Sentencia del Señor contra Judá
1 La palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
2 «En este lugar no te casarás con ninguna mujer, ni tendrás hijos ni hijas.
3 Yo, el Señor, declaro acerca de los hijos y de las hijas que nazcan en este lugar, y de las madres que los den a luz, y de los padres que los engendren en esta tierra:
4 Morirán de dolorosas enfermedades. No se llorará su muerte, ni serán enterrados. Más bien, serán como estiércol en el suelo; serán consumidos por la espada y por el hambre, y sus cadáveres les servirán de alimento a las aves de rapiña y a los animales feroces.
5 »Yo, el Señor, te ordeno que no vayas a ninguna casa donde haya un muerto, ni lamentes su muerte ni consueles a los deudos, porque mi paz, mi compasión y mi misericordia ya no están con este pueblo.
—Palabra del Señor.6 »Grandes y pequeños morirán en esta tierra sin que nadie los entierre ni los llore, ni se haga heridas ni se rape en señal de duelo.
7 Nadie compartirá el pan por los difuntos para consolar a los deudos, ni se brindará para consolar al padre o a la madre.
8 Pero tampoco vayas a ninguna casa donde haya una fiesta, ni te sientes a comer y beber con los invitados.
9 Yo soy el Señor de los ejércitos, el Dios de Israel, y te hago saber que voy a acallar en este lugar toda voz de gozo y de alegría; ¡voy a silenciar la voz del novio y de la novia, y ustedes mismos lo verán con sus propios ojos!
10 »Cuando anuncies a este pueblo todo esto, seguramente ellos te dirán: “¿Por qué nos anuncia el Señor tan grande mal contra nosotros? ¿Qué maldad hemos cometido? ¿Cuál es nuestro pecado contra el Señor nuestro Dios?”
11 Entonces les dirás de mi parte: “Los padres de ustedes me dejaron por ir en pos de dioses ajenos, y los sirvieron y se arrodillaron ante ellos; en cambio, a mí me abandonaron y no cumplieron mi ley.
—Palabra del Señor.12 »”Y los hechos de ustedes son peores que los de sus padres, porque cada uno sigue los dictados de su malvado corazón, y a mí no me obedecen.
13 Por eso voy a expulsarlos de esta tierra. Voy a lanzarlos a un país que ni ustedes ni sus padres conocieron. Allí servirán a dioses ajenos de día y de noche, porque yo no voy a tenerles compasión.”
14 »Sin embargo, vienen días en que ya no se dirá: “¡Viva el Señor, que sacó de Egipto a los hijos de Israel!”
—Palabra del Señor—,15 »sino que se dirá: “¡Viva el Señor, que sacó a los hijos de Israel del país del norte, y de todos los países por donde los había dispersado!” Porque yo los haré volver a la tierra que antes di a sus padres.
16 »Tomen en cuenta que yo envío contra ustedes gente que los atrapará como pescados, y que los cazará por los montes y las colinas, y por las cuevas en los peñascos.
—Palabra del Señor.17 »Ninguno de sus caminos me es oculto, como tampoco me es oculta su maldad. Mis ojos los están vigilando.
18 Pero antes les daré un doble castigo por su iniquidad y su pecado, porque contaminaron mi tierra con los cadáveres de sus ídolos; ¡llenaron mi heredad con sus dioses repugnantes!»
19 Señor, tu eres mi fuerza y mi fortaleza; ¡tú eres mi refugio en momentos de angustia! Las naciones vendrán a ti desde los extremos de la tierra, y dirán: «Nuestros padres no tuvieron otra cosa que dioses falsos, que no sirven para nada.»
20 «¿Acaso puede el ser humano hacer sus propios dioses? ¡Esos que hace no son dioses!
21 Por eso, esta vez voy a enseñarles algo: Voy a revelarles mi mano y mi poder. Así sabrán que mi nombre es el Señor.»
Божі настанови Єремії
1 І було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Не бери собі дружини, і нехай у цій країні в тебе не буде ні синів, ні дочок.
3 Адже так говорить Господь про синів і про дочок, що народились в цій місцевості, а також про матерів, котрі їх народили, та про їхніх батьків, котрі дали їм у цій країні життя:
4 Вони повмирають від жахливих хвороб; не будуть ані оплакані, ані поховані, – гноєм лежатимуть на поверхні землі. Вони також гинутимуть від меча й від голоду, а їхні трупи стануть їжею для птахів небесних та земних звірів.
5 Тому так говорить Господь: Не заходь у дім смутку, не оплакуй небіжчика , і не співчувай близьким, тому що Я відібрав від цього народу Мій спокій, – говорить Господь, – позбавивши його милосердя і співчуття.
6 У цій країні вмиратимуть усі, – від малого до великого, – їх не ховатимуть і не будуть оплакувати, не робитимуть, на знак жалоби, на тілі нарізів і не голитимуться.
7 Для того, хто в жалобі, не ламатимуть хліба , аби його потішити з приводу важкої втрати, і не поїтимуть його чашею втіхи, на спомин про його батька чи про його матір.
8 Не заходь також у дім, де бенкетують, аби з ними сидіти, їсти й пити.
9 Тому що так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Ось Я припиню на цьому місці, на ваших очах й за ваших днів, звуки радості й галас веселощів, голос нареченого й голос нареченої.
10 І коли перекажеш цьому народові всі ці слова, то вони тебе спитають: За що Господь провістив щодо нас таке велике лихо? Яка наша провина, в чому наш гріх? Що такого ми учинили проти Господа, нашого Бога?
11 Тоді ти їм скажеш: За те, що ваші батьки Мене залишили, – говорить Господь, – і пішли вслід чужих богів, – їм вони служили та їм поклонялись, а Мене відкинули, не дотримуючись Мого Закону.
12 Що ж до вас, то ви перевершили ваших батьків у своєму злочинстві. Кожен з вас діє за впертістю свого злого серця, не бажаючи послухатись Мене!
13 Тому Я вижену вас із цього краю в країну, якої не знаєте ні ви, ні ваші батьки. Там будете служити іншим богам і вдень, і вночі, тому що Я не виявлю до вас милосердя.
Обітниця повернути нащадків Ізраїля з полону
14 Недалекий той час, – говорить Господь, – коли перестануть присягатись: Як живий Господь, Котрий вивів нащадків Ізраїля з єгипетського краю,
15 а говоритимуть : Як живий Господь, Котрий вивів нащадків Ізраїля з північних земель та з усіх інших країн, куди Він їх повиганяв. Адже Я обов’язково поверну їх у їхній край, який Я колись дав їхнім батькам!
16 Ось Я посилаю численних рибалок, – говорить Господь, – котрі їх ловитимуть. Після цього пошлю багато мисливців, котрі полюватимуть на них на кожній горі, на кожному пагорбі та в усіх скелястих ущелинах.
17 Адже Мої очі бачать усі їхні дороги життя , – вони не сховані від Мене, як і їхні провини також не приховані від Моїх очей.
18 Насамперед, подвійною мірою відплачу за їхні злочини та за їхні гріхи, оскільки вони осквернили Мою землю мертвечиною своїх ідолів, – своїми огидними бовванами переповнили Мої володіння.
19 Господь, – сила моя та моя твердиня, – мій захист у лиху годину. До Тебе прийдуть народи від країв землі й скажуть: Дійсно, спадщина поведінки наших батьків – обман і марнота, від якої немає жодної користі.
20 Хіба людина може зробити собі бога? Адже ідол не може бути богом!
21 Тому на цей раз Я відкриюсь цьому народові, – об’явлю їм Свою владу та Свою силу, і вони зрозуміють, що Моє Ім’я – Господь.