El valle de los huesos secos
1 La mano del Señor vino y se posó sobre mí, y en el espíritu del Señor me llevó hasta un valle que estaba lleno de huesos, y me puso en medio de ese valle.
2 Luego me hizo dar de vueltas y pasar cerca de los huesos, los cuales eran muchísimos y bastante secos, y estaban a flor de tierra.
3 Y el Señor me preguntó:
«Hijo de hombre, ¿cobrarán vida estos huesos?»
Yo le contesté:
«Señor y Dios, tú lo sabes.»
4 Entonces el Señor me dijo:
«Profetiza sobre estos huesos, y diles: “Huesos secos, oigan la palabra del Señor.
5 Esto es lo que Dios el Señor les dice: ‘Huesos, voy a hacer que entre en ustedes el espíritu, y ustedes volverán a vivir.
6 Voy a poner tendones en ustedes, y volveré a cubrirlos de carne y de piel; pondré también el espíritu en ustedes, y volverán a vivir.’ Así sabrán que yo soy el Señor.”»
7 Yo profeticé, tal y como se me ordenó, y mientras yo profetizaba hubo un ruido y un temblor, y los huesos se juntaron el uno con el otro.
8 Me fijé, y vi que ya tenían tendones, y que se cubrían de carne, y que se iban revistiendo de piel. Pero aún no había en ellos espíritu.
9 Entonces el Señor me dijo:
«Hijo de hombre, profetiza al espíritu. Háblale y dile que así ha dicho Dios el Señor: “Espíritu, ven de los cuatro vientos y sopla sobre estos huesos muertos, para que cobren vida.”»
10 Yo profeticé, tal y como se me ordenó, y el espíritu entró en ellos y cobraron vida, y se pusieron de pie. Eran un ejército bastante numeroso.
11 Entonces el Señor me dijo:
«Hijo de hombre, todos estos huesos son el pueblo de Israel. Ellos dicen: “Nuestros huesos se han secado; ha muerto nuestra esperanza; ¡hemos sido destruidos por completo!”
12 Por eso, profetiza y diles que yo, su Señor y Dios, he dicho: “Pueblo mío, voy a abrir los sepulcros de ustedes; voy a levantarlos de sus sepulturas para traerlos de nuevo a la tierra de Israel.
13 Y cuando yo abra sus sepulcros y los saque de sus sepulturas, ustedes, pueblo mío, sabrán que yo soy el Señor.
14 Entonces pondré mi espíritu en ustedes, y volverán a vivir.” Sí, yo los haré reposar en su tierra, y así sabrán que yo, el Señor, lo dije y lo cumplí.»
—Palabra del Señor.Judá e Israel volverán a unirse
15 La palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
16 «Hijo de hombre, toma la rama de un árbol y escribe en ella: “De Judá y de sus compañeros, los hijos de Israel.” Toma luego otra rama, y escribe en ella: “De José, que es Efraín, y de sus compañeros, el pueblo de Israel.”
17 Junta luego las dos ramas, de tal manera que en tu mano formen una sola rama.
18 Y cuando los hijos de tu pueblo te pregunten: “¿No vas a decirnos qué es lo que te propones con esto?”,
19 les dirás que yo, su Señor y Dios, he dicho: “Fíjense bien: he tomado la rama que está en la mano de Efraín, y que representa a José y a sus compañeros, las tribus de Israel, y voy a juntarla con la rama que representa a Judá, para que en mi mano formen una sola rama.”
20 Las ramas sobre las cuales escribiste los nombres, las sostendrás en tu mano para que puedan verlas,
21 y entonces les dirás que yo, su Señor y Dios, he dicho: “Fíjense bien: voy a sacar a los hijos de Israel de las naciones a las que fueron llevados; voy a recogerlos de todas partes, y los traeré a su tierra.
22 Allí, en su tierra, y en los montes de Israel, haré de ellos una nación, y tendrán un solo rey, y nunca más serán dos naciones ni volverán a dividirse en dos reinos.
23 Tampoco volverán a contaminarse con sus ídolos, ni con sus hechos repugnantes ni con ninguna de sus rebeliones. Voy a librarlos y a limpiarlos de todas las rebeliones con las cuales pecaron, y ellos serán mi pueblo, y yo seré su Dios.”
24 »Mi siervo David reinará sobre ellos, y todos ellos tendrán un solo pastor. Andarán en mis preceptos, y obedecerán y practicarán mis estatutos.
25 Habitarán en la tierra que le di a mi siervo Jacob, y en la cual habitaron sus padres. Allí habitarán para siempre ellos, y sus hijos y los hijos de sus hijos, y para siempre mi siervo David será su príncipe.
26 Yo haré con ellos un pacto perpetuo de paz; haré que se establezcan y se multipliquen, y para siempre pondré mi santuario entre ellos.
27 Allí, en medio de ellos, estará mi tabernáculo, y yo seré su Dios y ellos serán mi pueblo.
28 Y cuando mi santuario esté para siempre en medio de ellos, las naciones sabrán que yo, el Señor, santifico a Israel.»
Долина сухих кісток
1 Я відчув на собі Господню руку. Господній Дух випровадив мене й поставив мене посеред долини, що була повна кісток.
2 Він обвів мене довкола долини, і я побачив, як їх багато на поверхні долини, і які вони сухі.
3 І Господь запитав мене: Сину людський, скажи , чи можуть ці кості ожити? Я ж відповів: Владико Господи, лише Ти знаєш!
4 Тоді Він звелів мені провістити щодо цих кісток пророцтво й сказати їм: Кістки сухі, слухайте Господнє слово!
5 Ось що говорить Владика Господь до цих кісток: Ось Я вселяю в вас дух, і ви оживете!
6 Обкладу вас сухожиллям, і наросте на вас тіло, – покрию вас шкірою, та вдихну в вас дух, – ви оживете, й пізнаєте, що Я – Господь.
7 Отже, я проголосив пророцтво так, як мені було наказано. Я ще не скінчив пророкувати, як почулося шарудіння, – кістки почали рухатись, і одна кістка наближалась до іншої кістки.
8 Я спостерігав, як на них з’являлись жили, наростало тіло і як воно зверху покривалось шкірою, – проте в них не було духа.
9 Тоді Господь сказав мені оголосити пророцтво щодо духа, й провістити: сину людський, скажи духові, що говорить Владика Господь: Прийди, духу життя, від чотирьох вітрів, і вселись у цих убитих, й нехай вони оживуть!
10 І я оголосив пророцтво так, як Він мені наказав. Тож увійшов у них дух, – вони ожили й повставали на свої ноги, – дуже велике й незлічиме військо.
11 Після цього Він сказав мені: Сину людський, ці кості – це весь Ізраїлів дім. Вони самі кажуть: Висохли наші кості, загинула наша надія, й нам прийшов кінець.
12 Тому виголоси пророцтво й скажи їм, що говорить Владика Господь: Ось Я повідчиняю ваші гробниці й виведу вас, – народе Мій, – ви залишите ваші могили, і Я поверну вас в Ізраїлів край.
13 І коли Я відкрию ваші могили, Мій народе, й виведу вас із ваших гробниць, тоді ви зрозумієте, що Я – Господь.
14 Тож Я наділю вас Моїм Духом, і ви оживете! Я поверну вас на ваші землі, і пізнаєте, що Я, Господь, – сказав це і виконую, – запевняє Господь.
Єдиний народ і один цар
15 І знову було до мене Господнє слово такого змісту:
16 Сину людський, візьми собі одну палицю (жезл ) , і напиши на ній: Юді та належним до нього Ізраїлевим дітям. Потім візьми другу палицю (жезл ), і напиши на ній: Йосифові, (це жезл Єфрема) і належному до нього Ізраїлевому роду.
17 Тоді склади їх докупи в одну палицю, щоб вони виглядали в твоїй руці, як одна.
18 І коли твої одноплемінники запитають, говорячи: Чи не поясниш нам, як це розуміти?
19 Тоді скажи їм, що говорить Владика Господь: Оце Я візьму палицю (жезл ) Йосифа, що в руці Єфрема, і належних до нього племен Ізраїлю, і долучу їх до палиці (жезла ) Юди, й зроблю їх однією палицею (жезлом ), – і будуть вони єдині в Моїй руці.
20 Таким чином обидві палиці з написами, які ти зробив, будуть перед їхніми очима в твоїй руці.
21 Потім скажи їм, що говорить Владика Господь: Ось так Я зберу нащадків Ізраїля з-посеред народів, до яких вони потрапили, – позбираю їх звідусіль і приведу їх у їхню землю.
22 Я зроблю їх єдиним народом у тій землі, – на Ізраїлевих горах, – і один цар правитиме над усіма. Вони більше не будуть двома різними народами й ніколи більше не ділитимуться на два царства.
23 Вони більше не будуть опоганюватись своїми ідолами, своїми гидотами, та всякими своїми злочинами. Я врятую їх від усіх тих місць, де вони грішили , й очищу їх, – вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом.
24 Мій слуга Давид буде царем над ними, тому один пастир буде в них усіх. Вони будуть жити за Моїми законами, дотримуючись Моїх Заповідей і виконуватимуть їх.
25 Вони знову оселяться на землі, яку Я дав Моєму слузі Якову, і де жили їхні батьки. Там вони мешкатимуть, як і їхні діти та діти їхніх дітей, повіки, а Мій слуга Давид повік буде їхнім правителем.
26 Я укладу з ними Заповіт миру, і цей Заповіт з ними буде вічним. Я влаштую їх, намножу їх, і навіки поставлю посеред них Мою Святиню.
27 Моє місцеперебування буде над ними, – Я буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.
28 І коли Моя Святиня буде посеред них повіки, тоді народи пізнають, що Я – Господь, Який освячує Ізраїль.