Los filisteos desconfían de David
1 Los filisteos reunieron a todo su ejército en Afec, mientras que el ejército israelita acampó junto a la fuente que está en Jezrel.
2 Y cuando los jefes de los filisteos pasaron revista a sus compañías de cien y de mil soldados, vieron que David y sus hombres estaban en la retaguardia con Aquis.
3 Entonces los jefes filisteos dijeron:
«Y estos hebreos, ¿qué hacen aquí?»
Y Aquis respondió:
«Este es David, el siervo del rey Saúl. Me ha servido fielmente desde hace más de un año, y en todo este tiempo no he visto en él nada reprobable.»
4 Pero los jefes de los filisteos se enojaron, y le dijeron:
«Despídelo. Que se regrese al lugar que le señalaste. No queremos que nos acompañe a la batalla, porque podría volverse contra nosotros. Para congraciarse con su señor, ¿qué mejor manera que ofrecerle nuestras cabezas?
5 Precisamente de él decían las mujeres en sus cantos y en sus danzas:
“Saúl mató a miles de guerreros,
pero David mató a más de diez mil.”»
6 Entonces Aquis mandó llamar a David y le dijo:
«Te juro por el Señor que reconozco tu rectitud. Tú has entrado y salido del campamento con toda libertad, y no tengo motivo de queja desde que estás a mi servicio. ¡Pero no les agradas a los jefes!
7 Creo que es mejor que tranquilamente te regreses a tu casa, para que no se disgusten los jefes filisteos.»
8 David le preguntó al rey Aquis:
«¿Pero qué es lo que hice? ¿En qué te he fallado desde que estoy a tu servicio, para que no pueda ir y pelear contra tus enemigos?»
9 Y Aquis le respondió:
«En mi opinión, tú eres un hombre bueno; ¡eres como un ángel de Dios! Pero los jefes de los filisteos me han pedido que no vayas con nosotros a la batalla.
10 Así que levántate mañana temprano, junto con tus hombres fieles, y váyanse del campamento.»
11 Y a la mañana siguiente, David y sus hombres se levantaron para regresar a la tierra de los filisteos, en tanto que los filisteos se fueron a Jezrel.
Филистимці не беруть Давида на війну
1 Филистимці стягнули всі свої війська до Афека, а Ізраїльтяни отаборились біля джерела в Єзреелі.
2 В той час як филистимські можновладці проходили на чолі своїх сотень і тисяч, то Давид зі своїми людьми йшли останніми разом з Ахішем.
3 Филистимські полководці почали говорити: Для чого тут оті євреї? Тоді Ахіш відповів тим филистимським князям: Це Давид, слуга Ізраїльського царя Саула, котрий зі мною вже довгий час, – більше року. З того часу, як він прийшов до мене й до сьогодні, я не зауважив у ньому нічого поганого.
4 Проте филистимські можновладці обурились на нього. Филистимські князі сказали йому: Відішли цього чоловіка, і нехай повернеться на своє місце, де ти його поселив; нехай він не йде з нами на війну, аби під час битви він не став нашим противником! Адже як інакше він може помиритись зі своїм володарем, як не в обмін за голови наших мужів?
5 Хіба це не той Давид, про якого приспівували в хороводах: Саул знищив тисячі, а Давид – десятки тисяч?
6 Тож Ахіш покликав Давида, й сказав йому: Як живий Господь, я вважаю тебе справедливим і добрим, і я був би радий твоєму перебуванню в таборі зі мною, адже я не знайшов у тобі нічого поганого з того часу, як ти прийшов до мене, й до сьогоднішнього дня, але ти не подобаєшся моїм князям.
7 Тому повертайся, і йди з миром, аби не дратувати филистимських можновладців.
8 Проте Давид відповів Ахішу: Що я таке вчинив, і в чому запідозрюєш свого слугу з того часу, як прийшов до тебе і по сьогоднішній день, що я не можу вирушити, аби воювати з ворогами мого володаря, царя?
9 Відповідаючи, Ахіш сказав Давидові: Визнаю, що для мене ти добрий, як Божий ангел, однак филистимські князі наполягають: Він не повинен йти з нами на війну!
10 Отже, завтра рано-вранці піднімайтесь разом зі слугами твого володаря, що прийшли з тобою, і щойно почне розвиднятись, вирушайте в дорогу.
11 Тож спозаранку Давид разом з усіма своїми людьми піднявся, щоб якнайраніше повернутись до филистимського краю, а филистимці направились у напрямку Єзреела.