Profecía contra Tiro
1 El día primero del mes primero del año undécimo la palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
2 «Hijo de hombre, cuando Jerusalén, que era la puerta de las naciones, fue conquistada, Tiro se burló de ella y pensó en sacar provecho de su caída.
3 Por eso yo, el Señor y Dios, estoy en contra de Tiro, y voy a lanzar contra Tiro a muchas naciones, que la azotarán como las olas del mar.
4 Las murallas y las torres de Tiro se vendrán abajo. ¡Voy a barrerla por completo! ¡Voy a dejarla lisa como una peña!
5 Será saqueada por las naciones, y quedará en medio del mar como un tendedero de redes, porque así lo he dicho.
—Palabra de Dios el Señor.6 »En los campos, sus hijas morirán a filo de espada. Así sabrán que yo soy el Señor.»
7 Sí, así ha dicho Dios el Señor:
«Tiro, del norte voy a traer contra ti al rey Nabucodonosor de Babilonia, que es rey entre los reyes, y que cuenta con caballos y carros de guerra, y con soldados de caballería y grandes ejércitos.
8 A tus mujeres que estén en el campo las matará a filo de espada, y a ti te atacará con torres de asalto; levantará rampas contra ti, y te atacará protegido por sus escudos.
9 Atacará tus muros con arietes, y destruirá tus torres con hachas.
10 Cuando seas conquistada, y tus puertas se vengan abajo, y sus caballos y carros de guerra irrumpan en tus calles, será tal el estruendo que tus murallas se estremecerán, y una nube de polvo te cubrirá.
11 Los cascos de sus caballos hollarán todas tus calles, a tu pueblo lo matarán a filo de espada, y tus sólidas columnas rodarán por el suelo.
12 Se robarán tus riquezas, saquearán tus mercaderías, derribarán tus murallas, y destruirán tus bellas mansiones. ¡Hasta tus piedras, tu madera y tu polvo los echarán a las aguas!
13 Yo pondré fin al bullicio de tus cantos, y no volverá a escucharse el sonido de tus cítaras.
14 Te dejaré lisa como una peña; quedarás convertida en un tendedero de redes, y nunca más serás reconstruida, porque yo, el Señor, lo he dicho.»
—Palabra de Dios el Señor.15 Así ha dicho Dios el Señor a Tiro:
«Cuando caigas estruendosamente, y griten tus heridos y haya en tus calles una gran matanza, ¡hasta las costas se estremecerán!
16 Entonces todos los príncipes del mar descenderán de sus tronos, y se quitarán sus mantos; se despojarán de sus ropas bordadas y se cubrirán de espanto; y sentados en el suelo se espantarán al verte y temblarán a cada instante.
17 Te cantarán endechas, y te dirán: “Tú, ciudad poblada por gente del mar, ciudad por todos alabada, y cuyos habitantes eran invencibles en el mar e infundían terror a todos los pueblos vecinos, ¿cómo pudiste perecer?
18 Ahora que has caído, las islas se estremecerán. ¡Sí, las islas se espantarán al enterarse de tu caída!”»
19 Así ha dicho Dios el Señor:
«Yo te convertiré en una ciudad desierta, en una ciudad deshabitada. Haré que el mar suba hasta ti, y que sus muchas aguas te cubran.
20 Te hundiré hasta lo más profundo de la tierra, te sepultaré con los pueblos de tiempos pasados; quedarás como los desiertos antiguos, como los que descienden al sepulcro, y nunca más volverás a ser habitada ni tendrás esplendor en la tierra de los vivientes.
21 Te convertiré en motivo de espanto, y dejarás de existir. Cuando te busquen, no volverán a encontrarte.»
—Palabra de Dios el Señor.Пророцтво про Тир
1 Це відбулось одинадцятого року, в перший день місяця . Тоді було до мене Господнє слово такого змісту.
2 Сину людський, оскільки Тир говорив щодо Єрусалима так: Ага! Нарешті розбито браму народів! Вона відкрита для мене, – і я буду збагачений через його (Єрусалим ) спустошення.
3 Тому так говорить Владика Господь: Ось Я виступаю проти тебе, Тире! Я підійму на тебе численні народи, немовби море, що підіймає свої хвилі.
4 Вони зруйнують стіни Тира й повалять його вежі, – Я вимету після нього навіть його порох і зроблю його голою скелею.
5 Він перетвориться хіба що на місце для сушіння сітей посеред моря, адже це Я сказав, – говорить Владика Господь, – і стане він здобиччю для народів.
6 Так само і його дочки, що на узбережжі , будуть знищені мечем. І пізнають, що Я – Господь!
7 Адже так говорить Владика Господь: Ось Я спроваджу з півночі проти Тира вавилонського царя Навуходоносора, – царя царів, з кіньми та колісницями, з вершниками й численним військом.
8 Твоїх дочок, що на узбережжі (в полі ), він знищить мечем, а проти тебе збудує облогові вежі, – спорудить (насипле ) навколо тебе фортифікаційні вали та поставить проти тебе щити.
9 Проти твоїх стін скерує тарани, а твої вежі порозвалює залізними сокирами (гаками )
10 Від численних його коней тебе вкриє піднятий ними порох; від крику його вершників і гуркоту коліс колісниць затремтять твої стіни, – особливо коли вони вриватимуться через твої брами, – як ті, що вдираються у місто через зроблений ними пролом.
11 Копитами його коней будуть витоптані всі твої вулиці, а твій народ буде знищений його мечем, – він повалить на землю твої камінні стовпи – символи твоєї могутності.
12 Пограбують твої скарби, розтягнуть як здобич товари твого промислу, – порозвалюють твої стіни, зруйнують розкішні твої палаци й повикидають у море твоє каміння, твоє дерево і навіть твій порох.
13 Я покладу край твоїм галасливим пісням, і замовкне звучання твоїх гусел.
14 Перетворю тебе на голу скелю, – місце для сушіння рибальських сітей. Вже ніколи ти не будеш відбудований, адже це Я, Господь, сказав, – говорить Владика ГОСПОДЬ .
15 Так говорить Владика Господь до Тира: Від страшного гуркоту твого падіння, – від стогону вмираючих поранених, коли лютуватиме посеред тебе жорстока різанина, – здригнуться острови!‥
16 Усі володарі країн Примор’я зійдуть зі своїх престолів й знімуть свої царські мантії. Скинувши свій різнобарвний одяг, вони зодягнуться в тремтіння, – вони сидітимуть на землі й, охоплені жахом щодо твоєї долі, вони не переставатимуть тремтіти.
17 Здійнявши над тобою жалібне голосіння, вони промовлятимуть щодо тебе: Як же так сталось, що ніби провалилось, – зникло з моря славне місто, що було таким потужним на морі, – адже ти і твої громадяни наводили жах на всіх мешканців Примор’я!
18 Тепер же, у час твого падіння, здригнулись міста узбережжя, – твоєю загибеллю перестрашені також морські острови.
19 Адже так сказав Владика Господь: Коли Я перетворю тебе на спустошене місце, як інші безлюдні міста, – коли Я наведу на тебе безодню, і тебе покриють великі води, –
20 тоді штовхну тебе до тих, що зійшли в могилу, – до прадавніх людей, які давно щезли , – поміщу тебе в глибини землі, посеред віковічних руїн разом з тими, що зійшли в могилу, аби ти вже ніколи не був заселений. Так явлю Свою славу на землі живих.
21 Дійсно, жахливим буде твій кінець, – тебе більше не буде. Шукатимуть тебе, але вже не знайдуть повіки, – говорить Владика Господь.