Saludo
1 Yo, Pablo, siervo de Dios y apóstol de Jesucristo, según la fe de los escogidos de Dios y el conocimiento de la verdad que corresponde a la piedad,
2 en la esperanza de la vida eterna, la cual Dios, que no miente, prometió desde antes del principio de los siglos,
3 y a su debido tiempo manifestó su palabra por medio de la predicación que me fue encomendada por mandato de Dios nuestro Salvador,
4 a Tito, verdadero hijo en nuestra fe común: Recibe gracia, misericordia y paz, de Dios el Padre y del Señor Jesucristo, nuestro Salvador.
Requisitos de ancianos y obispos
5 Por esto te dejé en Creta, para que corrigieras lo deficiente y establecieras ancianos en cada ciudad, tal y como yo te mandé:
6 ancianos irreprensibles, maridos de una sola mujer y con hijos creyentes, que no estén acusados de disolución ni de rebeldía.
7 Porque es necesario que el obispo, como administrador de Dios, sea irreprensible, no soberbio ni iracundo, ni afecto al vino, ni pendenciero, ni codicioso de ganancias deshonestas,
8 sino hospitalario, amante de lo bueno, sobrio, justo, santo, dueño de sí mismo,
9 apegado a la palabra fiel, tal y como ha sido enseñada, para que también pueda exhortar con sana enseñanza y convencer a los que contradicen.
10 Porque aún hay muchos rebeldes, que hablan de vanidades y de engaños, especialmente los de la circuncisión,
11 a los cuales es preciso tapar la boca. Estos trastornan casas enteras, y a cambio de ganancias deshonestas enseñan lo que no conviene.
12 Uno de ellos, que es su propio profeta, dijo: «Los cretenses son siempre mentirosos, malas bestias y glotones ociosos.»
13 Este es un testimonio verdadero; así que repréndelos duramente, para que sean sanos en la fe
14 y no atiendan a fábulas judaicas, ni a mandamientos de hombres que se apartan de la verdad.
15 Para los puros, todas las cosas son puras; pero para los corruptos e incrédulos nada es puro, pues hasta su mente y su conciencia están corrompidas;
16 dicen conocer a Dios, pero con los hechos lo niegan, pues son odiosos y rebeldes, reprobables en cuanto a toda buena obra.
Вітання Титові
1 Павло, раб Божий, апостол Ісуса Христа, згідно з вірою Божих вибраних і пізнанням істини, згідно з побожністю,
2 в надії на вічне життя, яке обіцяв перед вічними часами Бог, у Якому немає неправди.
3 Він же свого часу об’явив Своє Слово проповіддю, яка була доручена мені за наказом нашого Спасителя Бога, –
4 до Тита, справжнього сина за спільною вірою: благодать і мир від Бога Отця і [Господа] Ісуса Христа, нашого Спасителя.
Божі управителі
5 Для того я залишив тебе на Криті, щоб ти впорядкував недокінчене й наставив пресвітерів у містах, як я тобі звелів:
6 коли хто бездоганний, є чоловіком однієї дружини, має віруючих дітей, не звинувачених у розпусті чи в неслухняності.
7 Бо треба, щоб єпископ – як Божий управитель – був бездоганний, не гордий, не гнівливий, не п’яниця, не задерикуватий, не користолюбець,
8 але гостинний, який любить добро, мудрий, справедливий, побожний, стриманий,
9 який дотримується вірних принципів згідно з вченням, аби був здатний потішати здоровим навчанням і переконувати противників.
Вчинками не відрікатися Бога
10 Тому що є багато таких, які не коряться, пустослівних і обманщиків, особливо з обрізаних,
11 яким треба затуляти рота, бо вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не слід, задля ганебної наживи.
12 Сказав один із них – їхній власний пророк: Критяни – постійні брехуни, люті звірі, ліниві ненажери.
13 Це свідчення правдиве. З цієї причини викривай їх нещадно, аби ставали здоровими у вірі,
14 не приймаючи ні юдейських небилиць, ні заповідей людей, які відвертаються від істини.
15 [Адже] для чистих – усе чисте, а для нечистих і невірних ніщо не є чистим, оскільки в них нечистий і розум, і сумління.
16 Вони стверджують, що знають Бога, та вчинками відрікаються, будучи мерзенними й непокірними, нездатними до жодного доброго діла.