El Señor responde a Job
1 El Señor le respondió a Job desde el torbellino:
2 «¿Quién se atreve a oscurecer mis designios
con palabras carentes de sentido?
3 Pórtate como hombre, y prepárate;
yo te voy a preguntar, y tú me vas a responder.
4 »¿Dónde estabas tú, cuando yo afirmé la tierra?
Si en verdad sabes mucho, dímelo.
5 Dime también, si lo sabes, ¿quién tomó sus medidas?
¿O quién la midió palmo a palmo?
6 ¿Sobre qué están sentadas sus bases?
¿Quién puso su piedra angular
7 mientras cantaban las estrellas del alba
y los seres celestiales se regocijaban?
8 »Cuando las aguas del mar se desbordaban,
¿quién les puso compuertas para controlarlas?
9 Cuando yo cubrí el mar de nubes blancas,
y lo envolví en una densa oscuridad,
10 establecí para el mar este decreto
que ponía límite a sus movimientos:
11 “Podrás llegar hasta aquí, pero no más allá.
Hasta aquí llegarán tus orgullosas olas.”
12 »¿Alguna vez le has dado órdenes a la mañana?
¿Le has señalado al alba cuál es su lugar,
13 para que tome los extremos de la tierra
y se sacuda de encima a los malvados?
14 Con el alba, la tierra cambia de aspecto
y se reviste con tonos de lacre para sello;
15 pero si se les quita su luz a los malvados,
estos pierden su fuerza y son vencidos.
16 »¿Has bajado alguna vez al fondo del mar?
¿Has recorrido los senderos del abismo?
17 ¿Se te han revelado las puertas de la muerte?
¿Has visto el umbral del reino de las sombras?
18 ¿Has calculado la extensión de la tierra?
¡Hazme saber si sabes todo esto!
19 »¿Sabes cómo llegar a la casa de la luz?
¿O en qué lugar se resguardan las tinieblas?
20 ¡Entonces puedes guiarlas hasta sus fronteras
y mostrarles la senda que conduce a su casa!
21 ¡Claro que lo sabes, pues ya habías nacido!
¡Son muchos los años que has vivido!
22 »¿Has entrado en los depósitos de la nieve?
¿Has visto dónde está almacenado el granizo?
23 Yo los guardo para momentos angustiosos,
para los días de combate y de batalla.
24 ¿De qué manera se difunde la luz?
¿Cómo se esparce el viento solano sobre la tierra?
25 »¿Quién le abrió el camino al aluvión,
y con él a los truenos y relámpagos
26 que descargan su furia en los páramos
y en desiertos que nadie habita?
27 Con la lluvia sacia su sed el desierto,
y brota en el desierto la tierna hierba.
28 »¿Quién es el padre de la lluvia?
¿Quién da origen a las gotas de rocío?
29 ¿Del vientre de qué madre sale el hielo?
¿Quién da origen a la escarcha?
30 ¿Cómo es que el agua se endurece como piedra,
y la superficie del mar profundo se congela?
31 »¿Puedes atar los lazos de las Pléyades,
o desatar las ataduras de Orión?
32 ¿Puedes sacar las constelaciones a su tiempo,
o guiar a la Osa Mayor y a sus cachorros?
33 ¿Conoces acaso las leyes de los cielos?
¿Puedes controlar su potestad en la tierra?
34 »¿Puedes dar órdenes a las nubes,
y hacer que te cubra un torrente de lluvia?
35 ¿Puedes marcar la ruta de los relámpagos,
y hacer que ellos se pongan a tus órdenes?
36 »¿Quién le dio sabiduría al ibis?
¿Quién le dio inteligencia al gallo?
37 ¿Quién con tanta sabiduría cuenta las nubes?
¿Y quién derrama las aguas de los cielos
38 para reblandecer los duros terrones
cuando estos se pegan por falta de humedad?
39 »¿Te atreverías a cazar la presa para el león?
¿Te atreverías a saciar el hambre de sus cachorros,
40 que tendidos en sus cuevas
esperan impacientes la hora de comer?
41 ¿Quién alimenta al cuervo y sus polluelos,
cuando estos saltan de un lado a otro
y graznan hambrientos pidiendo a Dios su comida?
Господь промовляє до Йову:
1 Після цього Господь відізвався до Йова з-посеред бурі й промовив:
2 Хто то такий затьмарює Мої задуми нерозважливими словами?
3 Підпережись, як належить мужчині, – Я буду тебе питати, а ти Мені відповідай!
Про землю та море
4 Де ти був, коли Я закладав основи землі? Скажи, якщо знаєш!
5 Чи тобі відомо, хто визначив її розміри? Або хто протягнув над нею мірний шнур?
6 На чому покладено її підвалини, або хто заклав її наріжний камінь,
7 під веселі співи ранішніх зір, коли всі Божі сини радісно вигукували гімни радості?!
8 Хто зачинив море брамами, коли пінячись воно виривалось, немовби виходило з лона;
9 коли Я учинив для нього хмару як одяг, а густий туман зробив його пелюшками?!
10 Це Я визначив йому Мою границю й поставив засуви та брами,
Про зорю, темряву та смертну тінь
11 звелівши: Досі дійдеш, але не далі, – тут розбиватимуться твої гордовиті потужні хвилі!
12 Хіба ти коли-небудь, протягом свого віку, наказував ранкові, коли він має настати, або зорям їхнє місце,
13 аби вони охопили краї землі, і скинули з неї нечестивих;
14 щоб земля перетворилась, на м’яку глину під печаткою, і стала барвистою, немов одежа;
15 щоб у нечестивих було віднято їхнє світло, а піднесена для удару рука зламалась?!
16 Чи ти будь-коли спускався до морських джерел, і чи проходжувався дном безодні?
17 Чи відкривались перед тобою брами смерті, і чи ти бачив брами смертної тіні?
18 Чи ти осягав своїм розумом широчінь землі? Скажи, якщо усе те знаєш!
19 Де та дорога, що веде до осель світла, та де місцезнаходження темряви,
20 аби її запровадити на її власну територію по стежці, що веде до її дому?
21 Напевно, ти знаєш, бо вже тоді ти народився, і твій вік дуже великий!?‥
Про небо
22 А може ти доходив до сховищ снігу, і бачив комори граду,
23 що Я зберігаю на час лихоліття, на день битви і війни?!
24 Якою дорогою розповсюджується світло, й розноситься по землі південний вітер?
25 Хто провів русла для дощової зливи, й проклав дорогу гуркотові грому,
26 щоб посилати дощ на незаселену землю, та на безлюдну пустелю,
27 аби щедро зрошувати незаселені та покинуті місцевості, викликаючи ріст свіжої зелені?
28 Чи має дощ батька, і хто зароджує краплі роси?
29 З чийого лона виходить лід, і хто виношує в собі небесний іній?
30 Адже вода застигає й стає, наче камінь, – навіть безодні вод замерзають!
31 Чи можеш збагнути зоряне скупчення Плеяди, чи послабити смугу сузір’я Оріона?
32 Чи виведеш в належний час сузір’я, і чи попровадиш сузір’я Воза (Медведиці ) з його дітьми?
33 Чи ти знаєш закони неба, і хіба ти встановлюєш їхню владу на землі?
34 Чи зумієш настільки голосно крикнути хмарам, аби на тебе вони полились рясним дощем?
35 Чи можеш випустити блискавиці, щоб вони потім прийшли та сказали тобі: Ось ми!?
36 Хто вклав мудрість у серце? Хто дав розумові мислення ?
37 Хто Своєю мудрістю веде рахунок хмарам, і хто нахиляє небесний посуд, виливаючи воду ,
38 коли порох перетворюється на болото, а грудки злипаються докупи?!
Про життя диких тварин
39 А може це ти постачаєш їжу для левиці, і вгамовуєш голод левенят,
40 коли вони туляться у лігвищах, або, затаївшись, чекають у гущавині?
41 А хто готує їжу воронові, коли його пташенята волають до Бога, і блукають без поживи?