Leyes para los esclavos
(Dt 15.12-18)1 »Estas son las leyes que les propondrás:
2 »Si compras un esclavo hebreo, te servirá seis años; pero en el séptimo año quedará libre y sin tener que pagar nada.
3 »Si el esclavo llegó solo, solo se irá; si tenía mujer, se irán él y su mujer.
4 »Si el amo le dio mujer al esclavo, y ella le da a este hijos o hijas, la mujer y los hijos serán del amo, y el esclavo se irá solo.
5 »Si el esclavo dice: “Yo amo a mi señor, a mi mujer y a mis hijos, no quiero quedar libre”;
6 entonces su amo lo llevará ante los jueces, lo pondrá junto a una puerta o poste, y le horadará la oreja con una lesna. Así el esclavo quedará para siempre a su servicio.
7 »Si alguien vende a su hija como esclava, esta no podrá quedar libre como los esclavos varones.
8 »Si ella no le agrada a su amo, y el amo la rechaza y no la toma por esposa, se le permitirá ser rescatada, pero no podrá venderse a gente extraña.
9 »Si el amo entrega la esclava a su hijo por mujer, deberá ser tratada como se acostumbra tratar a las hijas.
10 »Si el amo toma a otra mujer por esposa, no podrá disminuir la alimentación ni el vestido ni los derechos conyugales de la primera.
11 »Si el amo no cumple con ninguna de estas tres condiciones, la mujer quedará libre y sin tener que pagar nada.
Leyes para los actos de violencia
12 »Si alguien hiere a otro y le hace morir, también morirá.
13 Pero si no era su intención matarlo, sino que Dios lo puso en sus manos, entonces yo te indicaré el lugar al que podrá huir.
14 »Si alguno se cree superior a su prójimo y lo mata con alevosía, lo apartarás de mi altar y también morirá.
15 »Si alguien mata a su padre o a su madre, también morirá.
16 »Si alguien secuestra a una persona y la vende, o si esa persona es hallada en sus manos, también morirá.
17 Si alguien maldice a su padre o a su madre, también morirá.
18 »Si algunos riñen, y uno hiere a su prójimo con una piedra o con el puño, y este no muere pero cae en cama,
19 si se levanta y sale apoyado en su bastón, entonces el que lo hirió quedará absuelto y solamente verá que lo curen y lo indemnizará por el tiempo que haya estado sin trabajar.
20 »Si un amo golpea con un palo a su esclavo o a su esclava, y por ese golpe él o ella llegan a morir, el amo será castigado.
21 Pero si el esclavo o la esclava sobreviven uno o dos días, el amo no será castigado, porque ellos son de su propiedad.
22 »Si algunos riñen, y en su riña lastiman a una mujer embarazada, y esta llega a abortar, pero no muere, los rijosos serán penados según lo que el marido de la mujer les imponga y los jueces decidan.
23 Pero en caso de muerte, se pagará vida por vida,
24 ojo por ojo, diente por diente, mano por mano, pie por pie,
25 quemadura por quemadura, herida por herida, golpe por golpe.
Leyes para amos y dueños
26 »Si alguno hiere a su esclavo o a su esclava en el ojo, y se lo daña, por causa de su ojo le dará la libertad.
27 »Si alguien le rompe un diente a su esclavo o a su esclava, por causa del diente le dará la libertad.
28 »Si un buey cornea a algún hombre o mujer, y él o ella mueren por causa de la cornada, el buey será apedreado, y no se comerá su carne, pero el dueño del buey quedará absuelto.
29 »Si desde tiempo atrás el buey acostumbraba cornear, y llega a matar a algún hombre o mujer, será apedreado; y si su dueño sabía que el buey acostumbraba cornear pero no lo mantenía sujeto, también morirá.
30 »Si como pena se le impone pagar rescate por su persona, tendrá que pagar el rescate que se le imponga.
31 La misma pena se le impondrá si el buey cornea a un muchacho o a una muchacha.
32 Pero si el buey cornea a un esclavo o a una esclava, entonces el dueño pagará treinta monedas de plata y el buey será apedreado.
33 »Si alguien abre un pozo, o cava una cisterna, y no la tapa, y ahí se cae un buey o un asno,
34 el que cavó la cisterna indemnizará al dueño del animal por el daño causado, pero podrá quedarse con el animal muerto.
35 »Si el buey de alguien hiere al buey de su prójimo y lo mata, se venderá el buey vivo y los dueños se repartirán el dinero de la venta, y también se repartirán el buey muerto.
36 Pero si desde tiempo atrás se sabía que el buey acostumbraba cornear, y su dueño no lo mantenía sujeto, entonces este repondrá el buey muerto con un buey vivo, pero podrá quedarse con el buey muerto.
Настанова про рабів-євреїв
1 А ось настанови, які викладеш перед ними.
2 Якщо купиш раба-єврея, то нехай він шість років працює, а на сьомий нехай він вийде на свободу без викупу.
3 Якщо він сам-один прийшов, то нехай сам і вийде. Якщо ж мав дружину, то нехай і його дружина вийде з ним.
4 Якщо ж господар дасть йому дружину, і та народить йому синів чи дочок, то дружина і її діти хай залишаються у господаря, а він нехай вийде сам.
5 Але якщо раб у відповідь скаже: Я люблю свого господаря, мою дружину і дітей, тому не хочу виходити на волю.
6 То в такому разі нехай його господар приведе його в Божу присутність, підведе його до одвірка дверей і проколе його господар шилом йому вухо, і той служитиме йому повік.
7 Якщо ж хтось продасть свою дочку як невільницю, то вона не вийде так, як виходять раби.
8 Якщо вона не до вподоби своєму господареві, який придбав її для себе, то нехай дозволить викупити її. Він не має права продати її чужому народові, бо зрадив би її.
9 Коли ж він заручив її синові, то нехай обходиться з нею згідно з правами дочок.
10 Якщо ж візьме йому ще й іншу, то нехай не позбавляє першої харчів, одягу і подружнього співжиття.
11 А коли він цих трьох речей щодо неї не дотримається, то вона має право піти від нього без викупу.
Настанови про побої
12 Якщо хтось ударить іншого так, що той помре, то такий неодмінно також має померти.
13 А коли нещастя станеться ненароком; якщо хтось не хотів убивати, але Бог допустив, щоб інший потрапив під його руку, то Я визначу тобі місце, куди він має утекти.
14 Коли ж хтось з почуттям злості накинувся на свого ближнього, аби підступно його вбити, то такого треба забрати навіть від Мого жертовника і покарати смертю.
15 Хто вдарить свого батька чи свою матір, той неодмінно має бути покараний смертю.
17 Хто проклинатиме свого батька чи свою матір, того неодмінно покарати смертю.
16 Коли хто викраде людину й продасть її, або вона буде знайдена у нього, то такий неодмінно має померти.
18 Коли люди сваряться, і один з них вдарить іншого каменем чи кулаком, але той не помре, а зляже в ліжко,
19 однак згодом встане і, хоча б з палицею, вийде надвір, то той, хто вдарив, буде невинним. Він лише повинен заплатити у зв’язку з втратою через його непрацездатність й неодмінно оплатити все лікування.
20 Якщо хтось вдарить свого раба чи свою невільницю палицею так, що ті помруть від його руки, то господар має бути неодмінно покараний.
21 Проте, коли раб чи невільниця після удару господаря проживуть один чи два дні, то господар не буде покараний, оскільки вони – його власність.
22 Якщо б’ються чоловіки, і штовхнуть вагітну жінку, так що вона передчасно народить, але без іншої шкоди для здоров’я, то винуватець неодмінно понесе покарання: він заплатить згідно з вимогою чоловіка жінки за рішенням суддів.
23 А якщо станеться нещастя, то даси життя за життя,
24 око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу,
25 опік за опік, рану за рану, синець за синця.
26 Якщо хтось виб’є око своєму рабові чи око своїй невільниці так, що воно буде цілковито зруйноване, то нехай через це око відпустить його (її) на волю.
27 Коли виб’є зуб своєму рабові або своїй невільниці, то він має через вибитий зуб відпустити його (її) на волю.
Настанови про тварин
28 Якщо віл рогами вдарить чоловіка чи жінку так, що ті помруть, то вола обов’язково слід побити камінням насмерть. Його м’яса не можна їсти, а власник вола невинний.
29 Якщо ж віл був битливим учора й третього дня, і про це було відомо , а його власника попереджали, проте той не пильнував його, то коли такий віл вб’є чоловіка чи жінку, то віл буде побитий камінням, а його власник також має бути покараний насмерть.
30 Коли ж на нього накладуть викуп, то нехай за своє життя він дасть викуп, – усе, що на нього буде накладене.
31 Якщо віл рогами вб’є сина чи дочку, то нехай вчинять з ним за цим же приписом.
32 Коли ж віл вб’є рогами раба чи невільницю, то нехай власник вола заплатить господареві раба тридцять шеклів срібла, а вола слід побити камінням.
33 Коли хто відкриє яму чи викопає криницю і не закриє, а туди впаде віл чи осел,
34 то власник ями має відшкодувати втрату, – господареві тварини він повинен повернути гроші, а те, що загинуло, буде його.
35 Якщо чийсь віл рогами заколе сусідського вола, і той загине, то живого вола слід продати і розділити порівну його вартість. Так само нехай поділять і мертвого вола.
36 Але, коли було відомо, що віл був битливим учора і третього дня, але його власник не пильнував його, то він обов’язково має віддати вола за вола, а мертвий віл буде його.
37 Якщо хтось украде вола чи вівцю і заріже їх чи продасть, то він повинен віддати за вола п’ять волів, а за одну вівцю – чотири вівці.