Todo impuro es echado fuera del campamento
1 El Señor habló con Moisés, y le dijo:
2 «Ordena a los hijos de Israel que arrojen del campamento a todos los leprosos, a todos los que padezcan de flujo de semen y a todos los que se hayan contaminado por haber tocado un muerto.
3 Que arrojen a hombres y mujeres. Que los saquen del campamento, en el cual habito, para que no lo contaminen.»
4 Los hijos de Israel lo hicieron así, y los echaron fuera del campamento, tal y como el Señor se lo había ordenado a Moisés.
Ley para la restitución
5 El Señor habló con Moisés, y le dijo:
6 «Di a los hijos de Israel que el hombre o la mujer que cometa alguno de todos los pecados con que se suele pecar contra mí,
7 deberá confesar el pecado cometido y compensar a la persona afectada por el daño, añadiendo a la compensación una quinta parte.
8 Si la persona afectada no tiene ningún pariente al que pueda resarcirse por el daño causado, la compensación por el agravio se me entregará a mí por medio del sacerdote, además del carnero de la expiación, con el cual el sacerdote hará expiación por él.»
9 Toda ofrenda que los hijos de Israel consagren para el Señor y la presenten al sacerdote, será del sacerdote.
10 Lo que cada quien consagre será suyo; lo que cada quien entregue al sacerdote, será del sacerdote.
Ley acerca de los celos
11 El Señor habló con Moisés, y le dijo:
12 «Habla con los hijos de Israel y diles que si la mujer de alguien se descarría y le es infiel,
13 y alguien cohabita secretamente con ella, pero su marido no se da cuenta, y ella no es sorprendida en el acto ni hay testigos contra ella,
14 entonces, si al marido le sobreviene un ataque de celos contra su mujer por haberse ella mancillado, o el ataque de celos le sobreviene aunque su mujer no se haya mancillado,
15 este llevará a su mujer ante el sacerdote, junto con una ofrenda que ella presentará, más dos litros de harina de cebada. No debe derramar aceite sobre ella, ni tampoco ponerle incienso encima, porque se trata de una ofrenda de celos; es una ofrenda memorial, para tener presente el pecado.
16 »El sacerdote hará entonces que ella se acerque y se presente ante mí.
17 Luego el sacerdote pondrá agua santa en un vaso de barro, tomará un poco del polvo que haya en el suelo del tabernáculo, y lo echará en el agua.
18 Hará entonces que la mujer se ponga de pie delante de mí, le descubrirá la cabeza, y pondrá sobre las manos de ella la ofrenda memorial, es decir, la ofrenda por los celos, mientras él sostiene en la mano las aguas amargas que acarrean maldición.
19 A continuación, el sacerdote la conjurará y le dirá:
“Si ninguno ha dormido contigo, si no te has descarriado de tu marido ni te has mancillado, quedarás libre de estas aguas amargas que acarrean maldición.
20 ”Pero si te has descarriado de tu marido y te has amancillado, y alguien que no es tu marido ha cohabitado contigo
21 ”(aquí el sacerdote conjurará a la mujer bajo juramento de maldición, y le dirá): ¡Que el Señor te haga objeto de maldición y execración en medio de tu pueblo! ¡Que el Señor haga que el muslo se te caiga y que el vientre se te hinche!22 ”¡Que estas aguas que acarrean maldición penetren en tus entrañas, y hagan que el vientre se te hinche y que el muslo se te caiga!”
»Y la mujer deberá responder:
“¡Amén, amén!”
23 »Entonces el sacerdote escribirá estas maldiciones en un libro y las borrará con las aguas amargas;
24 luego hará que la mujer beba las aguas amargas que acarrean maldición, y esas aguas penetrarán en ella y la amargarán.
25 Después el sacerdote recibirá de manos de la mujer la ofrenda por los celos, la mecerá delante de mí, y la ofrecerá ante el altar.
26 Luego tomará el sacerdote un puñado de la ofrenda en memoria de ella, lo quemará sobre el altar, y hará que la mujer beba las aguas.
27 Sucederá entonces, al beber las aguas, que si ella se ha mancillado y le ha sido infiel a su marido, las aguas que acarrean maldición penetrarán en ella y la amargarán; el vientre se le hinchará y el muslo se le caerá, y ella será objeto de maldición en medio de su pueblo.
28 Pero si la mujer no se ha mancillado, sino que está limpia de culpa, quedará libre y será fecunda.»
29 Esta es la ley de los celos, en caso de que la mujer le sea infiel a su marido y se mancille,
30 o en caso de que el marido tenga un ataque de celos, y cele a su mujer. El marido presentará a su mujer delante del Señor, y el sacerdote aplicará en ella toda esta ley.
31 El hombre quedará libre de culpa, y la mujer pagará por su pecado.
Очищення Ізраїлевого табору
1 Далі промовив Господь до Мойсея такі слова:
2 Накажи Ізраїльтянам, щоб вони вислали з табору всіх прокажених, всіх з виділеннями і кожного нечистого через дотик до мертвої людини.
3 Чоловік це, чи жінка, вишліть таких геть з табору, щоб не опоганювали свої табори, в яких Я перебуваю між ними.
4 Так і вчинили Ізраїльтяни, виславши таких поза табір. Як Господь сказав Мойсеєві, так і зробили Ізраїльські нащадки.
Визнання провини та відшкодування збитків
5 І промовив Господь до Мойсея такі слова:
6 Скажи Ізраїльтянам: Коли чоловік чи жінка зроблять якийсь гріх стосовно людини, вони чинять переступ проти Господа і така душа буде винуватою.
7 Тому вони повинні визнати свій гріх, який учинили, повністю відшкодувати те, в чому завинили й додати до того п’яту частину і повернути тому, перед ким провинилися.
8 Якщо ж та людина не має родича, щоб відшкодувати завдані йому збитки, то відшкодування слід віддати Господу в особі священика, за винятком жертовного барана викуплення, через якого й відбуватиметься покута за винуватого .
9 Священикові також належатиме кожний особливий дар з усього, що є святим серед Ізраїльських нащадків, який приносять до священика .
10 Все посвячене людиною належатиме їй. А все що людина дає священикові, йому і буде належати.
Випробування невірних дружин
11 І промовив Господь до Мойсея такі слова:
12 Звернися до Ізраїльтян і скажи їм: Чоловік, який підозрює , що його дружина зрадила йому і, справді провинилася проти нього тим,
13 що інший чоловік переспав з нею, маючи статеві стосунки, однак це було приховане від її чоловіка, оскільки вона приховує, що заплямувала себе і стала нечистою . До того ж проти неї немає свідка, і вона не була схоплена на перелюбі .
14 Але чоловіком оволодіє дух ревнощів, так що він засуджуватиме свою дружину в тому, що вона заплямувала себе. Може статись і таке , що ним оволодіє дух ревнощів і він підозрюватиме свою дружину, хоч та, насправді, нічим не заплямувала себе.
15 То такий чоловік нехай приведе свою дружину до священика і принесе за неї в жертву десяту частину ефи ячмінного борошна. Він не поливатиме на неї олії і не додаватиме до неї ладану, оскільки це жертва ревнощів, жертва пам’яті, яка відкриває провину.
16 Тож священик приведе її і поставить її перед Господом.
17 Тоді наллє священик у глиняну посудину святої води і додасть трохи землі, яку священик візьме з долівки Намету, і яку вкине у воду.
18 Після цього священик поставить жінку перед Господом і, відкривши голову жінці, покладе в її долоні жертву пам’яті, тобто жертву ревнощів. У той час у руці священика буде гірка вода, яка наводить прокляття.
19 Священик візьме у жінки клятву і скаже їй: Якщо в тебе не було статевих стосунків з іншим чоловіком , і якщо ти не виявила невірності своєму чоловікові і не стала таким чином нечистою, то нехай ця гірка вода, яка наводить прокляття, тобі не зашкодить.
20 Але якщо ти була невірною своєму чоловікові, зрадила йому та заплямувала себе, і якщо, крім свого чоловіка, мала статеві стосунки з іншим чоловіком, –
21 далі священик візьме у жінки клятву і проголосить прокляття, звертаючись до жінки, – то нехай віддасть тебе Господь на лихослів’я і учинить тебе проклятою серед твого народу. Нехай Господь учинить, щоб лоно твоє занепало, і опух твій живіт.
22 Нехай ця вода, яка наводить прокляття, увійде у твоє нутро, щоб опух живіт і занепало лоно . А жінка відповість: Амінь, амінь, тобто нехай так буде .
23 Після цього священик запише ці клятви на сувої, і змиє їх гіркою водою.
24 Потім він напоїть жінку гіркою водою, що наводить прокляття. І ввійде в неї вода, що наводить прокляття щоб викликати гіркоту.
25 Тоді священик візьме з рук жінки жертву ревнощів, підніме жертву перед Господом і принесе її до жертовника.
26 Далі священик візьме з хлібної жертви жменю, як її частку для пам’яті, і спалить на жертовнику, а після цього дасть жінці напитися води.
27 Коли він напоїть її водою, то, якщо вона осквернила себе і справді зрадила свого чоловіка, то як тільки ввійде в неї вода, що наводить прокляття і викликає гіркоту, станеться таке, що спухне її живіт, і занепаде лоно. Та жінка буде прокляттям серед свого народу.
28 Якщо жінка не осквернила себе і є чистою, то вона не зазнає жодної шкоди і буде здатною мати потомство.
29 Такий закон щодо ревнощів у тому випадку, коли жінка зрадить свого чоловіка і осквернить себе,
30 а чоловіком оволодіє дух ревнощів, і він звинувачуватиме свою дружину, та поставить дружину перед Господом, а священик учинить з нею згідно з цим законом.
31 В такому разі чоловік буде вільним від провини, а дружина понесе кару за свій гріх.