La humillación de Edom
1 Visión de Abdías.
Hemos escuchado el pregón de parte del Señor, y se ha enviado un mensajero a las naciones. Así ha dicho Dios el Señor acerca de Edom:
«¡Levántense, declarémosle la guerra a este pueblo!
2 Como puedes ver, te he hecho pequeño entre las naciones, y estás abatido en gran manera.
3 A ti, que habitas en las más altas montañas y entre las grietas de las peñas, y que en tu corazón piensas que nadie te hará rodar por los suelos, tu soberbio corazón te ha engañado.
4 Yo te haré caer, aunque levantes el vuelo como el águila y pongas tu nido entre las estrellas.
—Palabra del Señor.5 »Si por la noche te atacaran ladrones o bandidos, ¿no te robarían solo hasta quedar satisfechos? Y si a tu viña entraran los vendimiadores, ¿no dejarían algunas uvas? Pero a ti, Esaú, ¡cómo te han destruido!
6 ¡Cómo han rebuscado tus posesiones! ¡Cómo han buscado tus tesoros escondidos!
7 ¡Todos tus aliados te han engañado! ¡Te han hecho llegar a los extremos! ¡Los que estaban en paz contigo te han vencido! ¡Los que compartían el pan contigo te han traicionado! ¡Esto es algo incomprensible!
8 ¿Y no haré yo que en ese día perezcan los sabios de Edom y los prudentes del monte de Esaú?
—Palabra del Señor.9 »¡Ay, Temán, tus valientes serán amedrentados! Será tal el estrago que todos los guerreros del monte de Esaú perecerán.
10 Por haber injuriado a tu hermano Jacob, quedarás en vergüenza y serás eliminado para siempre.
11 El día que un ejército extranjero llevaba cautivo a su ejército, y gente extraña entraba por las puertas de Jerusalén y sobre ella echaba suertes, tú estabas allí, en primera fila; ¡tú eras también uno de ellos!
12 Pero no debiste haber sido un mero espectador el día que tu hermano era víctima del infortunio. No debiste haberte alegrado el día en que se perdieron los hijos de Judá. No debiste haberte ufanado en el día de su angustia.
13 No debiste haber entrado por las puertas de mi pueblo el día que este fue quebrantado. ¡No, no debiste haberte deleitado con su mal el día que fue destruido, ni debiste despojarlo de sus bienes en el día de su desgracia!
14 ¡No debiste pararte en las encrucijadas para matar a los que intentaban escapar! En ese día angustioso, ¡no debiste entregar a los sobrevivientes!
La exaltación de Israel
15 »Ya está cerca mi día contra todas las naciones, y lo mismo que hiciste se hará contigo; ¡sobre ti recaerá lo que mereces recibir!
16 Así como en mi santo monte ustedes bebieron de la copa de mi ira, también beberán de ella siempre todas las naciones; la beberán hasta la última gota, y será como si nunca hubieran existido.»
17 Pero en el monte Sión habrá un remanente que se salve; será un remanente santo, y la casa de Jacob recuperará sus posesiones.
18 La casa de Jacob será fuego, la casa de José será llama, y la casa de Esaú será estopa, y arderán y se consumirán; ni un solo resto quedará de la casa de Esaú, porque el Señor lo ha dicho.
19 Los del Néguev poseerán el monte de Esaú, y los de la Sefela a los filisteos; poseerán también los campos de Efraín y los campos de Samaria, y Benjamín tomará posesión de Galaad.
20 Los cautivos de este ejército de los hijos de Israel se adueñarán del territorio de los cananeos, hasta Sarepta, y los cautivos de Jerusalén que están en Sefarad poseerán las ciudades del Néguev.
21 Entonces vendrán al monte Sión unos libertadores, y juzgarán al monte de Esaú, y el reino será del Señor.
Едом буде знищено
1 Видіння Авдія. Так говорить Владика Господь до Едому: Ми почули вістку від Господа, і надіслали її через посланця до народів, – вставайте і вирушимо проти Едому війною!
2 Оце Я тебе зроблю малим серед народів, і тобою понад міру нехтуватимуть.
3 Твоя зарозумілість підвела тебе, що мешкаєш в скелястих ущелинах. Вмостившись на височині, ти міркуєш у своєму серці: Хто мене звідсіля скине на землю?
4 Але хоча б ти піднявся вгору, як орел, – хоч би ти звив своє гніздо серед зірок, Я і звідти скину тебе, – говорить Господь.
5 Якби до тебе прийшли нічні грабіжники чи розбійники, що все спустошують, то хіба вони не взяли б у тебе лише те, що їм потрібно? Або якби до тебе прийшли злодії, щоб обібрати виноград, то хіба не залишилися б після них якісь ягідки?
6 Як же обшукуватимуть Ісава, обшарюючи всі його сховища!‥
7 Аж до самих твоїх кордонів поженуть тебе твої ж союзники, – обманувши, тебе подолають твої ж друзі, котрі були з тобою в миріі навіть їли твій хліб, – вони розставляють перед тобою пастку, вважаючи , що ти несповна розуму!
8 Саме того дня, – застерігає Господь, – Я знищу мудреців Едому і зарозумілих з гори Ісава .
9 Страхом будуть охоплені твої лицарі, Темане , тому що будуть винищені усі люди на горі Ісава, –
10 за тяжкий злочин проти твого брата Якова тебе вкриє сором, і ти будеш знищений назавжди.
11 Адже того дня, коли ти стояв збоку, – в той час, коли чужинці брали в полон його військо і загарбники вламувались у його брами, кидаючи жереб стосовно Єрусалима, – ти був як один з них.
12 Тобі зовсім не личило дивитися на день приниження твого брата і зловтішатись його нещастям, – ти не повинен був радіти загибелі Юдиних дітей у той день. Тобі аж ніяк не личило зухвало розкривати свої уста в день їхньої скорботи.
13 Як ти посмів увійти в брами Мого народу в день їхнього горя? Ти не повинен був у той день навіть дивитися на їхню недолю, – тим більше простягати свою руку до їхнього майна в день їхнього нещастя!
14 Як ти міг стояти на роздоріжжі й винищувати їхніх втікачів? Як посмів у день такого горя видавати тих, котрі чудом врятувались?
15 Пам’ятай, що близько Господній день для всіх народів. Як робив ти, так буде зроблено з тобою, – твої злочини обернуться на твою голову.
16 Бо, як ти пив на Моїй святій горі, так питимуть постійно оточуючі тебе народи. Питимуть і попиватимуть, поки не щезнуть, як такі, котрих ніколи не було.
На Сіоні буде спасіння
17 А на горі Сіон буде спасіння, – вона стане освяченою, і до нащадків Якова повернуться володіння їхньої спадщини.
18 Рід Якова стане вогнем, покоління Йосифа – полум’ям, а рід Ісава – тростиною! Його підпалять, і всі згорять, – з нащадків Ісава не залишиться нікого, бо так сказав Господь!
19 Ті, що на півдні (Неґев ), заволодіють горою Ісава, а ті, що в долині, землею филистимців, – вони посядуть також поля Єфрема та рівнини Самарії, а Веніямін володітиме Гілеадом.
20 Повернуті з полону, Ізраїльські воїни, заволодіють ханаанським краєм, аж до Царефати (Сарепти ), а переселені з Єрусалима, що в Сефараді заволодіють містами Неґева (півдня ).
21 І зійдуть визволителі на гору Сіон, щоб судити (правити ) мешканців гори Ісава. Царство належатиме Господу.