Reinado de Sedequías
(2 R 24.18-202 Cr 36.11-16)1 Sedequías tenía veintiún años de edad cuando comenzó a reinar, y reinó once años en Jerusalén. Su madre se llamaba Jamutal, hija de Jeremías de Libna.
2 Pero Sedequías hizo lo malo a los ojos del Señor, a la manera de Joacín.
3 Y fue tal la ira del Señor contra Jerusalén y Judá, que los echó de su presencia.
Caída de Jerusalén
(2 R 24.20—25.7Jer 39.1-7)Y Sedequías se rebeló contra el rey de Babilonia.
4 Por eso, a los diez días del mes décimo del noveno año de su reinado vino el rey Nabucodonosor de Babilonia con todo su ejército, y atacó a Jerusalén. Acamparon contra ella, y por todas partes levantaron baluartes para atacarla.
5 La ciudad estuvo sitiada hasta el undécimo año del rey Sedequías.
6 A los nueve días del mes cuarto, cuando el hambre arreciaba en la ciudad y la gente no tenía ya pan para comer,
7 fue abierta una brecha en la muralla de la ciudad, y todos los soldados se dieron a la fuga. Salieron de la ciudad durante la noche, por la puerta que había entre los dos muros, cerca del jardín del rey. Tomaron el camino del Arabá, mientras los caldeos aún estaban rodeando la ciudad.
8 Entonces el ejército caldeo siguió al rey Sedequías, y lo alcanzó en los llanos de Jericó, pues todo su ejército lo había abandonado.
9 Lo aprehendieron, y lo llevaron ante el rey de Babilonia, que estaba en Ribla, en tierra de Jamat. Allí el rey de Babilonia dictó sentencia contra él.
10 Allí en Ribla el rey de Babilonia mandó degollar a los hijos de Sedequías ante sus propios ojos, lo mismo que a todos los príncipes de Judá.
11 A Sedequías, el rey de Babilonia sólo mandó que le sacaran los ojos y que lo sujetaran con grilletes, después de lo cual hizo que lo llevaran a Babilonia, y lo puso en la cárcel hasta el día en que murió.
Cautiverio de Judá
(2 R 25.8-212 Cr 36.17-21Jer 39.8-10)12 A los diez días del mes quinto del año diecinueve del reinado de Nabucodonosor de Babilonia, vino a Jerusalén el capitán de la guardia, que se llamaba Nabuzaradán y solía estar delante del rey de Babilonia.
13 Nabuzaradán quemó la casa del Señor y el palacio del rey, y todas las casas de Jerusalén; y le prendió fuego a todo edificio grande.
14 Todo el ejército de los caldeos, que venía con Nabuzaradán, el capitán de la guardia, destruyó todos los muros que rodeaban a Jerusalén.
15 Además, Nabuzaradán hizo que se llevaran cautivos a los pobres del pueblo, a todos los del pueblo que habían quedado en la ciudad, a los desertores que se habían pasado al bando del rey de Babilonia, y a todo el resto del pueblo.
16 A los pobres del país Nabuzaradán los dejó para que sirvieran como viñadores y labradores.
17 Los caldeos hicieron pedazos las columnas de bronce que estaban en la casa del Señor, lo mismo que las bases y el mar de bronce que estaban allí, y todo el bronce se lo llevaron a Babilonia.
18 Se llevaron también los calderos, las palas, las despabiladeras, los tazones, las cucharas, todos los utensilios de bronce con que se ministraba,
19 y los incensarios, tazones, copas, ollas, candeleros, escudillas y tazas. El capitán de la guardia puso aparte lo que era de oro, y lo que era de plata, y se lo llevó.
20 Se llevó también las dos columnas, el mar y los doce bueyes de bronce que estaban debajo de las bases, y que había hecho el rey Salomón para la casa del Señor. El peso de todo este bronce era incalculable.
21 En cuanto a las columnas, cada una de ellas tenía una altura de ocho metros, y estaba rodeada por un cordón de cinco y medio metros; eran huecas, y tenían cinco centímetros de espesor.
22 El capitel de bronce que había sobre ellas tenía una altura de poco más de dos metros, con una red y granadas alrededor del capitel, todo de bronce. La segunda columna con sus granadas era igual.
23 En cada hilera había noventa y seis granadas, aunque todas las que estaban alrededor, sobre la red, eran cien.
24 El capitán de la guardia se llevó también a Seraías, que era el sacerdote principal, a Sofonías, que era el segundo sacerdote, y a tres guardas del atrio.
25 De la ciudad se llevó a un oficial que era capitán de los soldados, a siete de los consejeros íntimos del rey, que estaban en la ciudad, al principal secretario de la milicia, que pasaba revista a los del pueblo que iban a la guerra, y a sesenta hombres del pueblo que se hallaban dentro de la ciudad.
26 Nabuzaradán los tomó y se los llevó al rey de Babilonia, que estaba en Ribla.
27 Allí en Ribla, en tierra de Jamat, el rey de Babilonia los hirió de muerte. Así la gente de Judá fue llevada lejos de su tierra.
28 El pueblo que Nabucodonosor se llevó cautivo es el siguiente:
En el año séptimo de su reinado, se llevó a tres mil veintitrés hombres de Judá.
29 En el año dieciocho de su reinado, se llevó de Jerusalén a ochocientos treinta y dos cautivos.
30 En el año veintitrés de su reinado, Nabuzaradán, el capitán de la guardia, se llevó cautivos a setecientos cuarenta y cinco hombres de Judá.
En total, todos los cautivos fueron cuatro mil seiscientos.
Joaquín es liberado y recibe honores en Babilonia
(2 R 25.27-30)31 A los veinticinco días del mes duodécimo del año treinta y siete del cautiverio de Joaquín, rey de Judá, es decir, en el primer año del reinado de Evil Merodac de Babilonia, este reivindicó al rey Joaquín de Judá y lo sacó de la cárcel.
32 Solía conversar con él amigablemente, y hasta ordenó que pusieran su trono sobre los tronos de los otros reyes que estaban con él en Babilonia.
33 También ordenó que le cambiaran la ropa de prisionero, y durante todo el resto de su vida Joaquín comía siempre en la mesa del rey.
34 Todos los días de su vida, y hasta el día de su muerte, Joaquín recibía sin falta una ración de parte del rey de Babilonia.
Седекія – цар Юдеї
1 Седекії було двадцять один рік, коли став царем, і владарював він у Єрусалимі одинадцять років. Ім’я його матері Хамуталь, – дочка Єремії з Лівни.
2 Він чинив те, що не подобалось Господу, як робив його попередник , Єгоякім.
3 Все, що відбувалось у Єрусалимі та Юдеї, викликало Господній гнів, аж доки Він не відкинув їх від Себе. До того ж, Седекія збунтувався проти вавилонського царя.
Облога Єрусалима, смерть синів Седекії та полон Седекії
4 Тому сталося так, що на дев’ятому році його царювання, в десятому місяці, десятого дня місяця вавилонський цар Навуходоносор з усім своїм військом виступив проти Єрусалима і взяв його в облогу, спорудивши навколо нього вали.
5 Облога міста тривала аж до одинадцятого року царювання Седекії.
6 Коли через нестачу харчів для мешканців, у місті посилився голод, у дев’ятий день четвертого місяця,
7 в стіні міста був пробитий пролом, і цар , разом з усіма військовими людьми, незважаючи на оточення халдеїв, втекли, вийшовши з міста вночі через царський сад, і таємним проходом поміж двома стінами подались дорогою до Арави .
8 Але халдейське військо кинулось у погоню за царем і наздогнали Седекію на Єрихонській Рівнині. Все його військо, залишивши царя, розбіглось.
9 Халдеї схопили Седекію і привели його до вавилонського царя в Рівлу, що в краю Хамат. Там Навуходоносор і виніс йому вирок.
10 Вавилонський цар стратив синів Седекії прямо на його очах; так само в Рівлі були страчені всі Юдейські можновладці.
11 Самому Седекії вавилонський цар виколов очі, закував його в кайдани та запровадив у Вавилон. Там посадив Седекію у в’язницю де він був аж до самої його смерті.
Храм і місто пограбовані та спалені
12 А п’ятого місяця, десятого дня того місяця, (це був дев’ятнадцятий рік правління вавилонського царя Навуходоносора), прибув до Єрусалима Навузарадан, начальник царської варти, – один з наближених слуг вавилонського царя.
13 Він спалив Господній Храм, царський палац, і всі доми в Єрусалимі, – переважно він нищив усі великі будівлі.
14 А халдейське військо, що прибуло з начальником варти, зруйнувало всі стіни навколо Єрусалима.
15 Частину простих бідних людей краю разом з рештою народу, який ще залишався в місті, всіх перебіжчиків, котрі перейшли на бік вавилонського царя, та решту ремісників начальник царської варти Навузарадан, відпровадив у полон.
16 І лише найбідніших краю Навузарадан, начальник варти, залишив, щоб обробляли виноградники та поля.
17 А мідні стовпи-колони, що були в Господньому Храмі, як і їх підставки та мідне море , що було в Господньому Храмі, халдеї розбили на частини, і всю мідь відправили до Вавилону.
18 Забрали також казани й лопатки, щипці й кропильниці, ложки, – взагалі, весь мідний посуд, який використовували у служінні.
19 Начальник царської варти забрав також миски й кадильниці, чаші для розливання і келихи, світильники, ложки та жертовні миски, – усе, що було з золота чи срібла.
20 Неможливо було визначити на вагу міді, з якої були виготовлені: два стовпи-колони з підставками, мідне море та дванадцять мідних бичків, на яких «море» стояло. Їх зробив для Господнього Храму ще цар Соломон.
21 Кожний стовп-колона був висотою вісімнадцять ліктів, шнур обхвату якого мав дванадцять ліктів . Усередині він був порожнистим, – товщина стінок – чотири пальці.
22 На кожній колоні була мідна капітель, – висота однієї капітелі – п’ять ліктів. Довкола капітель прикрашали сітка, й гранатові яблука – усе з міді. Так само була прикрашена гранатовими яблуками і друга колона.
23 По боках капітелі звисало дев’яносто шість гранатових яблук, – а всього на мережці сітки довкола було сто таких яблук.
Народ полонили та пересилили до Вавилону
24 Начальник варти забрав у полон первосвященика Серайю, другого (заступника ) священика Софонію, і трьох придверників.
25 Він також схопив у місті одного євнуха-царедворця, який був командиром у війську, й сім мужів, котрі були царськими радниками, і на той час ще залишались у місті, а також головного військового писаря, котрий зараховував людей краю для служби у війську, та шістдесят знатних людей із народу краю, які перебували у місті.
26 Усіх цих людей начальник царської варти Навузарадан запровадив до вавилонського царя в Рівлу.
27 Всі вони були знищені вавилонським царем, – страчені в Рівлі, в краю Хамат. Отже, юдеї були виселені зі свого краю і запроваджені в неволю.
28 Ось кількість людей, яких Навуходоносор запровадив у неволю в сьомому році: три тисячі двадцять три юдея;
29 у вісімнадцятому році правління Навуходоносора взято в полон з Єрусалима вісімсот тридцять дві людини;
30 в двадцять третьому році правління Навуходоносора начальник варти Навузарадан відпровадив у неволю ще сімсот сорок п’ять юдеїв. Всього – чотири тисячі шістсот.
Єгоякіма звільнено із в’язниці
31 Але на тридцять сьомому році після поневолення Юдейського царя Єгоякіма, в дванадцятому місяці, двадцять п’ятого дня місяця, новий вавилонський цар Евіл-Меродах, – того року, коли став царем, помилував Юдейського царя Єгоякіма. Він звільнив його з в’язниці,
32 і, розмовляючи з ним доброзичливо, поставив його престол понад престоли інших царів, котрі жили при царському дворі у Вавилоні.
33 Він замінив його в’язничний одяг. Таким чином Єгоякім постійно харчувався з царського столу до кінця свого життя.
34 Вавилонський цар забезпечив йому постійне утримання, яким Єгоякім користувався щодня до самої смерті.