Veredicto contra Babilonia
1 »¡Baja de tu trono y siéntate en el polvo, virginal ciudad de Babilonia! ¡Tu trono es ahora el suelo, destronada ciudad de los caldeos! ¡Nunca más volverán a llamarte “tierna y delicada”!
2 Ponte a moler el grano, y haz harina; quítate el velo y las sandalias; descúbrete las piernas y cruza los ríos.
3 Tu desnudez quedará al descubierto; tu deshonra quedará a la vista de todos. Yo voy a tomar venganza, y nadie saldrá bien librado.»
4 ¡El nombre de nuestro Redentor es el Señor de los ejércitos, el Santo de Israel!
5 «¡Siéntate, ciudad de los caldeos! Guarda silencio y entra en las tinieblas, porque nunca más volverán a llamarte “señora de los reinos”.
6 Yo me enojé contra mi pueblo; degradé a los que son míos, y los entregué en tus manos; pero tú no les tuviste compasión; sobre los ancianos dejaste caer el peso de tu yugo.
7 Creíste que siempre serías señora, pero no te detuviste a pensar que un día llegaría tu fin.
8 Pero escucha esto tú, libertina, que confiadamente reinas y te dices a ti misma “Yo soy yo, y fuera de mí no hay nadie más. Nunca me quedaré viuda, ni sabré lo que es la orfandad”:
9 En un mismo día te vendrán estas dos cosas, orfandad y viudez; y vendrán sobre ti con toda su fuerza, a pesar de tus muchos hechizos y encantamientos.
10 »Tú te atuviste a tu maldad, y pensaste que nadie te veía. Tu propia sabiduría y tu ciencia te engañaron al pensar para tus adentros: “Yo, y nadie más”.
11 Vendrá sobre ti un mal cuyo origen desconoces; caerá sobre ti un quebrantamiento que no podrás remediar; ¡te sobrevendrá una destrucción desconocida!
12 »Pero tú sigue con tus muchos hechizos y encantamientos, a los que tanto tiempo has dedicado desde tu juventud; ¡tal vez puedas mejorarte, tal vez puedas fortalecerte!
13 Tanto tiempo has dedicado a tus muchas conspiraciones; ¡que se presenten ahora esos que contemplan los cielos, esos que observan las estrellas! ¡Que te defiendan esos que cuentan los meses! ¡Que pronostiquen ahora lo que te va a sobrevenir!
14 »¡Míralos! ¡Son como el tamo, y el fuego los quemará! ¡No librarán su vida del poder de las llamas! ¡Esas brasas no son para calentarse, ni su lumbre es para acampar a su alrededor!
15 Así te tratarán aquellos a quienes tanto te entregaste, esos que traficaron contigo desde tu juventud: cada uno se irá por su camino, y no habrá nadie que te salve.
Приниження Вавилону
1 Зійди і сядь у порох, дівице, дочко Вавилону! Сядь на землю, а не на престол, дочко халдеїв, адже більше тебе не називатимуть тендітною і привабливою.
2 Берись за жорна і мели борошно. Відкрий своє покривало, підніми поділ спідниці, оголи ноги, і переходь убрід ріки.
3 Нехай відкриється твоя голизна, і нехай твій сором стане явним. Я відомщу, і не буде пощади нікому.
4 Наш Спаситель, на Ім’я Господь Саваот, Святий Ізраїлів каже :
5 Сиди мовчки, дочко халдеїв, зійди в тінь, бо тебе більше не називатимуть володаркою над царствами.
6 Коли Я прогнівався на Мій народ, – дозволивши опоганити Мій спадок, – Я віддав їх у твої руки. Але ти не виявила до них милосердя, і навіть на похилого віку людей поклала дуже тяжке ярмо.
7 Ти говорила: Повіки буду володаркою! Ти навіть не допускала того до свого серця й не усвідомлювала, яким може бути кінець.
8 Тепер же послухай, – розпещена, що безтурботно живеш, – гадаючи у своєму серці: Я, і такої більше нема! Не залишусь вдовою, і бездітності не зазнаю.
9 Проте, нагряне на тебе раптово, в один день, і одне, і інше. Бездітність і вдівство впадуть на тебе несподівано, незважаючи на твої великі чаклунства та особливу силу твоїх заклинань.
10 Ти покладалась на своє злочинство, говорячи: Ніхто мене не бачить! Твоя мудрість і твоє знання тебе підвели, хоч ти говорила у своєму серці: Я і такої, як я, більше немає!
11 Тому прийде на тебе лихо, від якого тебе не захистить чародійство. На тебе впаде нещастя, якого не зможеш відвернути, – несподівано тебе спіткає знищення, якого ти навіть не уявляєш.
12 Ти залишишся тоді зі своїм чарівництвом та великим своїм ворожбитством, якими ти захоплювалась від своєї юності! Хтозна, може й матимеш з них якусь користь, – може когось налякаєш?
13 Ти вже втомилась від своїх багатьох радників, – тож тепер хай виступлять і врятують тебе небесні астрологи, котрі спостерігають за зірками і щомісяця провіщають про те, що має з тобою статись!
14 Ти побачиш, що вони, як сміття, згорять у вогні й не врятують від полум’я навіть самих себе, так що не залишиться від них ні жаринки, щоб зігрітись, ні вогню, аби біля нього посидіти.
15 Такими виявляться для тебе ті, з ким ти співпрацювала і з ким торгувала від своєї молодості, – кожен побреде своєю дорогою і нікому буде тебе врятувати.