Booz se casa con Rut
1 Booz se dirigió a la entrada de la ciudad, y allí se sentó. En ese momento vio pasar al pariente del cual le había hablado a Rut, y le dijo:
«Hermano, ven y siéntate aquí conmigo.»
El pariente fue y se sentó.
2 Entonces Booz llamó a diez de los ancianos de la ciudad, y les dijo:
«Siéntense también con nosotros.»
En cuanto ellos se sentaron,
3 Booz le dijo a su pariente:
«Noemí ha vuelto de Moab, y vende una parte de las tierras que fueron de nuestro pariente Elimelec.
4 Creo conveniente que lo sepas, y te sugiero comprar sus tierras, teniendo como testigos a los aquí presentes, ancianos de mi pueblo. Si quieres comprar, compra; si no quieres comprar, dímelo, pues tengo que saberlo. Y es que nadie más puede comprar sino solo tú, y después de ti, yo.»
Y el pariente respondió:
«Está bien. Compro el terreno.»
5 Entonces añadió Booz:
«Al comprar las tierras de Noemí, debes también tomar por mujer a Rut, la moabita que fue mujer del difunto, para que la posesión siga a nombre de su esposo muerto.»
6 Entonces el pariente respondió:
«Si es así, no puedo comprar las tierras, porque no quiero poner en riesgo mi heredad. Compra tú. Te cedo mis derechos.»
7 Desde hacía mucho tiempo, había una costumbre en Israel, que en una compra por rescate, una de las partes se quitaba su sandalia y se la daba al otro. Con este acto se confirmaba el trato ante todo Israel.
8 Así que el pariente se quitó el zapato y le dijo a Booz:
«Toma tú posesión de las tierras.»
9 Entonces Booz les dijo a los ancianos y a todo el pueblo:
«Ustedes son testigos de que hoy le compro a Noemí todo lo que fue de su esposo Elimelec, y de sus hijos Quelión y Majlón.
10 Además, tomo por esposa a la moabita Rut, que fue mujer de Majlón, para que la posesión siga a nombre de su esposo muerto, y su memoria no se borre de entre sus hermanos ni de su ciudad. Ustedes son testigos hoy de este acuerdo.»
11 El pueblo y los ancianos que estaban a la entrada de la ciudad dijeron:
«Somos testigos. Que el Señor permita que la mujer que llega a tu casa sea como Raquel y Lea, las cuales levantaron como pueblo a los israelitas. Que seas tú un hombre ilustre y distinguido en Efrata y en Belén.
12 Que el Señor te conceda tener con Rut muchos hijos, como se los concedió a Fares, el hijo de Tamar y Judá.»
13 Así fue como Booz tomó a Rut por esposa, y se allegó a ella, y el Señor le concedió quedar embarazada y dar a luz un hijo.
14 Las mujeres le decían a Noemí:
«¡Alabado sea el Señor, que te concedió tener un nieto que te rescatara! ¡Su nombre será celebrado entre los israelitas!
15 Ese niño te infundirá nuevos ánimos, y te brindará apoyo en tu vejez. Tu nuera, que te ama y dio a luz ese niño, es de más valor para ti que siete hijos.»
16 Noemí tomó al niño y lo puso en su regazo, y se encargó de criarlo.
17 Y las vecinas decían:
«Noemí ha tenido un hijo»
Y lo llamaron Obed. Este fue el padre de Yesé, que fue padre de David.
18 Estas son las generaciones de Fares: Fares fue padre de Jesrón;
19 Jesrón fue padre de Ram, y Ram fue padre de Aminadab.
20 Aminadab fue padre de Nasón, y Nasón fue padre de Salmón.
21 Salmón fue padre de Booz, y Booz fue padre de Obed.
22 Obed fue padre de Yesé, y Yesé fue padre de David.
Боаз викупає Рут
1 Тим часом Боаз пішов до міської брами й сів там . Якраз проходив найближчий родич, про якого розповідав Боаз, і він гукнув до нього: Ану затримайся, і сядь біля мене! Той зупинився, й сів.
2 Тоді Боаз покликав десять мужів з-посеред старійшин міста й сказав: Сядьте отут! – і вони сіли.
3 Боаз сказав найближчому родичеві-викупителю : Ноемі, котра повернулася з моавських полів, хоче продати частину поля, яка належить нашому покійному братові Елімелеху.
4 От я і вирішив повідомити тебе про це й запропонувати: Придбай його (поле ) в присутності громадян міста, котрі тут, а також у присутності старійшин нашого народу. Якщо бажаєш викупити, то викупи; якщо не хочеш його викупити, то скажи мені, аби я знав, оскільки, крім тебе, немає іншого викупителя, – а я вже після тебе. А той відповів: Я його викуплю!
5 Тоді Боаз сказав: Того дня, коли викуплятимеш поле від Ноеми, ти маєш одружитись на моавійці Рут – удові покійного Махлона , аби відновити ім’я померлого в його спадковому наділі.
6 Але найближчий родич відповів: У такому разі я не можу викупити поле для себе, аби часом не зашкодити власній спадщині. Бери собі моє право найближчого родича-викупителя, тому що я не буду його викупляти.
7 У стародавньому Ізраїлі був такий звичай: При викупленні та при обміні землі, з метою затвердження певного договору, людина знімала з ніг своє взуття і давала його іншій людині. Таким було засвідчення кожної справи в Ізраїлі.
8 Тому коли найближчий родич-викупитель сказав Боазові: Бери собі моє право викуплення, – він зняв своє взуття.
9 Тоді Боаз сказав старійшинам і всьому народові: Ви сьогодні стали свідками, що я набув від Ноемі все, що належало Елімелехові, та все, що належало Кілйону і Махлону.
10 Так само й моавійку Рут, удову після Махлона, беру собі за дружину, аби відновити ім’я покійного в його спадковому наділі, й щоб не зникло ім’я померлого з-посеред його братів та з-поміж його родинного міста (брами ). Ви сьогодні стали свідками того.
11 Тоді всі люди, які були біля брами, та старійшини промовили: Так, ми тому свідки! Нехай Господь учинить так, щоб дружина, яка входить у твій дім, стала, як Рахиль і як Лія, котрі обидві разом спорудили дім Ізраїля! Будь потужним у Ефраті, й нехай стане славним твоє ім’я у Вифлеємі!
12 І нехай від нащадка, якого тобі дасть Господь від цієї молодої дружини, твій дім стане, як дім Переца, якого Тамара народила Юді.
Рут стає дружиною Боаза
13 Отже, Боаз узяв Рут, і вона стала йому дружиною. Він увійшов до неї, і Господь сприяв, аби вона завагітніла, й народила сина.
14 Після цього жінки говорили Ноемі: Нехай буде благословенний Господь, Який тепер не позбавив тебе найближчого родича-викупителя . Нехай же стане славним його (сина ) ім’я в Ізраїлі!
15 Нехай він буде втіхою для душі сьогодні й підтримкою в твоєму похилому віці, оскільки його народила твоя невістка, яка тебе любить, і яка для тебе краща за сімох синів.
16 Тож Ноемі взяла хлоп’ятко, пригорнула його до своїх грудей, і була йому за няньку.
Родовід Давида
17 А сусідки дали йому ім’я. Вони говорили: В Ноемі народився син, і назвали його Овед. Згодом він став батьком Єссея, котрий своєю чергою, був батьком Давида.
18 А ось нащадки Переца: Від Переца народився Хецрон;
19 від Хецрона народився Рама, а від Рами народився Аммінадав;
20 від Аммінадава народився Нахшон, а від Нахшона народився Салмон;
21 від Салмона народився Боаз, а від Боаза народився Овед;
22 від Оведа народився Єссей, а від Єссея народився Давид.