1 Así fue como el arca de Dios fue transportada y puesta en medio de la tienda que David había mandado levantar para ella. Y se ofrecieron delante de Dios holocaustos y sacrificios de paz,
2 y cuando David acabó de ofrecer el holocausto y los sacrificios de paz, bendijo al pueblo en el nombre del Señor
3 y repartió entre todos y cada uno de los israelitas, hombres y mujeres, una torta de pan, un trozo de carne y una torta de pasas.
4 David puso algunos levitas delante del arca del Señor, para que ministraran, e invocaran, confesaran y alabaran al Señor, Dios de Israel.
5 En primer lugar puso a Asaf, seguido de Zacarías, Yeguiel, Semiramot, Yejiel, Matatías, Eliab, Benaías, Obed Edom y Yeguiel, todos ellos con sus salterios y arpas, pero Asaf tocaba los címbalos.
6 También los sacerdotes Benaías y Jahaziel tocaban continuamente las trompetas delante del arca del pacto de Dios.
Salmo de acción de gracias
(Sal 105.1-15Sal 96.1-13Sal 106.47-48)7 Ese día, David puso por primera vez a Asaf y sus parientes a cargo de las alabanzas al Señor. Y cantaron:
8 ¡Alaben al Señor, invoquen su nombre!
¡Que los pueblos reconozcan sus obras!
9 ¡Canten, sí, cántenle salmos!
¡Proclamen todas sus maravillas!
10 ¡Regocíjense en su santo nombre!
¡Alégrense de corazón los que buscan al Señor!
11 ¡Busquen el poder del Señor!
¡Busquen siempre a Dios!
12 ¡Recuerden sus grandes maravillas,
sus hechos prodigiosos y sus sabias sentencias!
13 Ustedes son los descendientes de Abrahán;
ustedes son los hijos de Jacob, sus escogidos.
14 El Señor es nuestro Dios;
en toda la tierra prevalecen sus juicios.
15 Nunca se olvida de su pacto,
de la palabra que dictó para mil generaciones.
16 Fue un acuerdo que hizo con Abrahán,
y que lo confirmó con Isaac.
17 Con Jacob lo estableció como decreto;
con Israel lo hizo un pacto duradero
18 cuando dijo: «Te daré la tierra de Canaán
como la herencia que te corresponde.»
19 Ellos no eran numerosos;
eran unos simples forasteros.
20 Andaban de nación en nación,
y de un reino a otro reino;
21 pero Dios no dejó que lo agraviaran,
sino que por ellos castigó a los reyes
22 y dijo: «¡No toquen a mis ungidos!
¡No les hagan daño a mis profetas!»
23 ¡Canten al Señor todos en la tierra!
¡Anuncien su salvación todos los días!
24 ¡Canten entre los pueblos su gloria!
¡Anuncien entre los pueblos sus maravillas!
25 El Señor es grande, y digno de alabanza;
¡es temible, más que todos los dioses!
26 Todos los dioses de los pueblos son ídolos,
pero el Señor es quien creó los cielos.
27 En su presencia hay alabanza y magnificencia;
en su santuario hay poder y gloria.
28 Ustedes, familias de los pueblos,
¡tributen al Señor la gloria y el poder!
29 ¡Tributen al Señor la honra que merece su nombre!
¡Traigan sus ofrendas, y vengan a su presencia!
¡Adoren al Señor en la hermosura de la santidad!
30 ¡Tiemblen ante él todos en la tierra!
El Señor afirmó el mundo, y no será conmovido.
31 ¡Que se alegren los cielos y se regocije la tierra!
Digan entre las naciones: «¡El Señor es rey!»
32 ¡Que brame el mar y todo lo que contiene!
¡Que se alegre el campo y todo lo que hay en él!
33 ¡Que todos los árboles del bosque rebosen de gozo
delante del Señor, que viene a juzgar la tierra!
34 ¡Aclamen al Señor, porque él es bueno;
porque su misericordia es eterna!
35 Digan: «¡Sálvanos, Dios de nuestra salvación!
¡Vuelve a reunirnos, y líbranos de las naciones!
¡Así alabaremos tu santo nombre
y nos alegraremos con tus alabanzas!»
36 ¡Bendito sea el Señor y Dios de Israel,
desde la eternidad y hasta la eternidad!
Y todo el pueblo dijo «Amén», y alabó al Señor.
Los levitas encargados del arca
37 David dejó a Asaf y a sus parientes delante del arca del pacto del Señor, para que ministraran todo el tiempo delante del arca, cada cosa en su día.
38 Al cuidado del arca puso a Obed Edom y a sus sesenta y ocho parientes, y también a Obed Edom hijo de Jedutún y a Josá.
39 Al sacerdote Sadoc y a sus parientes los sacerdotes los puso delante del tabernáculo del Señor, en el lugar alto que estaba en Gabaón,
40 para que todos los días, a mañana y tarde, ofrecieran sacrificios y holocaustos al Señor en el altar del holocausto, conforme a todo lo que está escrito en la ley que el Señor prescribió a Israel.
41 Con ellos puso a Hemán y Jedutún y a los otros escogidos por nombre, para que glorificaran al Señor, cuya misericordia es eterna.
42 Para alabar a Dios, Hemán y Jedutún tocaban las trompetas y los címbalos y otros instrumentos musicales. Los hijos de Jedutún vigilaban la entrada.
43 Después de esto, todo el pueblo se fue a su casa, y también David se fue a bendecir su propia casa.
Божий Ковчег встановлено у Наметі Свідчення
1 Коли принесли Божий Ковчег і встановили його посеред Намету, який для нього спорудив Давид, то принесли жертви всепалення та мирні жертви перед Богом.
2 А як Давид закінчив приносити жертви всепалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Господнім Ім’ям.
3 Після цього роздав усім Ізраїльтянам, – чоловікам і жінкам, – кожному по одному буханцеві хліба, по шматку печеного м’яса та по коржику з родзинками .
4 Тоді ж він настановив деяких левітів звершувати служіння перед Господнім Ковчегом, які би прикликали, дякували та прославляли Господа, Бога Ізраїлю.
5 А ось їхні імена : Асаф був провідником, другим після нього йшов Захарія, а далі: Єіїл, Шемірамот, Єхіїл, Маттатій, Еліяв, Беная, Оведедом і Єіїл, що грали на інструментах, таких як цитри й арфи, тоді як Асаф голосно грав на цимбалах.
6 Священики Беная і Яхазіел повинні були постійно сурмити на трубах перед Ковчегом Божого Заповіту.
Хвалебна пісня Давида
7 Того самого дня, Давид уперше доручив Асафові та його співбратам, щоб вони прославляли Господа у такій хвалебній пісні:
8 Прославляйте Господа, прикликайте Його Ім’я, сповіщайте між народами про Його вчинки!
9 Співайте Йому, грайте Йому, розповідайте про всі Його дивовижні діяння.
10 Хваліться Його святим Іменем; нехай веселяться серця тих, котрі шукають Господа!
11 Шукайте Господа і Його силу, завжди шукайте Його присутності!
12 Згадуйте про Його дивовижні діла, які Він учинив, Його ознаки та присуди Його уст.
13 Нащадки Ізраїля – Його слуги, діти Якова – Його обранці!
14 Він – Господь, наш Бог, і для всієї землі Його закони!
15 Він вічно пам’ятає про Свій Заповіт, – слово, яке Він заповідав на тисячі родів, –
16 Заповіт , який уклав з Авраамом та про Свою клятву, яку дав Ісаакові.
17 Він підтвердив його для Якова як Закон, – як вічний Заповіт для Ізраїлю,
18 кажучи: Тобі дам ханаанський край, як визначену для вас спадщину.
19 Тоді вони були невеличкою купкою людей, – приходцями вони були в тому краю.
20 Вони мандрували від народу до народу, від одного царства – до іншого народу.
21 Він не дозволив жодній людині їх скривдити і за них картав навіть царів, говорячи:
22 Не доторкайтеся до Моїх помазаників і не робіть зла Моїм пророкам!
23 Співай Господеві, вся земле! Щодня сповіщайте про Його спасіння!
24 Розповідайте між народами про Його славу, – серед усіх племен, про Його дивовижні діла.
25 Тому що Господь величний і гідний найвищої пошани. Він грізний понад усі боги.
26 Адже всі боги народів – це ідоли, а Господь створив небеса.
27 Перед Ним – слава і величність, а в Його Святині – сила і радість.
28 Племена народів, визнайте Господа! Визнайте за Господом славу та могутність!
29 Визнайте за Господом славу Його Імені, принесіть дари й приходьте до Нього, та поклоніться Господу в славі Його величі!
30 Нехай затремтить перед Ним уся земля! Тому що Всесвіт стоїть твердо й не захитається.
31 Нехай веселяться небеса, і радіє земля! Нехай скажуть між народами: Господь царює!
32 Нехай вирує море і все, що його наповнює! Нехай радіє поле і все, що на ньому!
33 Нехай веселяться перед Господом усі лісові дерева, бо Він гряде судити землю!
34 Прославляйте Господа, адже Він добрий, і Його милосердя вічне!
35 Та промовляйте: Спаси нас, Боже нашого спасіння, і збери нас! Визволи нас з-поміж народів, щоб ми могли оспівувати Твоє святе Ім’я, і пишатися, що можемо славити Тебе.
36 Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, від віку й до віку! І весь народ нехай скаже: Амінь! Хвала Господу!
Постійне священицьке та левітське служіння перед Ковчегом
37 Отже, Давид залишив там перед Ковчегом Господнього Заповіту Асафа з його братами, щоб вони постійно звершували служіння перед Ковчегом відповідно до щоденних вимог.
38 А також Оведедома з його співбратами, в кількості шістдесят вісім осіб; Оведедома, сина Єдутуна та Хоса призначив придверними.
39 Священику Садоку і його співбратам-священикам, що були перед Господнім Наметом ще на пагорбі в Ґівеоні, Давид доручив,
40 аби приносили Господу жертви всепалень на жертовнику всепалень постійно, – вранці та ввечері, згідно з усім, що записано в Господньому Законі, який Він дав Ізраїлю.
41 При них були Геман і Єдутун, а також інші з обраних й названих поіменно, щоб прославляли Господа, бо Його милосердя вічне.
42 У них, тобто в Гемана та Єдутуна, були труби і цимбали для тих, що грали, а також інструменти для вторування пісень на Божу славу . А Єдутунові сини були вартовими при дверях.
43 Після цього весь народ розійшовся, – кожен до свого дому. Повернувся і Давид, аби поблагословити свою родину.