La protección divina
Salmo de David. Cuando David fingió locura delante de Abimelec, este lo echó de su presencia, y David se fue.
1 Bendeciré al Señor en todo tiempo;
su alabanza estará siempre en mi boca.
2 Alabaré al Señor con toda el alma.
¡Escuchen, gente humilde, y alégrense también!
3 ¡Únanse a mí, y reconozcan su grandeza!
¡Exaltemos a una voz su nombre!
4 Busqué al Señor, y él me escuchó,
y me libró de todos mis temores.
5 Los que a él acuden irradian alegría;
no tienen por qué esconder su rostro.
6 Este pobre clamó, y el Señor lo oyó
y lo libró de todas sus angustias.
7 Para defender a los que temen al Señor,
su ángel acampa alrededor de ellos.
8 ¡Prueben ustedes mismos la bondad del Señor!
¡Dichoso aquel que en él confía!
9 Ustedes, sus fieles, teman al Señor,
pues a quienes le temen nunca les falta nada.
10 Los cachorros del león chillan de hambre,
pero los que buscan al Señor lo tienen todo.
11 Hijos míos, acérquense y escúchenme;
voy a enseñarles a honrar al Señor.
12 ¿Quién de ustedes anhela vivir mucho tiempo?
¿Quién quiere vivir y llegar a ver el bien?
13 Eviten entonces que su lengua hable mal;
eviten que sus labios profieran mentiras.
14 Apártense del mal y practiquen el bien;
busquen la paz, y no la abandonen.
15 El Señor no aparta sus ojos de los justos;
sus oídos están siempre atentos a su clamor.
16 El Señor vigila a los que hacen el mal
para borrar de la tierra su memoria.
17 Los justos gimen, y el Señor los escucha
y los libra de todas sus angustias.
18 Cercano está el Señor para salvar
a los que tienen roto el corazón y el espíritu.
19 El justo pasa por muchas aflicciones,
pero el Señor lo libra de todas ellas.
20 El Señor le cuida cada uno de sus huesos,
y ni uno solo de ellos se le quebrará.
21 Al malvado lo destruye su propia maldad;
y los que odian al justo recibirán condenación.
22 El Señor rescata el alma de sus siervos;
no serán condenados los que en él confían.
Псалом 34
1 Псалом Давида, коли він вдавав себе божевільним перед Авімелехом. Прогнаний царем, Давид відійшов.
2 Величатиму Господа кожного часу, хвала Йому постійно на моїх устах.
3 Господом буде хвалитися моя душа. Нехай це чують лагідні й веселяться.
4 Величайте Господа зі мною; давайте разом прославимо Його Ім’я!
5 Шукав я Господа, і Він відізвався. Від усіх моїх небезпек Він визволив мене.
6 Подивіться на Нього й засяєте, і ваші обличчя не осоромляться.
7 Цей бідолаха (Давид ) заволав, і Господь почув, врятувавши його від усіх його напастей.
8 Господній ангел отаборюється навколо тих, котрі бояться Його, і визволяє їх.
9 Скуштуйте й побачите, Який добрий Господь. Блаженна людина, яка покладається на Нього.
10 Бійтеся Господа, святі Його, адже тим, котрі бояться Його, нічого не бракує.
11 Навіть молоді левчуки бувають нещасними та голодними, але ті, котрі шукають Господа, не будуть позбавлені жодних благ.
12 Прийдіть, діти, послухайте мене, і навчу вас Господнього страху.
13 Якою має бути людина, котра любить життя і хоче бачити щасливі дні?‥
14 Нехай стримує свій язик від зла і свої уста від лукавих речей.
15 Відвертайся від зла і чини добро, шукай миру і невтомно поривайся до нього.
16 Господні очі на праведниках, і Його вуха слухають їхні благання.
17 Але обличчя Господнє проти злочинців, щоби знищити із землі навіть пам’ять про них.
18 Праведні волають, і Господь чує й визволяє їх від усіх їхніх нещасть.
19 Господь близький до тих, чиї серця у скорботі, й спасає засмучених духом.
20 Багато скорбот у праведника, але від усіх їх визволяє його Господь.
21 Він оберігає всі його кості, жодна з них не буде зламана.
22 Злостивість нечестивого його ж убиває, і ті, котрі ненавидять праведного, не уникнуть покарання.
23 Господь визволяє душі Своїх рабів, і не будуть звинувачені всі ті, котрі на Нього покладають надію.