Castigo contra los idólatras
1 Algunos de los ancianos de Israel vinieron a verme, y se sentaron delante de mí.
2 Entonces la palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
3 «Hijo de hombre, en lo íntimo de su corazón estos hombres adoran a los ídolos. ¡En la cara se les ve el tropiezo de su maldad! ¿Y todavía he de permitir que vengan a consultarme?
4 Habla con ellos, pero diles de mi parte que yo, el Señor su Dios, he dicho: “A los israelitas que en lo íntimo de su corazón adoren a los ídolos y lleven marcado en el rostro el tropiezo de su maldad, y vengan a consultar al profeta, yo el Señor les responderé conforme a la multitud de sus ídolos,
5 y recuperaré el corazón del pueblo de Israel, pues por causa de sus ídolos se han apartado de mí.”
6 »Por lo tanto, dile de mi parte al pueblo de Israel: “Apártense de sus ídolos y vuélvanse al Señor su Dios. Vuélvanles la espalda a todas sus acciones repugnantes.”
7 Porque si algún israelita, o algún extranjero que habite en Israel, viene en busca del profeta para consultarlo y preguntarle por mí, yo mismo le responderé, si es que se ha apartado de mí, y en lo íntimo de su corazón adora a los ídolos, y lleva marcado en el rostro el tropiezo de su maldad.
8 Yo me opondré a ese hombre, y lo pondré por ejemplo y escarmiento, y lo expulsaré de mi pueblo. Así sabrán que yo soy el Señor.
9 »Y si el profeta es engañado y profetiza, será porque yo, el Señor, lo engañé. Así que descargaré mi mano sobre él, y lo expulsaré de mi pueblo Israel.
10 Pero los dos recibirán el castigo de su maldad, lo mismo el profeta que quien lo haya consultado,
11 para que el pueblo de Israel no se aparte más de mí ni se siga contaminando con todas sus rebeliones, sino que sea mi pueblo y yo sea su Dios.»
—Palabra de Dios el Señor.El castigo de Jerusalén es justo
12 La palabra del Señor vino a mí, y me dijo:
13 «Hijo de hombre, si la tierra se obstinara en pecar contra mí, yo descargaría mi mano contra ella y le cortaría el abasto de pan para que sufriera de hambre, y acabaría con hombres y animales.
14 En caso de que allí vivieran Noé, Daniel y Job, solo estos tres hombres se salvarían por su justicia.
—Palabra de Dios el Señor.15 »Y si yo hiciera que los animales feroces recorrieran la tierra para asolarla, y esta quedara tan asolada que por causa de esas fieras nadie se atreviera a pasar por ella,
16 yo, su Señor y Dios, les juro que, si estos tres hombres vivieran en la tierra, ni sus hijos ni sus hijas saldrían bien librados; solo ellos se salvarían, y la tierra quedaría desolada.
17 »Y si yo mandara a la espada para atacar a la tierra, y le ordenara: “Espada, recorre la tierra y destruye a hombres y animales”,
18 yo, su Señor y Dios, les juro que, si estos tres hombres vivieran en ella, ni sus hijos ni sus hijas saldrían bien librados; solo ellos se salvarían.
19 »Y si yo enviara peste sobre la tierra y descargara sobre ella mi enojo y les quitara la vida a hombres y animales,
20 yo, su Señor y Dios, les digo que si Noé, Daniel y Job vivieran en ella, ni sus hijos ni sus hijas saldrían bien librados; solo ellos se salvarían por su justicia.»
21 Por lo tanto, así ha dicho Dios el Señor:
«¿Y no será peor cuando yo envíe contra Jerusalén mis cuatro castigos terribles, es decir, la espada, el hambre, las fieras y la peste, para acabar con todos sus hombres y animales?
22 Sin embargo, voy a dejar en ella un remanente de jóvenes y doncellas, que serán llevados a otro país. Pero ellos volverán a ustedes, y ustedes verán su conducta y sus acciones, y así se consolarán del mal que envié sobre Jerusalén y de todo lo que la hice sufrir.
23 Cuando ustedes vean su conducta y sus acciones, reconocerán que había razón en todo lo que hice contra ella.»
—Palabra de Dios el Señor.Господнє слово до тих, хто впустив в своє серце ідолів
1 Прийшли до мене кілька мужів зі старійшин Ізраїлю та й посідали переді мною.
2 І було до мене Господнє слово такого змісту:
3 Сину людський, ці чоловіки впустили в свої серця власних ідолів й таким чином поставили перед собою постійне спонукання до гріха. Хіба такі люди взагалі мають право до Мене звертатися за порадою ?
4 Тому поговори з ними, й скажи їм, що говорить Владика Господь: Кожна людина з Ізраїлевого роду, котра впустила в своє серце своїх ідолів й поставила перед собою спотикання до гріха, а потім приходить до пророка, то в такому разі Я, Господь, Сам відповім йому, згідно з тим, на що він заслуговує – в залежності від кількості своїх ідолів.
5 Може так Я викрию злочини серця Ізраїлевого роду, адже вони, через своїх ідолів, стали Мені чужими.
6 Тому скажи Ізраїлевому родові, що говорить Владика Господь: Наверніться та відверніться від ваших ідолів, і навіть не дивіться на всі ті ваші гидоти.
7 Адже Я Сам, Господь, відповім кожній людині Ізраїлевого роду, і кожному приходцеві, що живе серед Ізраїлю, – всім, хто лише відійшов від Мене, і впустив у своє серце своїх ідолів, поставивши перед собою спонукання до гріха, після чого приходить до пророка, аби через нього про щось питати Мене, –
8 Я спрямую Свій погляд проти того чоловіка й учиню його ознакою та притчею тим, що викореню його з-поміж Мого народу, – і ви дізнаєтесь, що Я – Господь.
9 А якщо пророк дозволить себе обманути, і скаже, що це ніби Я, Господь, увів того пророка в оману, – то й проти нього Я простягну Свою руку, і знищу такого з-поміж Мого народу Ізраїлю.
10 Обидва понесуть покарання за гріх, – як той, хто питав про пораду, так і пророк,
11 аби Ізраїлів рід більше не відхилявся від Мене, і більше не опоганювався всіма своїми злочинами, а був Моїм народом, – тоді Я буду їхнім Богом, – говорить Владика Господь.
Праведний врятує лише самого себе
12 І знову було до мене Господнє слово такого змісту:
13 Сину людський, якщо згрішить проти Мене якась країна, учинивши щодо Мене віроломство, та Я простягну проти неї Мою руку, й знищу її хлібні запаси, – пошлю на неї голод й почну губити людей та худобу, –
14 і коли б серед них були три відомих мужа: Ной, Даниїл та Йов, то своєю праведністю вони врятували би лише самих себе, – говорить Владика Господь.
15 І якби Я спровадив на край лютих звірів, так що він обезлюднів би і став спустошеним, так що ніхто ним не проходив би через тих звірів, –
16 то хоч би були в ньому ці три чоловіки, як Я живий, – говорить Владика Господь, – вони не врятували б ані синів, ані дочок, – були б урятовані лише вони самі, а край був би спустошеним.
17 Або коли б Я спровадив на якусь країну меч, звелівши: Нехай пройде країною меч, і вигубить у ній людей та худобу, –
18 то ці три мужа поміж ними, – як Я живий, – говорить Владика Господь, – вони не врятували б ані синів, ані дочок, – а тільки вони самі були би врятовані.
19 А коли Я послав би на якусь країну моровицю, або вилив на неї Мій гнів, допустивши кровопролиття, з тим, щоб знищити людей і худобу, –
20 то, хоч би були там Ной, Даниїл і Йов, як Я живий, – говорить Владика Господь, – вони не врятували б ані синів, ані дочок, – своєю праведністю вони врятували би лише власне життя.
21 Адже так говорить Владика Господь: Якби навіть Я спровадив на Єрусалим такі Свої чотири найстрашніші покарання: меч і голод, лютих звірів і моровицю, аби вигубити в ньому людей та худобу, –
22 то все ж таки залишиться в ньому кілька врятованих синів і дочок міста , котрі вийдуть звідти. Вони прийдуть до вас, і ви побачите їхнє життя та їхні вчинки! Ви перестанете сумувати з приводу нещастя, яке Я спровадив на Єрусалим, – усього, що Я допустив аби впало на нього, –
23 вони вас потішать тим, що ви побачите їхнє життя та їхні вчинки, і зрозумієте, що Я недаремно учинив усе те, що в ньому сталось, – говорить Владика Господь.