Jesús lava los pies de sus discípulos
1 Antes de la fiesta de la pascua, Jesús sabía que su hora había llegado para pasar de este mundo y volver al Padre. A los suyos que estaban en el mundo los había amado siempre, y los amó hasta el fin.
2 El diablo ya había puesto en el corazón de Judas Iscariote, hijo de Simón, que entregara a Jesús, así que mientras cenaban
3 Jesús, que sabía que el Padre había puesto en sus manos todas las cosas, y que había salido de Dios, y que a Dios volvía,
4 se levantó de la cena, se quitó su manto y, tomando una toalla, se la sujetó a la cintura;
5 luego puso agua en un recipiente y comenzó a lavar los pies de los discípulos, para luego secárselos con la toalla que llevaba en la cintura.
6 Cuando llegó a Simón Pedro, este le dijo: «Señor, ¿tú me lavas los pies?»
7 Respondió Jesús y le dijo: «Lo que yo hago, no lo entiendes ahora; pero lo entenderás después.»
8 Pedro le dijo: «¡Jamás me lavarás los pies!» Y Jesús le respondió: «Si no te los lavo, no tendrás parte conmigo.»
9 Simón Pedro le dijo: «Entonces, Señor, lávame no solamente los pies, sino también las manos y la cabeza.»
10 Jesús le dijo: «El que está lavado, no necesita más que lavarse los pies, pues está todo limpio. Y ustedes están limpios, aunque no todos.»
11 Y es que él sabía quién lo entregaría; por eso dijo: «No todos están limpios.»
12 Después de lavarles los pies, Jesús tomó su manto, volvió a la mesa, y les dijo: «¿Saben lo que he hecho con ustedes?
13 Ustedes me llaman Maestro, y Señor; y dicen bien, porque lo soy.
14 Pues si yo, el Señor y el Maestro, les he lavado los pies, también ustedes deben lavarse los pies unos a otros.
15 Porque les he puesto el ejemplo, para que lo mismo que yo he hecho con ustedes, también ustedes lo hagan.
16 De cierto, de cierto les digo: El siervo no es mayor que su señor, ni el enviado es mayor que el que lo envió.
17 Si saben estas cosas, y las hacen, serán bienaventurados.
18 No hablo de todos ustedes; yo sé a quiénes he elegido. Pero es para que se cumpla la Escritura: “El que come pan conmigo, levantó contra mí el talón.”
19 Les digo esto desde ahora, y antes de que suceda, para que cuando suceda crean que yo soy.
20 De cierto, de cierto les digo: El que recibe al que yo envío, me recibe a mí; y el que me recibe a mí, recibe al que me envió.»
Jesús anuncia la traición de Judas
(Mt 26.20-25Mc 14.17-21Lc 22.21-23)21 Dicho esto, Jesús se conmovió en espíritu, y declaró: «De cierto, de cierto les digo, que uno de ustedes me va a entregar.»
22 Los discípulos se miraban unos a otros, dudando de quién hablaba.
23 Uno de sus discípulos, al cual Jesús amaba, estaba recostado al lado de Jesús.
24 A este, Simón Pedro le hizo señas, para que preguntara quién era aquel de quien Jesús hablaba.
25 Entonces el que estaba recostado cerca del pecho de Jesús, le dijo: «Señor, ¿quién es?»
26 Respondió Jesús: «Es aquel a quien yo le dé el pan mojado.» Enseguida, Jesús mojó el pan y se lo dio a Judas Iscariote, hijo de Simón.
27 Después del bocado, Satanás entró en él. Entonces Jesús le dijo: «Lo que vas a hacer, hazlo pronto.»
28 Pero ninguno de los que estaban a la mesa entendió por qué le dijo esto.
29 Y es que, como Judas tenía la bolsa, algunos pensaban que Jesús le decía que comprara lo necesario para la fiesta, o que diera algo a los pobres.
30 En cuanto Judas tomó el bocado de pan, salió. Era ya de noche.
El nuevo mandamiento
31 Después de que Judas salió, Jesús dijo: «Ahora el Hijo del Hombre es glorificado, y Dios es glorificado en él.
32 Si Dios es glorificado en él, Dios también lo glorificará en sí mismo, y lo glorificará sin tardanza.
33 Hijitos, aún estaré con ustedes un poco. Y me buscarán. Pero lo que les dije a los judíos, les digo a ustedes ahora: A donde yo voy, ustedes no pueden ir.
34 Un mandamiento nuevo les doy: Que se amen unos a otros. Así como yo los he amado, ámense también ustedes unos a otros.
35 En esto conocerán todos que ustedes son mis discípulos, si se aman unos a otros.»
Jesús anuncia la negación de Pedro
(Mt 26.31-35Mc 14.27-31Lc 22.31-34)36 Simón Pedro le dijo: «Señor, ¿a dónde vas?» Jesús le respondió: «A donde yo voy, no me puedes seguir ahora; pero me seguirás después.»
37 Pedro le dijo: «Señor, ¿por qué no te puedo seguir ahora? ¡Por ti daré mi vida!»
38 Jesús le respondió: «¿Tú darás tu vida por mí? De cierto, de cierto te digo, que no cantará el gallo sin que me hayas negado tres veces.»
Ісус умиває ноги Своїм учням
1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година перейти з цього світу до Отця, виявив любов до Своїх, – тих, які у світі, – до кінця полюбив їх.
2 Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його,
3 [Ісус], знаючи, що все дав Йому Отець в руки і що від Бога вийшов та до Бога йде,
4 встав з вечері, зняв одяг і, взявши рушника, підперезався.
5 Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
6 Підходить Він до Симона‑Петра. [А той] каже Йому: Господи, чи ж Тобі мити мої ноги?
7 Ісус у відповідь йому сказав: Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але згодом зрозумієш.
8 Каже Йому Петро: Ти не помиєш моїх ніг повіки! Ісус йому відповів: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною.
9 Симон‑Петро каже Йому: Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову.
10 А Ісус говорить йому: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі.
11 Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав, що не всі вони чисті.
12 А коли помив їхні ноги і надів Свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: Чи ви знаєте, що Я зробив вам?
13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є.
14 Отже, коли Я, Господь і Учитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
15 Адже Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам.
16 Істинно, істинно кажу вам, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його.
17 Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли це виконуєте.
Один з учнів зрадить Христа
18 Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав, але щоби збулося Писання: Хто хліб споживає зі Мною, той підняв проти Мене свою п’яту.
19 Тепер кажу вам, ще перед тим, як це станеться, щоб коли воно станеться, ви повірили, що то Я.
20 Істинно, істинно кажу вам: Хто приймає того, кого Я пошлю, – Мене приймає, а хто Мене приймає, – приймає й Того, Хто Мене послав!
21 Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив і сказав: Істинно, істинно кажу вам, що один із вас зрадить Мене!
22 Учні почали споглядати один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить.
23 Один із учнів, якого любив Ісус, лежав на грудях Ісуса.
24 Тож Симон‑Петро кивнув йому, щоби запитав, хто це міг би бути, про кого Він говорить.
25 А той, прихилившись до грудей Ісуса, каже Йому: Господи, хто це?
26 Ісус відповів: Це той, кому Я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, Він бере і дає Юді Іскаріотському, синові Симона.
27 І тоді, після цього шматка хліба , ввійшов у нього сатана. А Ісус сказав йому: Що робиш, роби швидше!
28 Ніхто з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому.
29 Оскільки в Юди була скринька на гроші, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібне на свято, або щоби дав щось бідним.
30 Отже, взявши той шматок хліба , він відразу вийшов. Була ніч.
31 А коли він вийшов, Ісус говорить: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
32 Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, – і цієї ж миті прославить Його!
Любіть один одного
33 Діти, Я з вами буду недовго. Будете Мене шукати, і як Я казав юдеям, – куди Я іду, ви не можете прийти, – те й вам нині кажу.
34 Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного.
35 З того дізнаються всі, що ви – Мої учні, коли любов матимете між собою.
Петро відречеться від Ісуса
36 Каже Йому Симон‑Петро: Господи, куди Ти йдеш? Ісус йому відповів: Куди [Я] іду, ти не можеш нині за Мною йти, але підеш пізніше.
37 Каже Йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за Тобою? Душу свою за Тебе я покладу.
38 Відповідає [йому] Ісус: Душу свою за Мене ти покладеш? Істинно, істинно кажу тобі: не проспіває півень, як ти тричі відречешся від Мене.