Los pecados de Jerusalén
1 La palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
2 «¿Acaso tú, hijo de hombre, no vas a dictar sentencia contra la ciudad que derrama sangre? ¿Acaso no le vas a señalar todos sus actos repugnantes?
3 Dile que así ha dicho Dios el Señor: “¡Ciudad que en tus calles derramas sangre, ciudad que te contaminas con los ídolos que has hecho, con lo que has provocado tu ruina!
4 Has pecado por la sangre que has derramado; te has contaminado con los ídolos que te hiciste; has hecho que te llegue el día, el fin de tu vida. Por lo tanto, te he puesto en vergüenza y ridículo entre todos los países.
5 Tu nombre ha quedado mancillado, y las naciones cercanas y lejanas se reirán de ti, pues has quedado presa de gran confusión.”
6 »Los príncipes de Israel hacen todo lo que pueden por derramar sangre.
7 En tus calles se desprecia al padre y a la madre, al extranjero se le trata con violencia, y a las viudas y a los huérfanos se les despoja.
8 A mis santuarios los menosprecias, y a mis días de reposo los profanas.
9 Tus habitantes calumnian para derramar sangre, y celebran banquetes en la cumbre de los montes. ¡En tus calles cometen actos perversos!
10 Se deshonra a los padres, y se viola a las mujeres, aun cuando estén menstruando.
11 No hay nadie en ti que no cometa actos vergonzosos con la mujer de su prójimo, ni quien no manche el honor de su nuera, ni quien no viole a su hermana por parte de padre.
12 Hay en ti quienes cobran para derramar sangre; otros prestan dinero con interés y por usura; otros más defraudan y explotan a su prójimo. ¡Te has olvidado de mí!
—Palabra de Dios el Señor.13 »¡Mira cómo agito mis manos por causa de tus hechos de avaricia, y por la sangre que en ti se ha derramado!
14 ¿Crees que tu corazón y tus manos podrán hacerme frente cuando yo proceda contra ti? Yo, el Señor, he hablado y voy a actuar.
15 Voy a dispersarte por todas las naciones, voy a esparcirte por todos los países, ¡voy a acabar con tu inmundicia!
16 ¡Tú misma te rebajarás a la vista de las naciones! Así sabrás que yo soy el Señor.»
17 La palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
18 «Hijo de hombre, para mí el pueblo de Israel se ha convertido en escoria. Todos ellos son bronce y estaño, hierro y plomo en medio del horno. ¡Se han convertido en escoria de plata!
19 Por tanto, así ha dicho Dios el Señor: “Ya que todos ustedes se han convertido en escoria, voy a juntarlos en el centro de Jerusalén,
20 como si juntara plata, bronce, hierro, plomo y estaño, para encender fuego en medio del horno y fundirlos allí. En mi furor y enojo voy a juntarlos y a ponerlos allí, para fundirlos.
21 Voy a juntarlos y, con el fuego de mi furor, soplaré sobre ustedes y los fundiré en medio del horno.
22 Van a ser fundidos allí, en medio del horno, como se funde la plata. Así sabrán que yo, el Señor, he descargado mi enojo sobre ustedes.”»
23 La palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
24 «Hijo de hombre, dile a la tierra de Israel: “Tú no eres una tierra que haya sido limpiada en el día del furor. ¡Ni siquiera has sido rociada con lluvia!
25 En medio de ti los profetas se han confabulado y, como leones feroces, despedazan a su presa, se devoran a la gente, se apropian de haciendas y de honras, y hacen que aumente el número de viudas.
26 Sus sacerdotes violan mi ley, contaminan mis santuarios, y no distinguen entre lo santo y lo profano, ni entre lo puro y lo impuro; no observan mis días de reposo, y en medio de ellos se me profana.
27 En sus calles, sus príncipes parecen lobos que arrebatan a su presa; derraman sangre y matan gente, para obtener ganancias injustas.
28 Sus profetas disfrazan la realidad al profetizar falsedades y al mentirles con sus adivinaciones. Dicen que yo, su Señor y Dios, he hablado, ¡y yo no les he dicho nada!”
29 »Los poderosos del país cometen robos y opresión, violentan a los pobres y menesterosos, y maltratan sin razón al extranjero.
30 Yo he buscado entre ellos alguien que se enfrente a mí e interceda en favor de la tierra, para que yo no la destruya. ¡Pero no he encontrado a nadie!
31 Por lo tanto, derramaré mi enojo sobre ellos, y con el ardor de mi ira los consumiré. ¡Haré que recaigan sobre ellos las consecuencias de su mal proceder!»
—Palabra de Dios el Señor.Гидоти Єрусалима
1 Було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Чи хочеш ти, сину людський, судити інших ? Чи судитимеш місто крові? Відкрий же йому всі його гидоти,
3 і передай йому слова Владики Господа: Горе місту, посеред якого проливається кров, бо надійшов його час розплати! Адже воно робить собі ідолів і опоганюється ними.
4 Ти, єрусалимська дочко, провинилась за кров, яку ти проливала, – ти опоганилась створеними тобою ідолами і наблизила свій день, – досягла часу своїх років розпусти . Тому Я віддам тебе на знущання народів і на глузування всіх країн, –
5 як тих, що навколо тебе, так і тих, що далеко від тебе. Вони глумитимуться над тобою, оскільки ти зганьбила своє ім’я численними заколотами.
6 Адже можновладці Ізраїлю, – кожен, у міру своєї влади, – посеред тебе проливали кров.
7 У тебе зневажають батька і матір; поміж тобою кривдять приходця; у тебе пригноблюють сироту і вдову.
8 Ти зневажаєш Мої Святині й опоганюєш Мої суботи.
9 Поміж тобою чимало наклепників, які ставлять за мету пролиття крові, а на твоїх горах їдять ідольські жертви та чинять посеред себе розпусту.
10 У тебе відкривають сором (ганьблять ) батька; злягаються з жінкою під час її менструації.
11 Хтось припускається огидних справ з дружиною свого ближнього, інший опоганює розпустою свою невістку, а ще інший у тебе ґвалтує свою сестру, – дочку свого батька.
12 У тебе беруть хабарі за пролиття крові, – дають гроші на лихву та беруть відсотки; пригноблюючи свого ближнього, ти грабуєш його, а Мене ти забула, – говорить Владика Господь.
13 Я аж сплеснув Своїми руками через твоє шахрайство, яке ти творила, та кровопролиття, що має місце в твоєму середовищі.
14 Чи витримає твоє серце і чи вистачить сил у твоїх руках у той час, коли Я виступлю проти тебе? Адже Я, Господь, сказав і виконаю!
15 Я розпорошу тебе серед народів й розкидаю тебе в різні країни, поки ти не позбудешся своєї нечистоти.
16 В очах народів ти станеш жалюгідною і тоді зрозумієш, що Я – Господь.
Ізраїль – жужіль, яку буде спалено у горнилі
17 І знову було до мене Господнє слово такого змісту:
18 Сину людський, дім Ізраїлів став для Мене жужелицею, – всі вони – мідь, цинк, залізо і олово – в горнилі для срібла перетворились на жужелицю.
19 Тому так говорить Владика Господь: Оскільки ви всі стали жужеллю, то Я зберу вас усіх посеред Єрусалима.
20 Так само, як вкидають у середину горнила срібло, мідь, залізо, олово і цинк й роздмухують під ним вогонь, аби розплавити, – так Я в Своєму обуренні й Моєму гніві покладу вас туди й розплавлю вас.
21 Я згромаджу вас, полум’ям Свого гніву дмухну на вас і розплавлю вас у горнилі.
22 Як плавиться в горнилі срібло, так ви в ньому розплавитесь. Тоді пізнаєте, що це Я, Господь, вилив на вас Мій гнів.
Ізраїль – нечиста земля, що не зрошувалася дощем
23 І було до мене Господнє слово такого змісту:
24 Сину людський, скажи цьому краю: Ти – земля нечиста, через що й не зрошував тебе дощ у дні Господнього гніву.
25 Пророки краю наче змовились, – ричать як леви, роздираючи здобич. Вони пожирають людей, відбирають майно й коштовності, намножуючи посеред себе вдів.
26 Його священики спотворюють Мій Закон й оскверняють Мою Святиню. Вони перестали розрізняти між святим і звичайним, не роблять різниці між чистим і нечистим, – від Моїх субот відвертають свої очі, так що Я був серед них зневажений.
27 Його можновладці в країні, наче вовки, що шматують здобич, – проливаючи кров, вони нищать людські життя, аби лише поживитись.
28 Що ж до його пророків, то вони все замазують глиною, адже їхні видіння порожні, а їхні провіщення оманливі. Вони говорять: Так сказав Владика Господь! – хоч Господь нічого їм не говорив.
29 Таким чином люди краю перетворились на здирників і грабіжників, пригноблюючи бідних і убогих й несправедливо кривдячи приходців.
30 Шукав Я серед них людину, котра відбудувала би стіну й стала переді Мною в проломі щодо цього краю, аби Я його не знищив, але такого Я не знайшов!
31 Тому Я змушений вилити на них Свій гнів, – знищити їх у вогні Мого обурення, – повертаючи їхні злі вчинки на їхню ж голову, – говорить Владика Господь!