Exhortación a un rey
1 Palabras proféticas del rey Lemuel, que su madre le enseñó.
2 ¿Qué puedo decirte, hijo mío?
¿Qué puedo decirte, hijo de mis entrañas?
¿Qué puedo decirte, respuesta a mis oraciones?
3 Que no entregues tu vigor a las mujeres,
ni vayas por caminos que destruyen a los reyes.
4 Lemuel, hijo mío,
no está bien que los reyes beban vino,
ni que los príncipes beban sidra;
5 no sea que por beber se olviden de la ley,
y tuerzan el derecho de todos los afligidos.
6 Sea la sidra para el que desfallece,
y el vino para los de ánimo amargado.
7 ¡Que beban y se olviden de sus carencias!
¡Que no se acuerden más de su miseria!
8 Habla en lugar de los que no pueden hablar;
¡defiende a todos los desvalidos!
9 Habla en su lugar, y hazles justicia;
¡defiende a los pobres y menesterosos!
Elogio a la esposa ejemplar
10 Mujer ejemplar, ¿quién dará con ella?
Su valor excede al de las piedras preciosas.
11 Su esposo confía en ella de todo corazón,
y por ella no carece de ganancias.
12 Siempre lo trata bien, nunca mal,
todos los días de su vida.
13 Sale en busca de lana y de lino,
y afanosa los trabaja con sus manos.
14 Se asemeja a una nave de mercaderes,
que de muy lejos trae sus provisiones.
15 Aun durante la noche se levanta
para dar de comer a su familia
y asignar a las criadas sus deberes.
16 Pondera el valor de un terreno, y lo compra,
y con lo que gana planta un viñedo.
17 Saca fuerzas de flaqueza,
y con ahínco se dispone a trabajar.
18 Está atenta a la buena marcha de su negocio,
y por la noche mantiene su lámpara encendida.
19 Sabe cómo manejar el huso,
y no le es ajeno manejar la rueca.
20 Sabe ayudar a los pobres,
y tender la mano a los menesterosos.
21 Cuando nieva, no teme por su familia,
pues todos ellos visten ropas dobles.
22 Ella misma se hace tapices,
y se viste de lino fino y de púrpura.
23 Su esposo es bien conocido en la ciudad,
y es parte del consejo local de ancianos.
24 Las telas que hace, las vende,
y provee a los comerciantes con cinturones.
25 Se reviste de fuerza y de honra,
y no le preocupa lo que pueda venir.
26 Habla siempre con sabiduría,
y su lengua se rige por la ley del amor.
27 Siempre atenta a la marcha de su hogar,
nunca come un pan que no se haya ganado.
28 Sus hijos se levantan y la llaman dichosa;
también su esposo la congratula:
29 «Muchas mujeres han hecho el bien,
pero tú las sobrepasas a todas.»
30 La belleza es engañosa, y hueca la hermosura,
pero la mujer que teme al Señor será alabada.
31 ¡Reconózcase lo que ha hecho con sus manos!
¡Sea alabada ante todos por sus logros!
Повчання матері царя Лемуїла
1 Слова царя Лемуїла, – повчання, яке давала йому його мати.
2 Що, сину мій?… Що, дитино мого лона, сину моїх обітниць!?
3 Не віддавай жінкам своїх сил, ні доріг серця твого згубницям царів.
4 Не царям, Лемуїле, не царям пити вино, і не князям вживати міцні напої!
5 Аби напившись, вони не забували Закону і не викривляли правосуддя щодо пригноблених людей.
6 Дайте міцний напій тому, хто гине, і вино тим, у кого гірко на душі!
7 Він вип’є, і забуде про свої злидні, – нехай більше не згадує про своє страждання.
8 Відкрий свої уста заради оборони німого і захисту приречених на погибель.
9 Не мовчи, коли йдеться про правосуддя, – будь справедливим щодо вбогого та нужденного.
Характеристики добропорядної жінки
10 Хто знайде добропорядну жінку, то вона цінніша за перли!
11 Цілковито впевнене у ній серце її чоловіка, і він не залишиться без прибутку.
12 В усі дні свого життя вона засвідчує йому добром, а не злом.
13 Вона дбає про вовну та льон – і охоче працює власними руками.
14 Вона, наче комерційні кораблі, здалека привозить свій хліб.
15 Встає ще вдосвіта, розподіляє домашнім їжу і відповідну працю служницям.
16 Захоче придбати поле, – купує його; завдяки прибутку з власних рук засаджує виноградник.
17 Надійно підперізує свій стан, і зміцнює свої м’язи.
18 Вона задоволена хорошими результатами своєї праці, тому її світильник не гасне і вночі.
19 Свої руки вона простягає до прядки, і пальці її беруться за веретено.
20 Свою долоню вона відкриває перед убогим, – свої руки простягає нужденному.
21 Не боїться вона холоду в своєму домі, тому що вся її сім’я одягнена в подвійний одяг.
22 Вона робить собі покривала; її одежа – вісон і кармазин.
23 Її чоловік шанований при брамах, і засідає зі старійшинами краю.
24 Вона виготовляє і продає тонку білизну, постачає купцям пояси.
25 Вона одягається у силу та гідність й весело дивиться у майбутнє.
26 Уста свої вона відкриває з мудрістю, і люб’язне повчання в неї на язиці.
27 Уважно наглядає вона за справами свого дому, і дармового хліба вона не їсть.
28 Встають її діти і називають її щасливою, а її чоловік хвалить її, кажучи :
29 Було багато вправних жінок, однак ти перевершила їх усіх!
30 Миловидність – оманлива, краса – швидкоплинна, але жінка, яка боїться Господа, гідна хвали.
31 Віддайте їй належне за надбанням її рук, – і нехай її вчинки вихваляють її при брамах!