Impiedad de Jerusalén y de Judá
1 Recorran ahora las calles de Jerusalén, y miren e infórmense. Busquen en sus plazas, a ver si encuentran alguien, uno solo, que haga justicia y que busque verdad. Entonces yo la perdonaré.
2 Aun cuando digan: «Vive el Señor», sus juramentos son falsos.
3 ¡Ah, Señor! ¿Acaso tus ojos no se fijan en la verdad? Los castigaste, pero no les dolió; acabaste con ellos, pero no quisieron ser corregidos; endurecieron su semblante más que la roca, ¡y no quisieron volverse a ti!
4 Yo pensaba: «A decir verdad, estos son unos pobres locos, que no conocen el camino del Señor ni la justicia de su Dios.
5 Voy a ir a hablar con la gente importante, porque ellos sí conocen el camino del Señor y la justicia de su Dios.» ¡Pero ellos también rompieron el yugo y reventaron las coyundas!
6 Por lo tanto, el león de la selva los matará; el lobo del desierto los destruirá; el leopardo acechará sus ciudades, y cualquiera que salga de ellas será arrebatado. Porque sus pecados se han multiplicado, y su falta de lealtad se ha agravado.
7 «¿Cómo voy a perdonarte por esto? Tus hijos me abandonaron, y juraron por dioses que no son dioses. Yo les di abundancia, pero ellos me fueron infieles, y en grupo se pasaban el tiempo en casa de prostitutas.
8 Como caballos sementales, relinchaban de deseos por la mujer de su prójimo.
9 ¿Acaso no tenía yo que castigar esto? ¿Acaso no tenía yo que vengarme de una nación así?»
—Palabra del Señor.10 «¡Entren a sus viñedos y destrúyanlos, pero no del todo! ¡Destrocen las ramas de sus viñas, porque no son mías!
11 ¡Con gran desfachatez se rebelaron contra mí la casa de Israel y la casa de Judá!»
—Palabra del Señor.12 Ellos negaron al Señor, y dijeron:
«Él no es Dios. ¡No va a pasarnos nada! ¡Nada sabremos de guerras ni de hambre!
13 Los profetas son como el viento; no hay en ellos palabra, y les va a suceder lo que ellos anuncian.»
14 Por lo tanto, así ha dicho el Señor, el Dios de los ejércitos:
«Puesto que ellos han hablado así, yo pondré mis palabras en tu boca; y ellas serán el fuego, y este pueblo será la leña, y el fuego los consumirá.
15 Casa de Israel, yo voy a hacer que venga contra ustedes un pueblo cuya lengua no conocen, así que no entenderán lo que diga. Es un pueblo ancestral y distante, de gente robusta.
—Palabra del Señor.16 »Todos ellos son probados guerreros, y su aljaba es como un sepulcro abierto.
17 Acabarán con todo lo que es tuyo: con tu trigo y tu pan, con tus ovejas y tus vacas, con tus viñas y tus higueras, y hasta con tus hijos y tus hijas. ¡A punta de espada reducirán a la nada las ciudades fortificadas en que tú confías!
18 Sin embargo, cuando llegue ese día no los destruiré por completo.
—Palabra del Señor.19 »Y cuando ellos digan: “¿Por qué el Señor nuestro Dios nos hizo todo esto?”, entonces les dirás de mi parte: “Así como ustedes me dejaron a mí, para servir a dioses ajenos en su propia tierra, así también servirán a gente extraña en tierra ajena.”
20 »Anuncien esto en la casa de Jacob; dejen que esto se oiga en Judá, y digan:
21 “Ahora escucha esto, pueblo necio y sin corazón, que tiene ojos y no ve, que tiene oídos y no oye:
22 ¿No van a tener temor de mí? ¿No van a temblar en mi presencia? ¿Ante mí, que con arena le puse límites al mar? Esta es una ley permanente, que no se puede quebrantar. Aunque se levanten tempestades, no podrán rebasar esos límites; aunque bramen las olas, no pasarán de allí.”
—Palabra del Señor.23 »Pero este es un pueblo que tiene un corazón falso y rebelde. Se apartaron y se fueron.
24 Jamás se pusieron a pensar: “Mostremos ya temor del Señor, nuestro Dios, que a su tiempo nos da la lluvia temprana y la tardía, y que nos respeta los tiempos establecidos para la siega.”
25 ¡Con sus iniquidades han impedido todo esto! ¡Con sus pecados han apartado de ustedes el bien!
26 Entre mi pueblo se ha encontrado gente impía, que a semejanza de los que ponen trampas para los pájaros, se ponen al acecho para atrapar a sus semejantes.
27 Sus casas parecen jaulas llenas de pájaros, pero están llenas de engaño. ¡Fue así como se hicieron grandes y ricos!
28 ¡Tanto engordaron que hasta la piel les brilla! ¡Rebasaron la maldad de los malvados! ¡No les hicieron justicia a los huérfanos ni a los pobres! Y, a pesar de todo, prosperaron.
29 ¿Y yo no habré de castigar esto? ¿Y no habré de vengarme de gente así?
—Palabra del Señor.30 »Algo feo y espantoso ha ocurrido en la tierra:
31 Los profetas anuncian mentiras, y los sacerdotes dirigen por su propia autoridad. ¡Pero mi pueblo así lo ha querido! ¿Y qué van a hacer cuando les llegue el fin?
Справедливість Божої кари за гріхи народу
1 Пройдіться хоча б вулицями Єрусалима, роздивіться та розпитайте, – пошукайте на його майданах, чи знайдете хоч одну людину, котра б дотримувалася правосуддя і шукала правди?! І Я змилосердився б над ними.
2 Навіть коли вони говорять: Як живий Господь! – то присягаються фальшиво.
3 Хіба ж Твої очі, Господи, не побачили б правди? Ти їх карав, а вони наче не відчували болю й не жалкували ! Ти допускав для них знищення, але вони йтоді не бажали робити належні висновки! Їхні обличчя ставали твердішими за камінь, і вони не виявляли бажання до навернення.
4 І Я подумав: Вони, напевно, прості й неосвічені люди, тому й не знають ні Господніх законів, ні Божих присудів.
5 Піду-но я до знаменитих і поговорю з ними, адже вони знають Господні закони та присуди свого Бога. Але й вони всі потрощили ярмо закона , розірвали узи Заповіту .
6 Тому й нападе на них лев із лісу, пустельний вовк їх розриватиме, й леопард чатуватиме над їхніми містами, так що кожен хто з них вийде, буде пошматований. Адже надто численні їхні беззаконня, – велике їхнє відступництво.
7 Заради чого Я мав би тобі прощати? Твої сини Мене залишили й присягаються чимось, що не є Богом! Я їх годував, а вони чинили перелюб, юрбами збираючись біля будинків (капищ ) розпусти.
8 Вони стали пожадливими, як відгодовані жеребці, – кожен ірже до дружини свого ближнього.
9 Як же Мені за це не карати, – питає Господь, – хіба можу Я такому народові, як цей, не віддати належного?
10 Підіймайтесь на його захисні мури й руйнуйте, але не до кінця! Відрубайте його галузки, тому що вони не належать Господу.
11 Адже рід Ізраїля і рід Юди цілковито зрадили Мене! – говорить Господь.
12 Вони відцурались Господа, заявивши: Нічого Він не зробить! Лихо на нас не прийде! Ми не побачимо ні меча, ні голоду!
13 Їхні пророки легковажні, як вітер, і сло́ва від Господа в них немає. Тому якраз усе те з ними і станеться!
14 Так говорить Господь Бог Саваот: Через те, що вони говорять такі слова, то Я перетворю Мої слова в твоїх устах у вогонь, а цей народ стане дровами, і той вогонь їх пожере!
15 Отже, Я спроваджу на вас, роде Ізраїлів, народ здалека, – говорить Господь, – народ древній, народ сильний, мови якого ти не знаєш, і що він говоритиме, ти не будеш розуміти.
16 Його сагайдак, як відкритий гріб, – усі вони хоробрі воїни.
17 Вони з’їдять твій урожай і твій хліб; вони також поглинуть твоїх синів і твоїх дочок; вони пожеруть твої отари овець і твої череди корів; поглинуть і твої виноградники та твої смоківниці. Вони зруйнують мечем твої укріплені міста, на які ти покладав надію.
18 Але навіть у ті дні, – говорить Господь, – Я не допущу вашого повного знищення!
19 Якщо ж будуть люди питати: За що зробив нам усе це Господь, Бог наш? Тоді скажеш їм: Оскільки ви Мене залишили й служили в своєму краю чужим богам, тому будете служити чужинцям у чужому краю!
20 Сповістіть це роду Якова й оголосіть це в Юдеї, говорячи:
21 Вислухай це, народе нерозумний і безсердечний, – усі ви, що маєте очі, але не бачите, маєте вуха, але не чуєте!
22 Невже у вас немає переді Мною жодного страху? – питає Господь, – і невже Моя присутність не викликає у вас тремтіння? Я визначив границею моря пісок, – віковічною межею, яку воно не переступить. І хоч його розлючені хвилі налягають, але не здолають, – шалено ревуть, однак не можуть вийти за межу!
23 У цього ж народу серце вперте та бунтівне, – вони відвернулись і пішли своєю дорогою .
24 Вони навіть не подумали у своєму серці: Побіймося Господа, нашого Бога, Котрий посилає нам своєчасні дощі, – ранні та пізні в належну пору, визначаючи для нас встановлені тижні жнив.
25 Ваші беззаконня відібрали все це, – ваші гріхи позбавили вас таких благ!
26 Адже серед Мого народу виявились нечестиві, які чатують, наче птахолови в засідці, ставлять пастки, щоб ловити людей.
27 Як клітки повні пташок, так і їхні домівки сповнені підступу. Тому вони звеличуються і багатіють.
28 Потовстіли й погладшали, переступивши своїми злочинами всяку межу; про правосуддя не дбають й на сирітських справах наживаються; нужденних на суді не захищають.
29 Хіба Я можу за це не покарати, – говорить Господь, – хіба не віддам Я таким людям, як ці, належне?
30 Щось жахливе й огидне твориться в цій країні:
31 пророки провіщають обман; священики, тримаючись за владу, все це підтримують, а Моєму народові таке подобається! А що ви будете робити, як настане тому кінець?