Reinado de Joás de Judá
(2 Cr 24.1-27)1 Joás comenzó a reinar en el séptimo año de Jehú, y reinó en Jerusalén cuarenta años. Su madre se llamaba Sibiá, y era de Berseba.
2 Todo el tiempo que el sacerdote Joyadá dirigió a Joás, este hizo lo recto a los ojos del Señor.
3 Sin embargo, los altares en los montes no se quitaron, porque el pueblo aún sacrificaba y quemaba incienso allí.
4 Un día, Joás dijo a los sacerdotes:
«Todo el dinero consagrado que el pueblo suele traer al templo del Señor, y el dinero del rescate de cada persona, según está estipulado, y el dinero que cada uno trae voluntariamente al templo del Señor,
5 lo deben recibir los sacerdotes, cada uno de mano de sus familiares, para reparar los portillos del templo y todas las grietas que se hallen.»
6 Pero llegó el año veintitrés del reinado de Joás, y los sacerdotes aún no habían reparado las grietas del templo.
7 Entonces el rey Joás llamó al sumo sacerdote Joyadá y a los sacerdotes, y les dijo:
«¿Por qué no han reparado las grietas del templo? De ahora en adelante no van a recibir más dinero de sus familiares, sino que lo darán para reparar las grietas del templo.»
8 Y los sacerdotes aceptaron no tomar más el dinero del pueblo, ni tener el cargo de reparar las grietas del templo.
9 Entonces el sumo sacerdote Joyadá tomó un cofre, le hizo un agujero en la tapa, y lo puso junto al altar, a la derecha de la entrada al templo del Señor, y los sacerdotes que custodiaban la puerta ponían allí todo el dinero que se traía al templo.
10 Cuando veían que ya había mucho dinero en el cofre, venían el secretario del rey y el sumo sacerdote, contaban el dinero que hallaban en el templo del Señor, y lo guardaban.
11 A los que hacían la obra les daban el dinero suficiente, y a los que tenían a su cargo la reparación del templo del Señor les daban para pagar a los carpinteros y maestros,
12 albañiles y canteros, y para comprar la madera y la piedra de cantería para reparar las grietas del templo del Señor, y para todo lo que se gastaba para reparar el templo.
13 Del dinero que se traía al templo del Señor no se hacían tazas de plata, ni despabiladeras, ni jofainas, ni trompetas, ni se hacía para el templo del Señor ningún otro utensilio de oro o de plata,
14 porque lo daban a los que trabajaban en las obras de reparación del templo del Señor.
15 No se les pedían cuentas a los que recibían dinero para entregarlo a los que hacían la obra, porque todo lo hacían con gran honradez.
16 Solo el dinero por el pecado, y el dinero por la culpa, no se llevaba al templo del Señor, porque era de los sacerdotes.
17 Por esos días el rey Jazael de Siria entró en guerra contra Gat, y conquistó la ciudad. Luego, Jazael se propuso atacar a Jerusalén,
18 por lo cual el rey Joás de Judá tomó todas las ofrendas que habían dedicado sus antepasados Josafat, Jorán y Ocozías, que habían sido reyes de Judá; tomó también las que él mismo había dedicado, y todo el oro que había en los tesoros del templo del Señor y en el palacio del rey, y todo eso lo envió al rey Jazael de Siria, con lo cual este se retiró de Jerusalén.
19 Los demás hechos de Joás, y todas sus obras, se hallan registrados en el libro de las crónicas de los reyes de Judá.
20 Un día, los oficiales de Joás se sublevaron y conspiraron contra él, y lo mataron en la casa de Milo cuando Joás descendía a Sila.
21 Lo hirieron sus oficiales Josacar hijo de Simeat y Jozabad hijo de Somer, y así murió. Lo sepultaron con sus antepasados en la ciudad de David, y en su lugar reinó su hijo Amasías.
Йоаш – цар Юдеї
1 Йоашеві було сім років, коли він зійшов на царський престол.
2 На сьомому році царювання над Ізраїлем Єгу став царем в Юдеї Йоаш, і сорок років він царював у Єрусалимі; ім’я його матері – Ців’я із Вірсавії.
3 Йоаш чинив те, що було до вподоби Господу протягом усього свого життя, діючи за повчанням священика Єгояди.
4 Проте капища на узвишшях не були знищені, й люди продовжували там приносити жертви й кадити ладаном.
Йоаш лагодить ушкодження в Господньому Храмі
5 Якось Йоаш сказав священикам: Усі гроші, пожертвувані як святі дари, і принесені до Господнього Храму; гроші подушного податку з чоловіків; гроші, принесені як викуп , та всі гроші добровільних пожертвувань, принесених людьми до Господнього Храму,
6 нехай священики збирають у себе, – кожен хто отримав їх від свого знайомого , – і на ці гроші хай виконують ремонтні роботи з усунення тріщин і ушкоджень Храму там, де вони з’явились.
7 Але так сталося, що протягом двадцяти трьох років правління царя Йоаша священики так і не спромоглись полагодити тріщин і ушкоджень Храму.
8 Тому цар Йоаш покликав священика Єгояду та інших священиків, і сказав їм: Чому це ви досі не полагодили ушкоджень Храму? Відтепер не беріть грошей від ваших знайомих, а нехай вони йдуть безпосередньо на ремонт ушкоджень Храму!
9 І священики погодились не брати грошей від людей, і не займатись ремонтом ушкоджень Храму.
10 А священик Єгояда знайшов підходящу скриньку, зробив у її віку отвір і поставив її з правого боку жертовника при вході до Господнього Храму. Священики, які чергували біля входу, опускали туди всі гроші, які приносили люди, що приходили до Господнього Храму.
11 Коли ж зауважували, що в скрині вже чимало грошей, то приходили царський писар разом з первосвящеником; вони відкривали скриньку й рахували (зважували ) гроші, принесені до Господнього Храму.
12 Полічені (зважені ) гроші передавали у руки начальників (прорабів ), відповідальних за виконання робіт у Господньому Храмі, а ті платили теслярам та іншим будівничим, які працювали біля Господнього Храму,
13 мулярам і каменярам. Гроші також витрачались на закупку дерева й тесаного каменя; для лагодження ушкоджень в Господньому Храмі й на покриття затрат, які виникали під час ремонту.
14 Однак срібло, яке приносили в Господній Храм, не повинно було витрачатись на срібний посуд, на щипці, на чаші-кропильниці, на труби, чи на інші речі зі срібла чи золота для Господнього Храму, –
15 їх віддавали лише тим, хто виконував певну роботу з відбудови Господнього Храму.
16 У прорабів, що отримували на руки кошти для розрахунків з робітниками, що виконували роботи, не вимагали звіту, оскільки вони користувались повним довір’ям.
17 Проте гроші з жертв за гріхи та гроші з жертв за провини не вносили в Господній Храм, оскільки вони належали священикам…
Йоаш зупиняє намір Хазаїла йти війною проти Єрусалима
18 У той час виступив сирійський цар Хазаїл, котрий пішов війною проти Ґата, й завоював його. Після цього Хазаїл мав намір вирушити проти Єрусалима.
19 Але Юдейський цар Йоаш зібрав усі речі, посвячені його прабатьками, Юдейськими царями: Йосафатом, Йорамом і Ахазією, а також усе, посвячене ним самим, і все золото, яке знайшлося в скарбницях Господнього Храму та царського палацу, і послав усе це сирійському цареві Хазаїлові, після чого той відійшов від Єрусалима.
20 Про всі інші діяння Йоаша, а також про те, чого він досяг, записано в Книзі Літопису Юдейських Царів.
21 Якось повстали проти Йоаша його слуги, й учинивши змову, вбили його в домі Мілло, що по дорозі до Сілли.
22 Отже, його стратили наближені до нього люди, – Йозавад, син Шімата, та Єгозавад, син Шомера. Після смерті Йоаша поховали біля його батьків у Місті Давида, а замість нього зійшов на царський престол його син Амасія.