Caída de Jerusalén
(2 R 24.20—25.212 Cr 36.17-21Jer 52.3-30)1 En el mes décimo del año noveno del reinado de Sedequías en Judá, el rey Nabucodonosor de Babilonia vino a Jerusalén con todo su ejército, y sitió la ciudad.
2 A los nueve días del mes cuarto del año undécimo del reinado de Sedequías, se abrió una brecha en la muralla de la ciudad,
3 por la que entraron todos los príncipes del rey de Babilonia, es decir, Nergal Sarézer, Samgar Nebo, Sarsequín el Rabsaris, Nergal Sarézer el Rabmag, y todos los demás príncipes del rey de Babilonia, y acamparon en la puerta central.
4 Cuando los vieron el rey Sedequías de Judá y todos sus soldados, huyeron de noche. Salieron de la ciudad por el camino del jardín real, por la puerta entre las dos murallas, y el rey salió por el camino del Arabá.
5 Pero el ejército caldeo los siguió, y alcanzaron y apresaron a Sedequías en los llanos de Jericó. Entonces lo llevaron a Ribla, en tierra de Jamat, donde se encontraba el rey Nabucodonosor de Babilonia, y este le dictó sentencia.
6 Allí en Ribla, el rey de Babilonia mandó degollar en presencia de Sedequías a los hijos de este, lo mismo que a todos los nobles de Judá.
7 Al rey Sedequías le sacó los ojos, y se lo llevó a Babilonia sujeto con grilletes.
8 Los caldeos les prendieron fuego al palacio del rey y a las casas del pueblo, y derribaron las murallas de Jerusalén.
9 A los que quedaron con vida en la ciudad, y a los que se habían pasado a su bando, y a todos los sobrevivientes del pueblo, Nabuzaradán, capitán de la guardia, los llevó cautivos a Babilonia.
10 Sin embargo, el capitán Nabuzaradán dejó en Judá a la gente pobre, que no tenía nada, y les dio viñas y terrenos.
Nabucodonosor cuida de Jeremías
11 En cuanto a Jeremías, Nabucodonosor le había dado a Nabuzaradán las siguientes instrucciones:
12 «Tómalo y cuida de él. No le hagas ningún daño. Más bien, haz con él lo que yo te diga.»
13 Fue así como Nabuzaradán, capitán de la guardia, y Nabusazbán el Rabsaris, Nergal Sarézer el Rabmag, y todos los príncipes del rey de Babilonia,
14 ordenaron sacar a Jeremías del patio de la cárcel, para entregárselo a Gedalías hijo de Ajicán, hijo de Safán, quien se lo llevó a su casa. Así Jeremías se quedó a vivir entre el pueblo.
Dios promete salvar a Ébed Mélec
15 Mientras Jeremías estaba preso en el patio de la cárcel, la palabra del Señor vino a él, y le dijo:
16 «Ve y habla con Ébed Mélec, el etíope, y dile de mi parte: “Yo, el Señor de los ejércitos y Dios de Israel, te hago saber que voy a traer sobre esta ciudad todo lo que ya he anunciado. Será para su mal, y no para su bien. Cuando eso suceda, tú mismo serás testigo.
17 Pero yo te pondré a salvo, y no caerás en manos de esa gente, a la que temes.
—Palabra del Señor.18 »”Yo te libraré. No morirás a filo de espada, sino que tu vida será tu botín de guerra, porque tuviste confianza en mí.”»
—Palabra del Señor.Навуходоносор захоплює Єрусалим
1 Дев’ятого року правління Юдейського царя Седекії, в десятому місяці, вавилонський цар Навуходоносор з усім своїм військом знову прибув до Єрусалима, й почалася облога .
2 В одинадцятий рік царювання Седекії, в четвертому місяці, дев’ятого дня того місяця місто було захоплене ворогами .
3 Всі можновладці вавилонського царя увійшли в місто й розташувались біля Середніх воріт, зокрема: Нерґал-Сар-Ецер, Самґар-Нево, Сар-Сехім, раб-саріс (начальник євнухів ), Нерґал-Сар-Ецер, раб-маґ (старший маг ) і решта вельмож вавилонського царя.
4 Коли Юдейський цар Седекія та його вояки все це побачили, то вирішили втікати, – вони вийшли з міста вночі через царський сад і таємні ворота, що були між подвійними стінами, в напрямку Йорданської Долини .
5 Але халдейське військо погналося за ними й наздогнало Седекію в Єрихонській долині; вони схопили його й привели до вавилонського царя Навуходоносора, в Рівлу, що в землі Хамат, де він і виголосив їм вирок.
6 Синів Седекії вавилонський цар стратив у Рівлі у нього (батька ) на очах; знищив вавилонський цар і всіх знатних людей Юдеї.
7 Самому ж Седекії він виколов очі, закував його в мідні кайдани і відправив його до Вавилону.
8 Царський палац і будинки людей халдеї спалили вогнем, а стіни Єрусалима зруйнували.
9 Всіх людей, котрі ще залишалися у місті, та перебіжчиків, які раніше перейшли на бік ворога, – тобто усіх з решти народу, що залишився, Невузарадан, начальник охорони, виселив у Вавилон.
10 А бідних людей, котрі нічого не мали, Невузарадан, начальник охорони, залишив у Юдейському краї, наділивши їх у той же день виноградниками та землею.
11 Стосовно ж Єремії, то вавилонський цар Навуходоносор віддав Невузараданові, начальнику охорони, такий наказ:
12 Візьми його, й приділи йому свою увагу, – не чини йому жодного зла, а виконай те, про що він тебе попросить.
Єремію звільнено із в’язниці
13 Після цього Невузарадан, начальник охорони, Небушазбан – старший над євнухами-царедворцями, Нерґал-Шар-Ецер – начальник магів, й усі вельможі вавилонського царя
14 послали, аби забрати Єремію з в’язничного двору, і передали його Ґедалії, синові Ахікама, внукові Шафана, щоб той відпустив його додому. Отже, він (Єремія) залишився серед свого народу.
15 Коли Єремія був ще під вартою у в’язничному дворі, було до нього Господнє слово такого змісту:
16 Піди й передай ефіоплянину Евед-Мелехові такі слова: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю! Оце Я виконую Моє провіщення щодо цього міста йому на зло, а не на добро. Вони (пророцтва ) збуватимуться в найближчі дні перед твоїми очами.
17 Але тебе Я врятую того дня, – говорить Господь, – і тебе не видадуть у руки людей, яких ти боїшся.
18 Я неодмінно тебе врятую, і ти не загинеш від меча! Твоє життя стане для тебе як здобич, позаяк ти довірився Мені, – говорить Господь.