David entre los filisteos
1 Pero David tenía un presentimiento. Y pensaba: «Un día, Saúl me va a matar. Lo que más me conviene es huir a la tierra de los filisteos. Así Saúl se olvidará de mí, y dejará de perseguirme por todo Israel, y me pondré a salvo de él.»
2 Entonces fue a ponerse al servicio de Aquis hijo de Maoc, que era rey de Gat, y los seiscientos hombres que andaban con él lo siguieron.
3 Así fue como David y sus hombres se quedaron a vivir con Aquis, en Gat, junto con sus familias. Además, David se llevó a sus dos mujeres, es decir, a Ajinoán la jezreelita y a Abigaíl, la que había sido mujer de Nabal, el de Carmel.
4 Y cuando Saúl supo que David se encontraba en Gat, dejó de perseguirlo.
5 Luego, David fue a decirle a Aquis:
«Si soy digno de tu bondad, permíteme vivir con mi familia en alguna de tus aldeas. No creo que esté bien que este siervo tuyo viva en la ciudad del rey.»
6 Aquis accedió y le dio Siclag, que desde entonces perteneció a los reyes de Judá.
7 Y David vivió en tierra de filisteos durante un año y cuatro meses.
8 David y sus hombres hacían incursiones en tierras de los gesuritas, gezritas y amalecitas, los cuales ocupaban esas tierras desde hacía mucho tiempo. Esas tierras se extendían hacia la región de Shur y hasta Egipto.
9 David asolaba esos pueblos y no dejaba con vida hombres ni mujeres; se apropiaba de ovejas, vacas, asnos, camellos y vestidos, y luego regresaba con Aquis.
10 Y Aquis le preguntaba: «¿Dónde han merodeado hoy?» Y David decía: «En el Néguev de Judá, y en el Néguev de Yeramel, y en el Néguev de los quenitas.»
11 Pero en todos esos lugares no quedaba hombre ni mujer con vida, para evitar que fueran a Gat y dijeran lo que había hecho. Y así actuó David todo el tiempo que vivió en tierra de filisteos.
12 Y Aquis confiaba en lo que hacía David, y pensaba: «David se ha hecho odioso al pueblo de Israel, así que siempre estará a mi servicio.»
Давид переховується у царя Ахіша
1 Давид міркував сам у собі: Коли-небудь я таки загину від рук Саула, тому мені не залишається нічого кращого, як утікати. Тож я піду до филистимського краю, і тоді Саул перестане мене шукати по всьому Ізраїлю, і таким чином я врятуюсь з його рук.
2 Тож Давид, разом із шістьомастами воїнами, що були з ним, вирушив і пішов до ґатського царя Ахіша, Маахового сина.
3 Отже, Давид разом зі своїми людьми замешкали з Ахішем у Ґаті, – кожен зі своєю родиною, як і Давид з обома своїми дружинами: з Ахіноамою з Єзреела та Авігеєю, колишньою дружиною Навала з Кармела.
4 Коли Саулові повідомили, що Давид утік у Ґат, то він перестав далі його шукати.
5 Давид же промовив до Ахіша: Якщо я знайшов у тебе ласку, дозволь мені оселитись у одному з невеличких околичних міст твоєї країни, де би я міг проживати; для чого твій слуга мав би залишатись з тобою в столичному місті?
6 І Ахіш того ж дня дав йому Ціклаґ. З того часу Ціклаґ вважається містом Юдейських царів аж до цих пір.
7 Взагалі час перебування Давида у филистимському краю становив один рік і чотири місяці.
8 Звідти Давид зі своїм загоном воїнів здійснював походи проти гессурійців, ґіргешейців та амалекітянців, що здавна заселяли ті землі в напрямку до Шуру і далі до єгипетського краю.
9 Нападаючи на якусь місцевість, Давид не залишав живими ні чоловіків, ні жінок; він забирав стада худоби, отари овець, ослів та верблюдів, весь одяг й знову повертався та зустрічався з Ахішем.
10 А коли Ахіш запитував: На кого ви тепер нападали, то Давид відповідав: На південний край Юдеї, або на південь єрахмельців чи на південну частину кенейців.
11 Давид не залишав живими ні чоловіків, ні жінок, й не приводив з собою нікого в Ґат, вважаючи: Вони можуть донести на нас! Такі люди могли засвідчити, що Давид учинив інакше, ніж каже. Таким був спосіб діяльності протягом усього часу, поки він перебував у краю филистимців.
12 Тому Ахіш довіряв Давидові, говорячи: Він став ненависним для свого народу, Ізраїлю, тож він назавжди залишиться моїм слугою .