодного, хто би не прийшов. Тоді ввійшли всі в капище Ваала, так що капище Ваала було переповнене від одного краю до іншого.
22 Єгу наказав відповідальному за одяг: Видай одяг усім, хто поклоняється Ваалові! І той дав кожному шати.
23 Коли Єгу разом з Єгонадавом, сином Рехава, зайшли в капище Ваала, Єгу наказав послідовникам Ваала: Перегляньте й переконайтесь, чи серед вас немає когось з Господніх слуг, адже тут місце лише для послідовників Ваала!
24 Потім вони ввійшли, щоб принести жертви й всепалення. Єгу тим часом поставив ззовні вісімдесят своїх воїнів і наказав: Якщо хтось із вас дозволить комусь із тих людей, яких я видаю у ваші руки, врятуватись, то за це він заплатить власним життям!
25 І коли закінчили звершувати жертву всепалення, Єгу наказав варті та воєначальникам: Увійдіть і знищіть усіх, аби жоден з них не врятувався! Вартові разом з воєначальниками знищили всіх мечами, й повикидали трупи назовні. Після цього пішли в інші приміщення Ваалових святинь
26 і повиносили звідти священні стовпи Ваала, та повкидали їх у вогонь.
27 Потім розбили статую Ваала, знищили капище Ваала й на тому місці влаштували з капища вбиральню, яка там і до сьогодні.
28 Саме так Єгу покінчив з Ваалом в Ізраїлі.
29 Однак від гріхів Єровоама, Неватового сина, котрий впровадив Ізраїль у гріх ідолопоклонства, Єгу не відступив, зокрема, від золотих тельців, що в Бетелі та в Дані.
30 І промовив Господь до Єгу: За те, що ти здійснив усе те, що було правильним переді Мною, і виконав щодо роду Ахава все, згідно з Моїм задумом, то твої нащадки після тебе займатимуть царський престол Ізраїлю до четвертого покоління .
31 Проте Єгу не прагнув усім серцем дотримуватись Закону Господа, Бога Ізраїлю, і не покінчив з гріхами Єровоама, котрий впровадив у гріх Ізраїль.
Кінець царювання Єгу
32 Через те з того часу Господь почав відтинати володіння Ізраїлю, – Хазаїл завдавав їм ударів в усіх околицях Ізраїлю,
33 захопивши зі східного боку Йордану весь Гілеадський край, – наділи Ґада, Рувима та Манассії, – від міста Ароера, що при потоці Арнон, тобто весь Гілеад і Башан.
34 Усі інші оповіді про Єгу й те, чого він досяг, та про всі його подвиги записано в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
35 Єгу спочив зі своїми батьками, і його поховали в Самарії. Після нього зійшов на царський престол його син Єгоахаз.
36 Період часу, протягом якого Єгу царював над Ізраїлем у Самарії, становив двадцять вісім років.