Deberes cristianos
1 Que el amor fraternal permanezca en ustedes.
2 Y no se olviden de practicar la hospitalidad, pues gracias a ella algunos, sin saberlo, hospedaron ángeles.
3 Acuérdense de los presos, como si ustedes mismos estuvieran presos con ellos, y también de los que son maltratados, como si ustedes mismos fueran los que sufren.
4 Todos ustedes deben honrar su matrimonio, y ser fieles a sus cónyuges; pero a los inmorales sexuales y a los adúlteros los juzgará Dios.
5 Vivan sin ambicionar el dinero. Más bien, confórmense con lo que ahora tienen, porque Dios ha dicho: «No te desampararé, ni te abandonaré».
6 Así que podemos decir con toda confianza:
«El Señor es quien me ayuda;
no temeré lo que pueda hacerme el hombre.»
7 Acuérdense de sus pastores, que les dieron a conocer la palabra de Dios. Piensen en los resultados de su conducta, e imiten su fe.
8 Jesucristo es el mismo ayer, hoy, y por los siglos.
9 No se dejen llevar por doctrinas diversas y extrañas. Es mejor afirmar el corazón con la gracia, y no con alimentos, los cuales nunca fueron de provecho para los que se ocuparon de ellos.
10 Nosotros tenemos un altar, del cual no tienen derecho de comer los que sirven en el tabernáculo.
11 Los cuerpos de los animales cuya sangre introduce el sumo sacerdote en el santuario a causa del pecado, se queman fuera del campamento.
12 De igual manera, Jesús sufrió fuera de la puerta, para santificar así al pueblo mediante su propia sangre.
13 Así que salgamos con él fuera del campamento, y llevemos su deshonra,
14 pues no tenemos aquí una ciudad permanente, sino que vamos en pos de la ciudad que está por venir.
15 Por lo tanto, ofrezcamos siempre a Dios, por medio de Jesús, un sacrificio de alabanza, es decir, el fruto de labios que confiesen su nombre.
16 No se olviden de hacer bien ni de la ayuda mutua, porque estos son los sacrificios que agradan a Dios.
17 Obedezcan a sus pastores, y respétenlos. Ellos cuidan de ustedes porque saben que tienen que rendir cuentas a Dios. Así ellos cuidarán de ustedes con alegría, y sin quejarse; de lo contrario, no será provechoso para ustedes.
18 Oren por nosotros, pues estamos seguros de tener la conciencia tranquila y deseamos portarnos bien en todo.
19 Pido especialmente sus oraciones, para que pronto pueda volver a estar con ustedes.
Bendición y saludos finales
20 Que el Dios de paz, que resucitó de los muertos a nuestro Señor Jesucristo, el gran pastor de las ovejas, por la sangre del pacto eterno,
21 los capacite para toda buena obra, para que hagan su voluntad, y haga en ustedes lo que a él le agrada, por medio de Jesucristo. A él sea la gloria por los siglos de los siglos. Amén.
22 Hermanos, les ruego que reciban con paciencia estas palabras que les he escrito, como una breve exhortación.
23 Quiero que sepan que nuestro hermano Timoteo ya está en libertad; si llega pronto, iré con él a verlos.
24 Saluden a todos sus pastores y a todos los santos. Los de Italia les mandan saludos.
25 Que la gracia sea con todos ustedes. Amén.
Заклик до праведного життя
1 Нехай утверджується братолюбність!
2 Не забувайте гостинності, бо завдяки їй деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів.
3 Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув’язнені, – про тих, які страждають, бо й ви самі перебуваєте в тілі.
4 Шлюб у всіх нехай буде у великій пошані, й ложе незаплямоване, а розпусників і перелюбників судитиме Бог.
5 У поведінці будьте не грошолюбні, задоволені тим, що маєте. Бо Він сказав: Я тебе не покину і не відступлю від тебе!
6 Тому ми відважуємося говорити: Господь – мені помічник, тож я не боятимусь. Що зробить мені людина?
7 Згадуйте ваших наставників, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру.
8 Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той Самий!
9 Не піддавайтеся різним чужим вченням. Адже добре підкріпляти серця благодаттю, а не стравами, від чого не отримали користі ті, які так живуть.
10 Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать наметові.
11 Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященик вносить до Святого, спалюються поза табором.
12 Тому й Ісус, щоб освятити народ Своєю кров’ю, постраждав поза брамою.
13 Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу,
14 бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього.
15 Отже, через Нього завжди приносьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Його Ім’я.
16 Не забувайте про доброчинність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові.
17 Слухайтеся ваших наставників, підкоряйтеся їм , тому що вони дбають про ваші душі, оскільки мають дати звіт. Хай же вони роблять це з радістю, а не із зітханням, адже це для вас не корисне.
18 Моліться за нас, бо ми переконані, що маємо добре сумління, в усьому бажаючи поводитися чесно.
19 Особливо ж прошу робити це, щоб я швидше був повернений вам.
20 А Бог миру, Який кров’ю вічного Завіту підняв з мертвих Великого Пастиря овець – Господа нашого Ісуса,
21 нехай удосконалить вас у всякому доброму ділі, аби виконати Його волю, здійснюючи у вас усе, що Йому до вподоби, – через Ісуса Христа, Якому слава навіки‑віків! Амінь .
Закінчення
22 Прошу вас, брати: прийміть слова втіхи. Адже я, стисло написавши, послав вам.
23 Знайте, що наш брат Тимофій звільнений, – і я разом з ним; якщо він незабаром прийде, то я вас побачу.
24 Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії.
25 Благодать з усіма вами! [Амінь].