Las palabras de Agur
1 Palabras proféticas de Agur, hijo de Jaqué, dirigidas a Itiel, a Itiel y a Ucal.
2 ¡No hay nadie más ignorante que yo!
¡No hay en mí raciocinio humano!
3 No tengo estudios ni sabiduría;
¡no tengo conocimiento alguno del Dios santo!
4 ¿Quién puede subir al cielo, y bajar de allí?
¿Quién puede retener el viento entre sus puños?
¿Quién puede retener el mar en un paño?
¿Quién estableció los límites de la tierra?
¿Sabes su nombre, y el nombre de su hijo?
5 Las palabras de Dios son todas puras;
Dios es el escudo de quienes en él confían.
6 No añadas a sus palabras, y él no te reprenderá,
y tampoco resultarás un mentiroso.
7 Solamente dos cosas te he pedido;
¡concédemelas antes de que muera!
8 Aparta de mí la vanidad y la mentira,
y no me des pobreza ni riquezas.
Dame solo el pan necesario,
9 no sea que, una vez satisfecho,
te niegue y diga: «¿Y quién es el Señor?»
O que, por ser pobre, llegue yo a robar
y ofenda el nombre de mi Dios.
10 No acuses al siervo ante su amo,
no sea que te maldiga y sufras el castigo.
11 Hay algunos que maldicen a su padre
y no bendicen a su madre.
12 Hay algunos que se creen muy puros,
aunque no se han purificado de su inmundicia.
13 Hay algunos que miran con altanería
y mantienen en alto la mirada.
14 Hay algunos cuyos dientes parecen espadas
y cuyas muelas parecen cuchillos,
¡dispuestos a devorar a los pobres de la tierra,
a la gente menesterosa de este mundo!
15 La sanguijuela tiene dos hijas
que no saben más que pedir.
Tres cosas hay que nunca se sacian,
y aun la cuarta nunca está satisfecha:
16 El sepulcro, la matriz estéril,
la tierra seca, que demanda más agua,
y el fuego, que jamás deja de arder.
17 A quien mira con desprecio a su padre
y tiene en poco la enseñanza de la madre,
¡que los cuervos del valle le saquen los ojos!,
¡que los aguiluchos se lo coman vivo!
18 Hay tres cosas que me son incomprensibles,
y aun la cuarta no la alcanzo a comprender:
19 el rastro del águila en el aire,
el rastro de la serpiente sobre las rocas,
el rastro del barco al surcar el mar,
y el rastro del hombre en la doncella.
20 La mujer adúltera se porta así:
Come, se limpia la boca,
y afirma: «No he hecho nada malo.»
21 Hay tres cosas que sacuden a la tierra,
y una cuarta que no puede tolerar:
22 el siervo que llega a ser rey,
el necio que se harta de pan,
23 la solterona que llega a casarse,
y la criada que suplanta a su ama.
24 Hay cuatro cosas muy pequeñas en la tierra,
pero que son más sabias que los sabios:
25 las hormigas, ejército nada fuerte,
pero que en el verano almacena su comida;
26 los damanes, ejército sin recursos,
pero que ponen su casa en la roca;
27 las langostas, que no tienen rey,
pero que avanzan en perfecta formación;
28 y la araña, que se puede atrapar con la mano,
pero que se halla en el palacio del rey.
29 Tres animales caminan con paso airoso,
y el cuarto se pavonea al andar:
30 el león, el más fuerte de los animales,
al que nada lo hace retroceder;
31 el pavo real, el macho cabrío,
y el rey, a quien nadie resiste.
32 Si en tu necedad has querido enaltecerte,
o has hecho planes malvados, reflexiona:
33 Si bates la leche, obtienes mantequilla;
si te suenas fuerte la nariz, esta te sangra;
y si provocas la ira de alguien, provocas un pleito.
Слова Яґура
1 Слова Аґура, сина Якея, массеянина . Слово цього мужа до Ітієла, – до Ітієла і Укала.
2 Насправді, я найнерозумніший з людей, і людського пізнання в мене немає.
3 Мудрості я не навчався і знання святих не маю.
4 Хто піднявся на небо і зійшов? Хто втримав вітер у жмені? Хто загорнув воду в одежу? Хто встановив усі межі землі? Яке Його Ім’я і яке ім’я Його Сина, – скажи , якщо знаєш?
5 Кожне Боже слово чисте; Він – щит для тих, хто шукає в Нього захисту.
6 Не додавай до Його слів нічого , аби Він не докорив тобі, і ти не став неправдомовцем.
7 Двох речей я прошу в Тебе, – не відмов мені, перш ніж я помру:
8 Віддали від мене марноту і обманливе слово; убогості і багатства не давай мені, а годуй мене за потребою щоденним хлібом.
9 Щоб, маючи достаток, я не зрікся Тебе і не сказав: Хто такий Господь? Або, збіднівши, я не почав красти і не зневажив Імені мого Бога.
10 Не оскаржуй слуги перед його господарем, щоби він тебе не прокляв, і ти не став винуватим.
11 Є нащадок, який проклинає свого батька і не благословляє своєї матері.
12 Є нащадок, який вважає себе чистим, тоді як насправді від бруду свого він не очистився.
13 Є нащадок із зарозумілим поглядом і піднятими догори повіками,
14 а є нащадок, у якого зуби, як мечі, а щелепи – як сікачі, щоби пожирати вбогих на землі та принижених серед людей.
15 У ненажерливості є дві дочки: Дай! Давай! Навіть три ненаситних, а то й чотири, які ніколи не скажуть: Досить!
16 Шеол, неплідна утроба, спрагла земля, і вогонь, який також не скаже: Досить!
17 Проте, око, що глузує з батька і не слухає матері, виклюють ворони з долини, або з’їдять орлята.
18 Три речі незбагненні для мене, і чотирьох я не розумію:
19 орлиних доріг у небі, зміїної дороги на скелі, дороги корабля у відкритому морі і дороги мужчини до дівчини.
20 Така ж дорога і жінки, котра чинить перелюб: вона наїлася (задовольнилась ), обтерла свої уста і каже: Я нічого поганого не вчинила.
21 Від трьох речей трясеться земля, а взагалі чотирьох вона не може переносити:
22 раба, який стає царем; нерозумного, який досхочу наїдається хліба;
23 повію , яка виходить заміж, і невільницю, яка займає місце своєї господині.
24 А ось чотири маленькі істоти на землі, які мудріші за деяких мудреців з людей:
25 мурашки – народ не сильний, але вони влітку роблять собі запаси їжі;
26 гірські кролики – слабке плем’я, проте в скелі роблять свої помешкання;
27 сарана царя не має, однак всі вирушають шеренгами;
28 павук , до якого можна доторкнутись руками, але він буває і в царських палатах.
29 І ще є три істоти, які мають легку ходу, – та навіть чотири, які величаво ступають:
30 лев, найсильніший серед звірів, – не поступиться ні перед ким;
31 кінь і козел, а також цар серед свого народу.
32 Якщо ти у своїй зарозумілості учинив безумство й знову задумав зло, то затули уста рукою,
33 бо як збивання молока дає масло, а удар в ніс спричиняє кровотечу, так само спалах гніву викликає сварку.