Súplica en contra del enemigo
Masquil de Asaf.
1 Dios nuestro, ¿por qué nos has desechado para siempre?
¿Por qué te has enojado contra las ovejas de tu prado?
2 Acuérdate de tu congregación,
la que adquiriste desde tiempos antiguos,
la que rescataste para hacer de ella tu propio pueblo;
acuérdate del monte Sión, donde has habitado.
3 Ven a ver estas ruinas interminables:
¡mira cuánto daño ha hecho el enemigo en tu santuario!
4 En medio de tus asambleas tus enemigos vociferan;
han izado sus banderas en señal de victoria.
5 Levantan sus hachas y hacen destrozos,
como leñadores en medio de un tupido bosque.
6 ¡Todos los tallados en madera
los han hecho pedazos con sus hachas y martillos!
7 ¡Le han prendido fuego a tu santuario!
¡Han profanado y derribado el tabernáculo a tu nombre!
8 Se dijeron: «¡Destruyamos todo de una vez!»,
y quemaron todas las sinagogas de Dios en la tierra.
9 ¡Ya no vemos nuestras banderas!
¡Ya no hay profetas entre nosotros,
ni nadie que nos diga cuánto más tenemos que aguantar!
10 Dios nuestro, ¿hasta cuándo nos afrentará el enemigo?
¿Hasta cuándo el enemigo ofenderá tu nombre?
11 ¿Por qué te quedas cruzado de brazos?
¿Por qué escondes en el pecho tu diestra?
12 Dios mío, tú eres mi rey desde tiempos antiguos;
tú eres quien salva en medio de la tierra.
13 Con tu poder partiste el mar en dos
y en las aguas rompiste las cabezas de los monstruos.
14 Aplastaste las cabezas de Leviatán,
y lo diste por comida a los habitantes del desierto.
15 Abriste los manantiales y los ríos,
y dejaste secos torrentes impetuosos.
16 Tuyo es el día, tuya es también la noche,
pues tú estableciste el sol y la luna.
17 Tú estableciste todos los límites de la tierra,
y formaste el verano y el invierno.
18 Recuerda, Señor, que el enemigo te ha ofendido,
y que un pueblo insensato ha blasfemado tu nombre.
19 ¡No entregues a las fieras la vida de tus tórtolas!
¡No olvides para siempre a tu pueblo afligido!
20 Acuérdate del pacto que hiciste con nosotros,
pues la tierra está llena de oscuridad y violencia.
21 No permitas que los afligidos sean avergonzados;
así alabarán tu nombre los afligidos y los menesterosos.
22 Dios mío, ¡levántate y defiende tu causa!
Recuerda que los necios te ofenden cada día.
23 No te olvides de los gritos de tus enemigos,
cuyo alboroto a todas horas va en aumento.
Псалом 74
1 Повчальний Псалом Асафа.
Боже, для чого Ти назавжди відкинув нас? Чому Ти гніваєшся на овець Твоєї отари?
2 Згадай Свою громаду, яку Ти придбав з давніх-давен, викупив як плем’я Своєї спадщини, а також гору Сіон, на якій Ти оселився.
3 Направ Твої стопи до давніх руїн; ворог усе спустошив у Твоїй Святині.
4 Твої вороги ревіли у Твоїй Святині, – вони встановили, як ознаку, свої прапори.
5 Виглядало так, начебто в лісовій гущавині вони розмахували сокирами.
6 Вони розтрощили сокирами і сікачами її різьблену оздобу.
7 Спалили дощенту Твою Святиню, опоганили до основ місцеперебування Твого Імені.
8 Між собою вони говорили: Давайте дощенту знищимо їх! І вже спалили в нашому краю всі місця поклоніння Богові.
9 Жодних наших ознак ми не бачимо; вже нема пророка, і ніхто між нами не знає, як довго так буде .
10 Доки, Боже, противник буде глумитися? Доки ворог ганьбитиме Твоє Ім’я?
11 Чому Ти відводиш Свою руку, – Свою правицю тримаєш за пазухою? Вийми її!
12 Боже, Ти здавна мій Цар; Ти звершуєш справи спасіння на землі!
13 Силою Своєю Ти розділив море, – потрощив у водах голови чудовиськ.
14 Ти розчавив голову Левіятану , віддавши його на поживу мешканцям пустелі.
15 Ти відкриваєш джерела й потоки, – Ти висушуєш могутні ріки.
16 Твій день і Твоя ніч. Ти створив світила та сонце.
17 Ти встановив усі межі на землі. Створив літо й зиму.
18 Пам’ятай про те, що ворог глумиться над Господом, а нерозумний народ зневажає Твоє Ім’я.
19 Не віддавай Твоєї голубки хижим звірам, не забувай про життя Своїх убогих ніколи.
20 Згадай про Свій Заповіт! Адже всі темні закутки землі наповнені притонами насильства.
21 Нехай пригноблений не піде засоромленим. Хай нужденний і вбогий прославить Твоє Ім’я.
22 Встань, Боже, вступися за Свою справу. Пам’ятай про повсякденну наругу над Тобою від нечестивого.
23 Не забудь про крики Своїх ворогів, – про постійно зростаючі вигуки тих, що повстали проти Тебе.