Juicios contra las naciones vecinas
1 Tú, nación desvergonzada, ponte a pensar,
2 antes de que entre en vigor el decreto, y el día se pase como el polvo; antes de que caiga sobre ustedes el furor de la ira del Señor; ¡antes de que les sobrevenga el día de la ira del Señor!
3 Ustedes, los humildes de la tierra, los que practican la justicia del Señor, ¡búsquenlo! ¡Busquen al Señor y su justicia! ¡Practiquen la mansedumbre! Tal vez el Señor los proteja en el día de su enojo.
4 Porque Gaza quedará desamparada, y Ascalón será destruida; Asdod será saqueada en pleno día, y Ecrón será arrancada de raíz.
5 ¡Ay de ustedes, cretenses, que habitan en las costas del mar! ¡La palabra del Señor va dirigida contra ti, Canaán, tierra de los filisteos! ¡Yo haré que te destruyan hasta no dejar un solo habitante!
6 La costa del mar quedará convertida en praderas de pastoreo y en corrales de ovejas.
7 Allí cuidarán sus rebaños los sobrevivientes de la casa de Judá, y pasarán la noche en las casas de Ascalón, porque el Señor su Dios los visitará y los rescatará de su cautiverio.
8 «Han llegado a mis oídos las ofensas de Moab y los insultos con que los hijos de Amón han deshonrado a mi pueblo. Sé que se han engrandecido sobre su territorio.
9 Por lo tanto, vivo yo, que a Moab le pasará lo que a Sodoma, y a los hijos de Amón lo que a Gomorra. Será un campo de ortigas y de minas de sal, ¡de perenne destrucción! El remanente de mi pueblo los saqueará, y tomará posesión de sus territorios.»
—Palabra del Señor de los ejércitos, Dios de Israel.10 Esto les sobrevendrá por causa de su soberbia, por insultar y engrandecerse en contra del pueblo del Señor de los ejércitos.
11 Las acciones del Señor contra ellos serán terribles, porque destruirá a todos los dioses de la tierra, y todas las naciones se inclinarán ante él, allí donde se encuentren.
12 «Ustedes, los etíopes, también sufrirán la muerte ante mi espada.»
13 El Señor extenderá su mano contra el norte y destruirá a Asiria, y convertirá a Nínive en un montón de ruinas y en árido desierto.
14 Los rebaños y los ganados harán de ella su aprisco, y en sus dinteles dormirán los pelícanos, los erizos y todas las bestias del campo. Se oirán trinos en las ventanas, pero en las puertas habrá desolación porque sus paneles de cedro quedarán al descubierto.
15 ¡Así quedará la ciudad alegre, que tan confiada vivía! ¡Así quedará la ciudad que en su corazón decía: «Yo soy única, no hay nadie como yo»! Y, sin embargo, quedará asolada; ¡quedará convertida en una guarida de fieras! Todos los que pasen cerca de ella, se burlarán y le harán señas con la mano.
Шукайте Господа, доки не прийшов День Господень
1 Зберіться й усвідомте, безсоромні народи,
2 перше ніж здійсниться заплановане, – день пролетить як полова від вітру, – доки не прийшов на вас День Господнього обурення, і не запалав на вас Господній гнів!
3 Шукайте Господа, усі покірні люди землі, які виконують Його Закон! Шукайте справедливості, досягайте покірливості, – може, ви будете захищені в День Господнього гніву.
Горе филистимцям
4 Тому що Газа буде залишена, Ашкелон – спустошений; з Ашдода серед білого дня повикидають його мешканців, а Екрон взагалі буде викорінений.
5 Горе вам, керитейці, – народе поморського краю! Проти вас, филистимці, мешканці ханаанської землі, спрямовані слова Господа: Я знищу вас так, що не залишиться жодного живого.
6 І стане помор’я пасовиськом, де мешкатимуть пастухи і будуть кошари для отар.
7 Поморський край дістанеться залишку покоління Юди. Там вони пастимуть отари, а вечорами відпочиватимуть в ашкелонських будинках. Там їх відвідає Господь, їхній Бог, і відновить їхній добробут.
Горе Моаву та Аммону
8 Я чув наругу з боку Моаву і глузування аммонійців, котрі знущались з Мого народу й підносились над їхніми кордонами.
9 А тому, як Я живий, – говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю, – так Моав перетвориться на Содом, а край Аммона – на Гоморру. Їхня місцевість заросте терниною, перетвориться в солончаки навіки. Для залишку Мого народу вони стануть здобиччю, – уцілілі з Мого народу їх успадкують.
10 Станеться з ними так через їхню гордість, позаяк глузували й підносились над народом Господа Саваота.
11 Господь виявить супроти них Свою грізну силу і знищить усіх ідолів-богів землі. Тоді Йому поклоняться всі острови народів, – кожен зі свого місця.
Горе ефіоплянам
12 А ви, ефіопляни, поляжете від Мого меча.
Горе Ассирії
13 Він простягне Свою руку проти півночі, й знищить Ассирію, перетворивши Ніневію на руїну й безводну пустелю.
14 На її просторах відпочиватимуть отари та всі польові звірі. Сичі й сови житимуть на її капітелях, а ночами з вікон лунатимуть різні голоси; шматки сухої глини і каміння лежатимуть на порозі, стирчатимуть уламки кедрових дошок.
15 Отак буде з веселим у минулому містом, яке почувало себе безпечно, і само себе переконувало: Тільки я, і немає іншого! Якою ж руїною воно стало, – лігвищем для звірів! Кожен, хто проходитиме повз нього, засвище й махне рукою…