La pesca milagrosa
(Mt 4.18-22Mc 1.16-20)1 En cierta ocasión, Jesús estaba junto al lago de Genesaret y el gentío se agolpaba sobre él para oír la palabra de Dios.
2 Jesús vio que cerca de la orilla del lago estaban dos barcas, y que los pescadores habían bajado de ellas para lavar sus redes.
3 Jesús entró en una de aquellas barcas, la cual era de Simón, y le pidió que la apartara un poco de la orilla; luego se sentó en la barca, y desde allí enseñaba a la multitud.
4 Cuando terminó de hablar, le dijo a Simón: «Lleva la barca hacia la parte honda del lago, y echen allí sus redes para pescar.»
5 Simón le dijo: «Maestro, toda la noche hemos estado trabajando, y no hemos pescado nada; pero ya que tú me lo pides, echaré la red.»
6 Así lo hicieron, y fue tal la cantidad de peces que atraparon, que la red se rompía.
7 Entonces hicieron señas a los compañeros que estaban en la otra barca, para que vinieran a ayudarlos. Cuando aquellos llegaron, llenaron ambas barcas de tal manera, que poco faltaba para que se hundieran.
8 Cuando Simón Pedro vio esto, cayó de rodillas ante Jesús y le dijo: «Señor, ¡apártate de mí, porque soy un pecador!»
9 Y es que tanto él como todos sus compañeros estaban pasmados por la pesca que habían hecho.
10 También estaban sorprendidos Jacobo y Juan, los hijos de Zebedeo, que eran compañeros de Simón. Pero Jesús le dijo a Simón: «No temas, que desde ahora serás pescador de hombres.»
11 Llevaron entonces las barcas a tierra, y lo dejaron todo para seguir a Jesús.
Jesús sana a un leproso
(Mt 8.1-4Mc 1.40-45)12 En otra ocasión, mientras Jesús estaba en una de las ciudades, se presentó un hombre lleno de lepra, quien al ver a Jesús se arrodilló y, rostro en tierra, le rogaba: «Señor, si quieres, puedes limpiarme.»
13 Entonces Jesús extendió la mano, lo tocó y le dijo: «Quiero. Ya has quedado limpio.» Y al instante se le quitó la lepra.
14 Jesús le ordenó: «No se lo cuentes a nadie. Solo ve y preséntate ante el sacerdote, y ofrece por tu purificación lo que ordenó Moisés, para que les sirva de testimonio.»
15 Pero su fama seguía extendiéndose, y mucha gente se reunía para escucharlo y para que los sanara de sus enfermedades;
16 pero Jesús se retiraba a lugares apartados para orar.
Jesús sana a un paralítico
(Mt 9.1-8Mc 2.1-12)17 Un día, mientras Jesús enseñaba, estaban sentados los fariseos y doctores de la ley que habían venido de todas las aldeas de Galilea, y de Judea y Jerusalén. El poder del Señor estaba con Jesús para sanar.
18 En ese momento llegaron unos hombres que traían en una camilla a un paralítico. Querían llevarlo adentro y ponerlo delante de Jesús,
19 pero como a causa de la multitud no hallaron la manera de hacerlo, se subieron a la azotea y, por el tejado, bajaron al paralítico en la camilla, hasta ponerlo en medio de la gente y delante de Jesús.
20 Al ver Jesús la fe de ellos, le dijo al paralítico: «Buen hombre, tus pecados te son perdonados.»
21 Los escribas y los fariseos comenzaron a murmurar, y decían: «¿Quién es este, que profiere blasfemias? ¿Quién puede perdonar pecados? ¡Nadie sino Dios!»
22 Jesús, que conocía sus pensamientos, les dijo: «¿Por qué cavilan en su corazón?
23 ¿Qué es más fácil? ¿Que le diga al paralítico: “Tus pecados te son perdonados”, o que le diga: “Levántate y anda”?
24 Pues para que ustedes sepan que el Hijo del Hombre tiene autoridad en la tierra para perdonar pecados, “Levántate (dijo este al paralítico), toma tu camilla, y vete a tu casa.”»
25 Al instante, aquel hombre se levantó en presencia de ellos, tomó la camilla en la que había estado acostado, y se fue a su casa alabando a Dios.
26 Todos estaban admirados y alababan a Dios, y llenos de temor decían: «¡Hoy hemos visto maravillas!»
Llamamiento de Leví
(Mt 9.9-13Mc 2.13-17)27 Después de esto, Jesús salió y vio a un cobrador de impuestos llamado Leví, que estaba sentado donde se cobraban los impuestos. Le dijo: «Sígueme.»
28 Leví se levantó y, dejándolo todo, lo siguió.
29 Más tarde, Leví ofreció un gran banquete en su casa, en honor de Jesús. Sentados a la mesa con ellos estaban muchos cobradores de impuestos y otras personas.
30 Pero los escribas y los fariseos murmuraban contra los discípulos de Jesús, y les dijeron: «¿Por qué ustedes comen y beben con cobradores de impuestos y pecadores?»
31 Jesús les respondió: «Los que están sanos no necesitan de un médico, sino los enfermos.
32 Yo no he venido a llamar al arrepentimiento a los justos, sino a los pecadores.»
La pregunta sobre el ayuno
(Mt 9.14-17Mc 2.18-22)33 Entonces ellos le dijeron: «¿Por qué los discípulos de Juan y de los fariseos ayunan muchas veces, y hacen oraciones, mientras que los tuyos comen y beben?»
34 Jesús les dijo: «¿Acaso ustedes pueden hacer que ayunen los invitados a una boda, mientras el novio está con ellos?
35 Llegará el día en que el novio ya no estará con ellos. Entonces sí, ese día, ayunarán.»
36 También les contó una parábola: «Nadie corta un retazo de un vestido nuevo para remendar un vestido viejo. Si lo hace, no solamente arruinará el vestido nuevo, sino que el remiendo no quedará bien en el vestido viejo.
37 Ni tampoco se echa vino nuevo en odres viejos, porque el vino nuevo hará que se revienten los odres; entonces el vino se derramará, y los odres se echarán a perder.
38 El vino nuevo debe echarse en odres nuevos. Así, tanto el vino como los odres se conservan.
39 Y nadie que haya bebido el vino añejo, quiere beber el nuevo, porque dice: “El vino añejo es mejor.”»
Покликання перших учнів
1 Сталося так, що коли натовп, аби слухати Боже слово, тіснив Його, а Він стояв біля Генісаретського озера,
2 то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, відійшовши від них, полоскали сіті.
3 Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, велів йому трохи відплисти від берега. Він сів і навчав людей з човна.
4 Коли ж перестав навчати, Він промовив до Симона: Відпливи на глибину і закинь сіті для риболовлі!
5 А Симон у відповідь сказав [Йому]: Наставнику, цілу ніч ми трудилися, але нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!
6 І, зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж їхні сіті почали рватися.
7 Тож вони дали знак друзям у другому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й наповнили обидва човни, так що ті стали потопати.
8 Побачивши це , Симон‑Петро припав до колін Ісуса, промовляючи: Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи!
9 Бо від кількості риби, що вони наловили, жах охопив його й усіх, хто був з ним,
10 також і Якова, й Івана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не бійся – відтепер ти будеш ловити людей!
11 І, витягнувши човни на землю, вони залишили все і пішли за Ним.
Оздоровлення прокаженого
12 І сталося так, що коли Він був у одному з міст, то ось чоловік, весь у проказі, побачивши Ісуса, впав долілиць і благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, то можеш мене очистити!
13 Простягнувши руку, Він доторкнувся до нього й промовив: Хочу, стань чистим! І враз проказа зійшла з нього.
14 І велів йому нікому про це не казати.
– Але йди, – промовив Він , – покажися священикові, принеси за своє очищення так, як наказав Мойсей, – для свідчення їм!
15 Однак чутка про Нього розійшлася далеко, і сходилося багато людей, щоби послухати й оздоровитися [в Нього] від своїх недуг.
16 А Він відходив у пустинні місця і молився.
Зцілення паралізованого
17 І сталося одного дня, коли Він навчав, сиділи фарисеї і законовчителі, які поприходили з усіх сіл галилейських і юдейських та з Єрусалима; і сила Господня була в Ньому, щоб оздоровляти.
18 І ось люди принесли на носилках чоловіка, який був паралізований, і намагалися внести його й покласти перед Ним.
19 І, не знайшовши, як пронести його крізь натовп, вони вилізли на дах та й крізь черепицю опустили його з носилками на середину перед Ісусом.
20 Побачивши їхню віру, Він сказав: Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!
21 І книжники та фарисеї почали міркувати, кажучи: Хто ж Він, що говорить таку богозневагу? Хто може прощати гріхи, крім Самого Бога?
22 Пізнавши їхні думки, Ісус сказав їм у відповідь: Що ви роздумуєте у ваших серцях?
23 Що легше: сказати «прощаються тобі твої гріхи», чи сказати «встань і ходи»?
24 Але щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи! І сказав паралізованому: Кажу тобі, встань, візьми свою постіль і йди до свого дому!
25 І враз уставши перед ними, він узяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, прославляючи Бога.
26 А всіх охопив жах; вони славили Бога, сповнені страхом, кажучи: Неймовірне ми бачили сьогодні!
Покликання митника Левія. Нарікання фарисеїв
27 Після цього Він вийшов і побачив митника на ім’я Левій, який сидів на митниці, та й сказав йому: Іди за мною.
28 Залишивши все, той встав і пішов слідом за Ним.
29 Левій справив для Нього велику гостину у своєму домі; була там велика група митників та інших, які сиділи з Ним при столі.
30 А книжники та фарисеї нарікали на Його учнів, кажучи: Чому ви їсте і п’єте з митниками та грішниками?
31 А Ісус у відповідь їм сказав: Лікаря потребують не здорові, а хворі.
32 Я прийшов закликати до покаяння не праведних, а грішних.
Притча про бурдюки та латки
33 Вони ж відказали Йому: Учні Івана часто постять і моляться, учні фарисеїв також, а Твої їдять і п’ють!
34 Він промовив до них: Чи можете ви змусити постити весільних гостей, доки молодий з ними?
35 Але прийдуть дні, коли молодого заберуть від них, тоді в ті дні й поститимуть!
36 І Він розповів їм притчу, що ніхто, відірвавши кусок нового одягу, не пришиває до старого одягу, бо і нове порве, і до старого не згодиться латка з нового.
37 І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино прорве бурдюки – і само виллється, і бурдюки пропадуть.
38 Але молоде вино треба вливати до нових бурдюків, [тоді те й друге збережеться].
39 І ніхто, покуштувавши старого, не схоче молодого, бо скаже: Старе краще!