1 Ya he entrado en mi jardín,
hermana y esposa mía;
recolecto ya la mirra y las especias,
libando estoy la miel del panal,
y ahora bebo el vino y la leche
que has reservado para mí.
Queridos amigos míos,
¡coman y beban hasta saciarse!
El tormento de la separación
2 Yo dormía, pero mi corazón velaba,
y pude escuchar la voz de mi amado:
«Hermana y amiga mía;
mi palomita inmaculada,
¡déjame entrar!
Tengo la cabeza empapada de rocío;
¡escurre por mi pelo la lluvia de la noche!»
3 «¡Pero ya me he desnudado!
¿Cómo he de volver a vestirme?
¡Ya me he lavado los pies!
¿Cómo he de volver a ensuciarlos?»
4 Se conmovieron mis entrañas
cuando mi amado introdujo la mano
por la apertura del cerrojo.
5 Me levanté para abrirle a mi amado.
Por mis manos y mis dedos
corrían las gotas de mirra
hasta caer sobre la aldaba.
6 Le abrí a mi amado,
pero él se había marchado ya.
Con el alma salí en pos de su voz.
¡Lo busqué, y no lo encontré!
¡Lo llamé, y no me respondió!
7 Los guardias que rondan la ciudad
me encontraron y me golpearon.
¡Los que vigilan las murallas
me hirieron, me despojaron de mi manto!
8 Doncellas de Jerusalén, yo les ruego,
si acaso encuentran a mi amado,
¡le digan que me hallo enferma de amor!
La esposa alaba al esposo
9 «Dinos tú, bella mujer,
¿qué de especial tiene tu amado?
¿Qué de especial tiene tu amado
para que nos pidas tal cosa?»
10 «Mi amado es de tez trigueña,
y entre la multitud sobresale.
11 Su cabeza es como el oro más fino;
su cabellera es rizada, y negra como un cuervo.
12 Sus ojos son como dos palomas
que reposan junto a los arroyos
y que se bañan en leche.
13 Sus mejillas parecen un jardín
en donde crecen especias aromáticas
y se cultivan las más fragantes flores;
sus labios son como los lirios,
y destilan el aroma de la mirra.
14 Sus manos son dos anillos de oro
engastados de jacintos;
su cuerpo es labrado marfil
recubierto de zafiros.
15 Sus piernas son dos columnas de mármol
asentadas sobre bases de oro fino;
imponente es él, como el monte Líbano,
y tiene el garbo de sus altos cedros.
16 Dulce es su paladar. ¡Todo él es codiciable!
Así es mi amado, doncellas de Jerusalén;
¡así es mi amigo!»
Наречений:
1 Я ввійшов у свій сад, моя сестро, кохана моя, я зібрав мою мирру разом з моїм бальзамом, – я з’їв мій стільник разом з моїм медом, я випив своє вино з моїм молоком… Отже, їжте, мої друзі, пийте й насолоджуйтесь коханням, брати!
Наречена:
2 Я спала, але моє серце не засинало. І ось чую голос мого коханого, – він постукав і заволав : Відкрий мені, моя сестро, кохана моя, світла моя голубко! Але ж моя голова промокла від роси і моє кучеряве волосся сповнене нічною вологою!
3 Я скинула свою сукню, як же мені її знову вдягнути? Я помила свої ноги, як же мені їх забруднити?
4 Коли ж мій коханий просунув крізь отвір свою руку, все в мені затремтіло.
5 Я встала, щоб відкрити моєму коханому, а з моїх рук капала мирра; з моїх пальців мирра потекла на ручку засува.
6 Я відкрила моєму коханому, але мій коханий уже відійшов і зник! Я була в розпачі, коли він пішов. Я його шукала, але ніде не знаходила, – я волала до нього, та він мені не відповідав.
7 Мене зустріли вартові, які обходили нічне місто. Вартові стін мене побили, і навіть поранили мене, зірвавши з мене мою накидку.
8 Я благаю вас, єрусалимські дочки: якщо ви зустрінете мого коханого, то скажіть йому, що я занедужала від кохання.
Дівчата:
9 Чим же твій коханий переважає інших коханих, найгарніша між жінками? Хіба твій коханий кращий за інших, не менше бажаних й коханих, що ти нас так благаєш?
Наречена:
10 Мій коханий білявий та рум’яний, – я його розпізнаю серед десяти тисяч.
11 Його голова – це чисте золото, а його кучері – хвилясті, чорні, кольору воронового крила.
12 Його очі, наче голубки скраю водних потоків, – ніби вимиті в молоці, вони спокійно сидять біля струменистих джерел .
13 Його щічки, немов пахучі грядки, – квітники запашних рослин, а його губи – лілеї, що сочаться коштовною миррою.
14 Його руки ніби виточені з золота, оздоблені коштовним хризолітом; а його груди – мистецьки створені плити зі слонової кості, прикрашені сапфірами.
15 Його ноги – мармурові стовпи, закріплені на золотих підставках, а весь його вигляд, як прекрасний Ліван, – величний, як той кедр.
16 Його уста – одні солодощі, а він увесь – одне пожадання. Отаким є мій коханий. Він – мій найкращий друг, єрусалимські дівчата!