Lamentación sobre los príncipes de Israel
1 »Tú, dedica este lamento a los príncipes de Israel.
2 Diles:
»¡Leona entre las leonas era tu madre!
¡Entre los leones crio a sus cachorros!
3 A uno de ellos lo levantó del suelo,
y lo convirtió en un verdadero leoncillo.
Y este aprendió a desmenuzar a su presa
y a devorarse a los hombres.
4 Cuando las naciones se enteraron,
lo hicieron caer en sus trampas
y encadenado lo llevaron a Egipto.
5 Cuando su madre perdió la esperanza
de que su cachorro volviera,
tomó a otro de sus cachorros
e hizo de él un león feroz.
6 Y el que antes era cachorro
llegó a ser león entre los leones,
y aprendió a desmenuzar a su presa
y a devorarse a los hombres.
7 Saqueó fortalezas, asoló ciudades,
y con el estruendo de sus rugidos
asustaba al país y a sus habitantes.
8 »Pero lo atacaron los pueblos vecinos.
Echaron su red sobre él,
y lo hicieron caer en un foso.
9 Lo encadenaron y, en una jaula,
lo presentaron ante el rey de Babilonia.
¡Lo confinaron en una mazmorra
para que nunca más sus rugidos
se oyeran sobre los montes de Israel!
10 »¡Vid entre las vides era tu madre!
Plantada junto a abundantes aguas,
daba abundantes frutos y vástagos;
11 sus fuertes varas servían para cetros,
y su altura sobresalía entre las ramas.
Era tal su altura, y tantos sus sarmientos,
que era fácilmente reconocible.
12 ¡Pero fue arrancada con violencia,
y derribada por los suelos!
¡El viento solano marchitó sus frutos
y dejó secas sus fuertes ramas!
¡Rotas quedaron, y el fuego las consumió!
13 Ahora está plantada en el desierto,
en una tierra seca y desolada.
14 De una de sus varas salió fuego,
y ese fuego consumió sus frutos.
¡Ya no queda en ella ninguna vara fuerte
que sirva como cetro para un rey!»
Este es un lamento, y lamento debe ser.
Голосіння над володарями Ізраїлю
1 Ти, (Єзекіїлю), здійми голосіння над володарями Ізраїлю
2 такими словами: Якою ж левицею була твоя матір поміж левами! Між молодими левами вона лежала, виховуючи своїх левенят.
3 Коли ж вона вигодувала одне зі своїх левенят, і воно стало молодим левом, то навчилося хапати здобич і пожирати навіть людей.
4 Дізнались про нього народи й упіймали його в яму; за допомогою гаків затягнули його в єгипетський край.
5 Коли вона (левиця ) побачила, що чекати даремно, що надія марна, вона взяла іншого зі своїх левенят, й так само зростила його сильним молодим левом.
6 Він перебував серед інших левів й перетворився на хижого левчука, – навчився хапати й роздирати здобич та пожирати людей.
7 Він руйнував їхні поселення, спустошував їхні міста, – від його страшного ричання завмирала земля і все, що на ній.
8 І знову повстали проти нього народи з усіх навколишніх країн, накинули на нього свої сіті, й він упіймався в їхню пастку.
9 Закувавши в кайдани, посадили його в клітку й запровадили його до вавилонського царя, – там ув’язнили його у фортеці, аби більше не було чути його ревіння на Ізраїлевих горах.
10 А ще твоя матір була подібна до виноградної лози в твоєму винограднику , посадженому біля води. Вона була плодюча й гілляста від великої кількості води.
11 Її галузки були настільки міцними, що надавались навіть на берла для володарів. Вона виросла високою та гіллястою, вирізняючись від інших стовбурів своєю величчю і густим галуззям.
12 Але вона була вирвана в гніві й кинута на землю, – східний вітер висушив її плоди, – відламались і засохли її міцні галузки, які обгоріли від вогню.
13 Тепер її посадили в пустелі, – в суху та безводну землю.
14 І вийшов вогонь зі стовбура, з-поміж галуззя, і пожер її плоди, так що не залишилось жодної міцної галузки, придатної на жезл володарю. Ось таке голосіння, що стало жалібною (траурною ) піснею .