Declaración de confianza
Al músico principal. Salmo de David.
1 Señor, yo confío en ti;
no permitas nunca que sea yo avergonzado.
¡Ponme a salvo, pues tú eres justo!
2 ¡Inclínate a escucharme!
¡Ven pronto en mi ayuda!
¡Sé tú mi roca fuerte, la fortaleza que me salve!
3 Ciertamente, tú eres mi roca y mi castillo;
guíame; encamíname por causa de tu nombre.
4 Sácame de la red que me han tendido,
pues tú eres mi refugio.
5 En tus manos encomiendo mi espíritu;
¡ponme a salvo, Señor, Dios de la verdad!
6 Señor, yo confío en ti,
pero odio a los que adoran ídolos huecos.
7 Yo me lleno de alegría por tu misericordia,
pues tú has tomado en cuenta mi aflicción
y conoces las angustias de mi alma.
8 No me has puesto en manos de mi adversario;
más bien, me has plantado en lugares amplios.
9 Ten misericordia de mí, Señor,
porque estoy muy angustiado.
Mis ojos se consumen de tristeza,
lo mismo que mi alma y todo mi ser.
10 Mi vida se va consumiendo de dolor;
mis años transcurren en medio de suspiros.
La maldad acaba con mis fuerzas,
y hasta mis huesos se van debilitando.
11 Todos mis enemigos se burlan de mí,
y más aún mis vecinos;
¡soy el hazmerreír de mis conocidos!
Los que me ven en la calle, huyen de mí.
12 Me han olvidado, como a los muertos;
hasta parezco una vasija hecha pedazos.
13 Puedo oír cómo muchos me calumnian:
«¡Hay terror por todas partes!»,
y mientras tanto, todos conspiran contra mí
y hacen planes para matarme.
¡Solo piensan quitarme la vida!
14 Señor, yo confío en ti,
y declaro que tú eres mi Dios.
15 Mi vida está en tus manos;
¡líbrame de mis enemigos y perseguidores!
16 ¡Haz brillar tu rostro sobre este siervo tuyo!
¡Sálvame, por tu misericordia!
17 Señor, no permitas que sea yo avergonzado,
porque a ti te he invocado.
¡Que sean avergonzados los impíos!
¡Que enmudezcan en el sepulcro!
18 ¡Que sean silenciados los labios mentirosos,
esos que hablan mal del hombre honrado
y lo tratan con soberbia y desprecio!
19 ¡Cuán grande es tu bondad,
la cual reservas para los que en ti confían!
¡Delante de todos la manifiestas
a los que en ti buscan refugio!
20 En lo más recóndito de tu presencia
los pones a salvo de la maldad humana;
les das refugio en tu tabernáculo;
¡los pones a salvo de las malas lenguas!
21 ¡Bendito seas, Señor!
¡Grande ha sido tu misericordia por mí!
¡Me pusiste en una ciudad fortificada!
22 En mi angustia llegué a pensar
que me habías apartado de tu vista,
pero tú escuchaste mi voz suplicante
en el momento en que a ti clamé.
23 Ustedes, fieles del Señor, ¡ámenlo!
El Señor cuida de quienes le son fieles,
pero a los que actúan guiados por la soberbia
les da el castigo que merecen.
24 Ustedes, los que esperan en el Señor,
¡esfuércense, y cobren ánimo!
Псалом 31
1 Диригентові. Псалом Давида.
2 Господи, на Тебе я покладаюсь, тому не дай мені осоромитись повіки. Визволь мене в Своїй справедливості.
3 Нахили до мене Своє вухо, поспіши на мій порятунок! Будь для мене оборонною Скелею, Притулком, неприступною Твердинею, задля мого порятунку.
4 Бо Ти моя Скеля і моє Пристановище, тож задля Свого Імені Ти провадь мене й опікуйся мною.
5 Ти виведеш мене з пастки, яку таємно поставили для мене, бо Ти мій Притулок.
6 У Твої руки віддаю свого духа. Ти викупив мене, Господи, Боже правди.
7 Я ненавиджу тих, що покладаються на марнолюбство. Я ж надію покладаю на Господа.
8 Я радію й веселюся Твоєю милістю, адже Ти зглянувся на моє приниження і розумієш смуток душі моєї;
9 Ти не видав мене в руки ворога, а поставив мої ноги на просторому місці.
10 Помилуй мене, Господи, бо я пригнічений. Виснажені від журби мої очі, моя душа і тіло моє.
11 Моє життя минає в смутку, а мої роки – в стогнанні. Через моє беззаконня слабне сила моя, виснажуються мої кості.
12 Я став посміховиськом для всіх моїх ворогів, а особливо для моїх сусідів, і страховиськом для моїх знайомих; коли вони бачать мене на вулиці, то втікають від мене.
13 Я забутий ними, наче померлий, викинутий з серця, як розбитий глечик.
14 Я чую наклепи багатьох, звідусіль погрози, коли вони разом змовляються проти мене, маючи намір відібрати моє життя.
15 Але я на Тебе, Господи, покладаюсь і кажу: Ти – мій Бог!
16 У Твоїх руках моя доля. Врятуй мене від рук моїх ворогів, що мене переслідують.
17 Засяй світлом Свого обличчя на Твого раба, спаси мене у Своєму милосерді.
18 Господи, не дай мені осоромитись, адже я кличу до Тебе. Нехай осоромляться нечестиві й замовкнуть у шеолі.
19 Нехай заніміють обманливі уста, які зухвало зі зневагою наговорюють на праведника.
20 Яка ж велика Твоя доброта, яку Ти приготував для тих, що Тебе шанують та на Тебе покладаються, і виявляєш її перед усіма людськими нащадками.
21 Ти охороняєш їх від людської мінливості в надійному місці Своєї присутності; Ти захистиш їх в укритті від лихих язиків.
22 Благословенний Господь, Який виявив до мене Свою дивовижну милість в укріпленому місті!
23 А я ж говорив у своєму занепокоєнні: Я відкинутий з-перед Твоїх очей. Однак Ти почув голос мого благання, коли я волав до Тебе.
24 Любіть Господа, всі святі Його, адже Господь оберігає вірних, а зарозумілим відплачує з надлишком.
25 Тож усі, котрі надієтесь на Господа, будьте мужніми, і нехай буде сміливим ваше серце!