Ley de los votos
1 Moisés habló con los príncipes de las tribus de los hijos de Israel, y les dijo:
«El Señor ha ordenado esto:
2 Cuando alguien haga un voto al Señor, o haga un juramento que lo comprometa, no deberá faltar a su palabra, sino que hará todo lo que se haya comprometido a hacer.
3 »En el caso de una mujer joven, que aún viva en casa de su padre y que haga un voto al Señor y se comprometa a hacer algo,
4 si su padre oye su voto y el compromiso que ella adquirió, y guarda silencio, todos los votos que ella haga se mantendrán vigentes, lo mismo que todo compromiso que ella adquiera.
5 Por el contrario, si al oír su padre todos sus votos y sus compromisos adquiridos, se opone a ellos, esos compromisos quedarán invalidados y el Señor la perdonará, porque su padre se opuso a ellos.
6 »Si la mujer es casada y hace votos, o pronuncia con sus labios algo que la comprometa,
7 si su marido oye esto y guarda silencio, los votos de ella se mantendrán vigentes, lo mismo que el compromiso adquirido por ella.
8 Pero si al oírla su marido, se opone al voto que ella haga y al compromiso adquirido por ella misma, estos quedarán invalidados y el Señor la perdonará.
9 »Todo voto con que una viuda o repudiada se haya comprometido, se mantendrá vigente.
10 Si los votos los hizo en casa de su marido, y se comprometió por medio de un juramento,
11 y su marido la oyó pero guardó silencio y no objetó, entonces todos esos votos se mantendrán vigentes, lo mismo que todo compromiso que ella haya adquirido.
12 Pero si al momento de oírla su marido los invalidó, todos los votos que ella haya pronunciado con sus labios, y todos los compromisos que haya adquirido, quedarán invalidados. Su marido los invalidó y, por lo tanto, el Señor la perdonará.
13 »Todo voto, y todo juramento que comprometa a la mujer, deberá ser confirmado o invalidado por su esposo.
14 Pero si los días pasan y el marido guarda silencio, entonces todos sus votos y todos sus compromisos quedarán confirmados, por haber guardado silencio el día que la oyó pronunciarlos.
15 Aunque, si el esposo los anula después de haberlos oído, entonces será él quien cargue con el pecado de ella.»
16 Estas son las ordenanzas que el Señor le dio a Moisés para el esposo y la esposa, y para el padre y la hija que, siendo joven, viva en casa de su padre.
Настанови про обітниці та зобов’язання
1 Звернувся Мойсей до князів племен Ізраїльтян з такими словами: Ось що заповів Господь:
2 Якщо чоловік складе обітницю Господу, чи присягнеться, беручи на себе якесь зобов’язання стосовно своїх дій, то він не повинен порушувати свого слова, а виконати все, що вийшло з його уст.
3 Однак, коли жінка дасть обітницю Господу, беручи на себе зобов’язання ще в домі свого батька за своєї молодості,
4 а її батько чув цю обітницю і її зобов’язання, які вона взяла стосовно своїх дій, але її батько промовчить не заперечуючи їй, то всі її обітниці і кожне зобов’язання, які вона взяла стосовно своїх дій, залишаться в силі.
5 Якщо ж її батько в той день, коли почує про всі її обітниці, заперечить їй, то всі її зобов’язання, які вона взяла на себе стосовно своїх дій, не будуть чинними. Господь простить її, оскільки її батько заперечив їй.
6 Якщо ж вона вийде заміж, будучи ще пов’язаною своїми обітницями, або зобов’язаннями своїх уст стосовно своїх дій,
7 а її чоловік почувши про них, промовчить того дня, коли почує, то її обітниці залишаться незмінними; як і її зобов’язання, які вона брала на себе стосовно своїх дій, залишаться в силі.
8 Коли ж її чоловік того дня, коли дізнався про всі її обітниці, що залишаються чинними, а також про зобов’язання, які вона взяла на себе стосовно своїх дій, заперечить їй, то він їх уневажнює, і Господь їй простить.
9 Але обітниця вдови або розлученої, а також усе, чим вона себе зобов’язала стосовно своїх дій, залишаються їй в силі.
10 Якщо ж вона складає обітницю, чи приймає зобов’язання з клятвою стосовно своїх дій у домі свого чоловіка,
11 а її чоловік, дізнавшись про це, промовчить і не заперечить їй, то всі її обітниці і всі зобов’язання, які вона взяла на себе стосовно своїх дій, залишаться в силі.
12 Якщо ж її чоловік того дня, коли почує про все, що вийшло з її уст – всі обітниці і зобов’язання стосовно її дій, – категорично заперечить їй, то вони не можуть бути дійсними. Її чоловік уневажнив їх, а Господь простить їй.
13 Усяку обітницю і всяку зобов’язуючу присягу, стосовно дій дружини, її чоловік може залишити в силі і її чоловік може скасувати їх.
14 Але якщо її чоловік промовчить у її справі до наступного дня, то це означатиме , що він залишає в силі всі її обітниці та всі зобов’язання, взяті нею. Він затвердив їх, оскільки у той день, коли почув, промовчав, не заперечивши їй.
15 Якби він побажав би скасувати їх через деякий час після того, коли про це почув, то він понесе її гріх.
16 Це постанови, які Господь заповів через Мойсея стосовно взаємин між чоловіком і його дружиною, між батьком і його незаміжньою дочкою за її молодості в домі свого батька.