1 Al terminar la celebración, todos los israelitas que habían asistido salieron por las ciudades de Judá y destruyeron las estatuas y las imágenes de Asera, y derribaron los lugares altos y los altares por todo Judá y Benjamín, y también en Efraín y Manasés, hasta acabar con todo. Después todos los israelitas volvieron a sus ciudades, cada uno a su propia casa.
Ezequías reorganiza a sacerdotes y levitas
2 Ezequías arregló la distribución de turnos de los sacerdotes y de los levitas, cada uno según su oficio. Los sacerdotes y los levitas, para ofrecer el holocausto y las ofrendas de paz, para ministrar, para dar gracias y alabar a Dios dentro de las puertas de los atrios del Señor.
3 El rey contribuyó con sus propios recursos para los holocaustos de la mañana y de la tarde, y para los holocaustos de los días de reposo, nuevas lunas y fiestas solemnes, como está escrito en la ley del Señor.
4 Además, ordenó a los habitantes de Jerusalén que dieran la porción correspondiente a los sacerdotes y levitas, para que ellos se dedicaran a la ley del Señor.
5 Cuando este edicto fue divulgado, los israelitas dieron muchas primicias de grano, vino, aceite y miel, y de todos los frutos de la tierra; y llevaron igualmente abundantes diezmos de todas las cosas.
6 También los israelitas y los habitantes de las ciudades de Judá dieron los diezmos de las vacas y de las ovejas, y presentaron los diezmos de lo santificado y de todo lo que habían prometido al Señor su Dios, y los depositaron en montones.
7 Comenzaron a formar aquellos montones en el mes tercero, y terminaron en el mes séptimo.
8 Cuando Ezequías y los príncipes vinieron y vieron los montones, bendijeron al Señor y a su pueblo Israel.
9 Ezequías preguntó a los sacerdotes y a los levitas acerca de esos montones,
10 y el sumo sacerdote Azarías, de la casa de Sadoc, le contestó:
«Desde que comenzaron a traer las ofrendas al templo del Señor, hemos comido y nos hemos saciado, y nos ha sobrado mucho, porque el Señor ha bendecido a su pueblo. Esta abundancia de provisiones es lo que ha sobrado.»
11 Entonces Ezequías ordenó que se preparara espacio para ellas en el templo del Señor, y así se hizo;
12 y allí se almacenaron fielmente las primicias y los diezmos y las cosas consagradas, y como principal encargado de todo ello se puso al levita Conanías, y Simey su hermano fue nombrado su ayudante.
13 Por orden del rey Ezequías, y de Azarías, príncipe del templo de Dios, los mayordomos al servicio de Conanías y de su hermano Simey eran Yejiel, Azazías, Najat, Asael, Jerimot, Jozabad, Eliel, Ismaquías, Majat y Benaías.
14 El levita Coré hijo de Imna quedó a cargo de la puerta oriental, de las ofrendas voluntarias para Dios, de la distribución de las ofrendas dedicadas al Señor, y de los objetos consagrados.
15 A su servicio estaban Edén, Miniamín, Josué, Semaías, Amarías y Secanías, en las ciudades de los sacerdotes, para dar con fidelidad a sus hermanos, mayores y menores, sus porciones conforme a sus grupos,
16 a los varones mayores de tres años anotados en orden de sus linajes, y a todos los que entraban en el templo del Señor para desempeñar su ministerio, según sus oficios y grupos.
17 También a los que eran contados entre los sacerdotes, según sus casas paternas, y a los levitas mayores de veinte años, conforme a sus oficios y grupos.
18 Eran inscritos con todos sus niños, mujeres, hijos e hijas, es decir, con toda la familia, porque se consagraban con fidelidad a las cosas santas.
19 Del mismo modo, los varones nombrados tenían el encargo de dar sus porciones, por todas las ciudades, a todos los varones de entre los sacerdotes, y a todo el linaje de los levitas, y a los sacerdotes hijos de Aarón que estaban en los ejidos de sus ciudades.
20 Así lo hizo Ezequías en todo Judá, y llevó a cabo lo bueno, lo recto y lo verdadero delante del Señor su Dios.
21 En todo lo que emprendió para el servicio del templo de Dios, buscó a su Dios, y lo hizo de todo corazón y de acuerdo con la ley y los mandamientos, y fue prosperado.
Єзекія поновлює принесення дарів до Господнього Храму
1 А коли все це закінчилось, то всі Ізраїльтяни, котрі були в Єрусалимі, вирушили в інші міста Юдеї. Вони порозбивали стовпи-статуї Астарти, повирубували священні гаї (Ашери) і дощенту знищили жертовники на узвишшях в усій Юдеї та серед нащадків Веніяміна, Єфрема й Манассії. Після цього всі Ізраїльтяни повернулись у власні наділи своїх міст.
2 Після цього Єзекія встановив черги для груп священиків та левітів, – група за групою, – відповідно до обов’язків кожного в служінні. Священики й левіти повинні були звершувати жертви всепалення та мирні подячні жертви, беручи участь у належному для кожного служінні, а також прославляючи та вихваляючи Господа в брамах Господнього Храму.
3 Цар також призначив зі свого прибутку, як власну частку для жертв всепалень. Це мали бути ранкові й вечірні жертви всепалення, жертви всепалення щосуботи, під час новомісяччя та в інші свята, у відповідності з написаним у Господньому Законі.
4 Він також наказав людям, мешканцям Єрусалима, віддавати визначену частку священикам і левітам, аби ті могли належним чином дотримуватись Господнього Закону.
5 Щойно цей наказ був оповіщений, як Ізраїльтяни принесли багато первоплодів збіжжя, вина, олії, меду та інші плоди землі; вони також приносили і щедрі десятини з усього.
6 Так само Ізраїльтяни та Юдеї, що мешкали в інших Юдейських містах, приносили десятину з великої худоби та худоби дрібної, а також з дарів, посвячених Господу, своєму Богові. Приносячи, вони понаскладали великі купи всього.
7 Третього місяця вони почали приносити дари , а в сьомому місяці закінчили.
8 Коли ж Єзекія та можновладці прийшли й побачили зібрані запаси, то подякували Господу і Його народові, Ізраїлю.
9 Коли Єзекія почав розпитувати священиків та левітів про зібрані дари,
10 то первосвященик Азарія, з покоління Садока, відповів йому, пояснюючи: з того часу, як почали приносити ці дари до Господнього Храму, ми наїдались досхочу, але й багато залишалося, адже Господь поблагословив Свій народ. Оце те, що залишилося.
11 Тому Єзекія наказав приготувати при Господньому Храмі складські приміщення, – і коли приготували,
12 з усією вірністю занесли туди святі приношення, десятини й посвячені дари. Начальником над коморами був призначений левіт Кенанія, а його брат, Шімей, був його заступником.
13 За наказом царя Єзекії та керівника Божого Храму Азарії, в розпорядження Кенанії та його брата Шімея, були призначені: Єхіїл, Азазія, Нахат, Асаїл, Єрімот, Йозавад, Еліїл, Їсмахія, Махат і Беная.
14 А левіт Коре, син Їмни, придверний вартовий при Східній Брамі, був відповідальним за добровільні дари для Бога, та розподіл Господніх приношень і найсвятіших речей.
15 Під його керівництвом були: Еден, Мініямін, Єшуа, Шемая, Амарія і Шеханія, котрі в священицьких містах чесно і справедливо розподіляли усе це серед своїх братів, згідно з їхніми чергами, як старшим, так і молодшим,
16 незалежно від їхніх родоводів, мужчинам від трьох років і вище, – кожному, хто мав би колись прийти в Господній Храм на своє щоденне служіння, згідно зі своїми обов’язками, та своїми чергами.
17 Священики були внесені у списки за своїми батьківськими родинами, а левіти від двадцяти років і старше, – за їхніми посадами, та за їхніми чергами.
18 У ці родовідні списки вносились навіть малі діти, а також жінки, сини й дочки всієї родини, адже вони сумлінно посвятили себе святій справі.
19 Для нащадків Аарона, священиків, котрі мешкали в містах з пасовиськами, – для кожного, зокрема, міста були поіменно призначені мужі, котрі наділяли мужчин зі священицької родини, а також кожного вписаного в родовід левіта належною йому часткою.
20 Оце ті реформи, які звершив Єзекія по всій Юдеї. Його вчинки були чесними і правильними перед Господом, його Богом.
21 У кожній справі, яку він розпочинав, – чи щодо служіння в Божому Храмі, чи відносно Закону та Заповідей, він постійно радився зі своїм Богом, і діяв від щирого серця, тому йому щастило.