Oración de un penitente
Salmo de David, para recordar.
1 Señor, no me reprendas en tu enojo;
¡no me castigues en tu ira!
2 Tus flechas se han clavado en mí;
¡sobre mí has dejado caer tu mano!
3 Por causa de tu enojo, nada sano hay en mi cuerpo;
por causa de mi maldad, no hay paz en mis huesos.
4 Mi pecado pesa sobre mi cabeza;
¡es una carga que ya no puedo soportar!
5 Por causa de mi locura,
mis heridas supuran y apestan.
6 Estoy abrumado, totalmente abatido;
¡todo el tiempo ando afligido!
7 La espalda me arde sin cesar;
¡no hay nada sano en todo mi cuerpo!
8 Me siento débil y en gran manera agobiado;
¡mis quejas son las de un corazón atribulado!
9 Señor, tú conoces todos mis deseos;
mis anhelos no te son ocultos.
10 Mi corazón se agita, me faltan fuerzas,
y hasta mis ojos se van apagando.
11 Mis mejores amigos se alejan de mis males;
¡hasta mis parientes se apartan de mí!
12 Hay quienes conspiran contra mi vida;
buscan mi mal y tratan de arruinarme.
¡Todo el tiempo hacen planes contra mí!
13 Pero yo cierro los oídos, y no los oigo;
finjo ser mudo y no abro la boca.
14 Soy como los que no oyen
ni profieren ningún reproche.
15 Señor, yo confío en ti;
¡tú, Señor mi Dios, responderás por mí!
16 Tan solo pido que no se alegren de mí;
¡que no se burlen de mí, si acaso caigo!
17 En realidad, estoy a punto de caer,
y mi dolor no me abandona.
18 Por eso, voy a confesar mi maldad;
pues me pesa haber pecado.
19 Mis enemigos están sanos y fuertes;
aumentan los que me odian sin razón.
20 Los que me pagan mal por bien
me atacan porque prefiero hacer lo bueno.
21 Señor, ¡no me abandones!
Dios mío, ¡no te alejes de mí!
22 Señor, mi salvador,
¡ven pronto en mi ayuda!
Псалом 38
1 Псалом Давида. На спомин.
2 Господи, не докоряй мені в Своєму гніві, не карай мене в Своєму обуренні;
3 адже Твої стріли прошили мене, і тяжіє наді мною Твоя рука.
4 Нема здорового місця на моєму тілі від Твого гніву, нема спокою в моїх кістках через мої гріхи.
5 Адже моя провина піднялася вище моєї голови, вона лежить на мені, наче важкий тягар.
6 Мої рани гнояться і смердять через моє безумство.
7 Згорблений і пригнічений, я цілий день тиняюсь немов у жалобі;
8 мої крижі горять вогнем, – нема здорового місця на моєму тілі.
9 Я вкрай пригнічений і ослаблений, ридаю від хвилювання мого серця.
10 Господи, перед Тобою всі мої прагнення, мій стогін від Тебе не прихований.
11 Моє серце стривожене, моя сила залишає мене, і навіть світло моїх очей втрачається.
12 Мої друзі й мої приятелі через моє горе цураються мене, – мої родичі стоять осторонь.
13 А ті, що зазіхають на моє життя, тенета на мене розставляють, – ті, що бажають мені лиха, загрожують знищенням і постійно замишляють підступне.
14 Але я, мов глухий, не чую, і мов німий, не відкриваю своїх уст.
15 Я став, як людина, яка не чує і яка не має в своїх устах відповіді,
16 тому що на Тебе, Господи, я покладаю надію, – Ти, Господи, Боже мій, відповіси!
17 Тож я сказав: Нехай не зловтішаються ті, котрі гордовито підносяться наді мною, чекаючи, коли нарешті захитаються мої ноги.
18 Адже я, дійсно, на грані падіння, і моя недуга постійно переді мною.
19 Я свою провину визнаю і жалкую про свій гріх.
20 Мої ж вороги повні життя, стали сильними, – багато є таких, котрі безпідставно мене ненавидять.
21 Ті, що відплачують злом за добро, вороже ставляться до мене через те, що я прагну до добра…
22 Не залишай мене, Господи, Боже мій! Не віддаляйся від мене.
23 Поспіши мені на допомогу, Господи! Ти – спасіння моє!