El rey de Arad ataca a Israel
1 El rey cananeo de Arad habitaba en el Néguev, y cuando oyó que Israel venía por el camino de Atarín, salió a pelear contra ellos, y a algunos los hizo prisioneros.
2 Entonces Israel hizo un voto al Señor, y dijo:
«Si tú pones este pueblo en mis manos, yo destruiré sus ciudades.»
3 El Señor escuchó la petición de Israel, y le entregó a los cananeos. Israel destruyó entonces a los cananeos y a sus ciudades, y a ese lugar lo llamó Jormá.
La serpiente de bronce
4 Después los israelitas partieron del monte Hor, en dirección al Mar Rojo, para rodear la tierra de Edom, y en el camino el pueblo se desanimó
5 y murmuró contra Dios y contra Moisés:
«¿Para qué nos hiciste salir de Egipto? ¿Para hacernos morir en este desierto? ¡No hay pan ni agua, y ya estamos hartos de este pan tan liviano!»
6 Entonces el Señor mandó serpientes venenosas entre el pueblo, para que los mordieran, y muchos del pueblo de Israel murieron.
7 El pueblo fue a ver a Moisés, y le dijo:
«Hemos pecado al murmurar contra el Señor y contra ti. ¡Ruégale al Señor que nos quite estas serpientes!»
Y Moisés oró por el pueblo,
8 y el Señor le dijo a Moisés:
«Haz una serpiente como estas, y ponla en un asta. Todo el que sea mordido y la mire, vivirá.»
9 Moisés hizo una serpiente de bronce, y la puso sobre un asta; y cuando alguna serpiente mordía a alguien, si miraba a la serpiente de bronce, seguía con vida.
Los israelitas rodean la tierra de Moab
10 Los hijos de Israel partieron de allí y acamparon en Obot.
11 Al partir de Obot, acamparon en Iyé Abarín, en el desierto que está enfrente de Moab, por donde sale el sol.
12 Al partir de allí, acamparon en el valle de Zered.
13 Al partir de allí, acamparon al otro lado del río Arnón, que está en el desierto y que va más allá del territorio del amorreo. Este río Arnón es el límite entre los moabitas y los amorreos.
14 Por eso en el libro de las batallas del Señor puede leerse:
«… lo que hizo en el Mar Rojo
y en los arroyos de Arnón,
15 y en la corriente de los arroyos
que va a parar en Ar
y se detiene en los límites de Moab.»
16 De allí siguieron hasta Ber, es decir, el pozo donde el Señor le dijo a Moisés: «Reúne al pueblo, que voy a darles agua.»
17 Israel entonó allí este cántico:
«¡Canta, pozo! ¡Deja fluir el agua!
18 Los grandes señores cavaron este pozo;
¡con sus cetros lo cavaron
los nobles y los príncipes del pueblo!»
Del desierto se dirigieron a Matana,
19 de Matana a Najaliel, de Najaliel a Bamot,
20 y de Bamot al valle que está en los campos de Moab, y a la cumbre del Pisga, que mira hacia el desierto.
Israel derrota a Sijón
(Dt 2.26-37)21 Israel envió embajadores a Sijón, el rey de los amorreos, para decirle:
22 «Voy a pasar por tu tierra. No iremos por los sembrados ni por las viñas, ni beberemos agua de tus pozos. Iremos por el camino principal, hasta salir de tu territorio.»
23 Pero Sijón no permitió que Israel pasara por su territorio, sino que juntó a todo su ejército y salió al desierto para pelear contra Israel. Al llegar a Yahás,
24 Israel hirió a Sijón a filo de espada y se posesionó de su tierra, desde Arnón hasta Jaboc y hasta los hijos de Amón, porque la frontera de los hijos de Amón era fuerte.
25 Israel se apoderó de todas estas ciudades, y habitó en todas las ciudades de los amorreos, y en Jesbón y todas sus aldeas.
26 Jesbón era la ciudad de Sijón, el rey de los amorreos que antes había tenido guerra con el rey de Moab, y se había apoderado de toda su tierra, hasta Arnón.
27 Por eso dicen los proverbistas:
«¡Vengan todos a Jesbón!
¡Que vuelva a levantarse la ciudad de Sijón!
28 Porque de Jesbón salió fuego;
de la ciudad de Sijón salieron llamas
que consumieron las ciudades de Moab
y las señoriales alturas de Arnón.
29 »¡Ay de ti, Moab!
¡Quedaste destruido, pueblo de Quemos!
Tus hijos fueron puestos en fuga,
y tus hijas fueron hechas cautivas
del rey Sijón de los amorreos.
30 »¡Pero nosotros devastamos su reino!
Jesbón quedó en ruinas hasta Dibón,
pues la destruimos hasta Nofa y Medeba.»
Israel derrota a Og de Basán
(Dt 3.1-11)31 Fue así como Israel llegó a habitar la tierra de los amorreos.
32 Además, Moisés mandó exploradores a Jazer, y se apoderaron de sus aldeas y desalojaron a los amorreos.
33 Cuando volvieron, lo hicieron por el camino de Basán; pero Og, el rey de Basán, salió con todo su ejército a combatirlos, y pelearon en Edrey.
34 Entonces el Señor le dijo a Moisés:
«No le tengas miedo, porque a él y a todo su pueblo yo los pondré en tus manos, lo mismo que a su tierra, y harás con él lo mismo que hiciste con Sijón, el rey amorreo que habitaba en Jesbón.»
35 Y los israelitas hirieron de muerte a Sijón y a sus hijos, y a todo su ejército. No dejaron con vida a nadie. Así se apoderaron de su tierra.
Перемога над ханаанцями у Хормі
1 Як тільки ханаанський цар Аради, який жив на півдні (в Неґев), почув, що Ізраїль рухається дорогою Атарім, то пішов війною проти Ізраїлю, і взяв декого з них у полон.
2 Тоді Ізраїль дав обітницю Господу, і сказав: Якщо віддаси цей народ у мої руки, я зруйную його та його міста, як приречені на закляття.
3 І вислухав Господь голос Ізраїлю, і видав йому ханаанців. Він знищив їх та їхні міста як приречені на закляття, назвавши те місце Хорма .
Мідний змій
4 Після цього вони вирушили від гори Гор, в напрямку Червоного Моря, щоб обійти землю Едому. Але в дорозі народ виявив малодушність.
5 Люди почали нарікати на Бога і на Мойсея: Навіщо ти вивів нас з Єгипту? Хіба що для того, щоб ми загинули в пустелі? Адже тут немає ні хліба, ні води, а цей нікчемний хліб неабияк набрид нам.
6 Тоді Господь послав на народ отруйних зміїв, які кусали людей, і чимало з Ізраїльтян померло.
7 Люди прийшли до Мойсея і сказали: Згрішили ми, оскільки нарікали на Господа і на тебе! Помолися ж до Господа, щоб Він забрав від нас зміїв! І Мойсей помолився за народ.
8 Господь же сказав Мойсеєві: Зроби собі змія і вистав його на жердині. Після того, якщо когось вкусить змій , нехай той погляне на нього і буде жити.
9 Тож Мойсей зробив мідного змія, і встановив його на жердині. Тепер, коли змій кусав людину, то вона звертала очі на мідного змія, і залишалася живою.
Шлях з Оботи до Моаву
10 Ізраїльтяни вирушили далі й отаборились в Оботі.
11 Вирушивши з Оботи вони отаборились в Ійє-Абарім, – в пустелі, яка знаходиться на схід від Моаву.
12 А коли вони рушили звідти, то отаборилися в долині Зеред.
13 Вийшовши звідти вони поставили табір на другому боці Арнону що тече через пустелю і підходить до кордонів аморейців. Арнон є Моавським кордоном, що межує між Моавом і Амореєм.
14 Тому і говориться в книзі Господніх воєн: Вагеб у Суфі, і притоки Арнону;
15 і русла приток, що простягаються до місця Ар, і сягають кордонів Моаву.
16 А звідти вирушили до Беери. Це та Криниця, про яку сказав Господь Мойсеєві: Збери народ, і Я дам їм воду.
17 Тоді заспівав Ізраїль таку пісню: Піднесися, кринице, співайте їй!
18 Криницю викопали вельможі, – видовбували її володарі народу своїми жезлами , законодавці – своїми посохами! З Мідбару вони подалися до Маттани,
19 а від Маттани до Нахаліїла, з Нахаліїла до Бамота.
20 А від Бамота в долину, що на рівнині Моаву біля вершини Пісґи, що височіє над пустелею.
Перемога над Сіхоном
21 Тоді Ізраїль послав своїх старійшин до Сіхона, аморейського царя, з проханням:
22 Дозволь мені перейти через твою землю. Ми не звертатимемо ні на поля, ні на виноградники, не будемо пити води з криниць. Будемо йти дорогою царською аж доки не перейдемо твої володіння.
23 Але Сіхон не дозволив Ізраїлеві перейти через свою землю. Більше того , Сіхон зібрав увесь свій народ і пішов проти Ізраїлю в пустелю, дійшов до Ягци і вступив у бій з Ізраїлем.
24 Проте Ізраїль розгромив його вістрям меча, і заволодів його землею від Арнону до Яббоку і аж до Аммонових нащадків, оскільки Яз був кордоном аммонійців.
25 Тож Ізраїль захопив усі ті міста. Ізраїль поселився у всіх містах аморейців, тобто у Хешбоні і в усіх прилеглих до нього поселеннях .
26 Хешбон був містом Сіхона, царя аморейців. Він раніше воював з попереднім царем Моаву і забрав у нього всю його землю аж до Арнону.
27 Через це кажуть ті, хто говорить загадками: Приходьте до Хешбона, щоб відбудувати і облаштувати місто Сіхона.
28 Бо вогонь вийшов з Хешбона, полум’я – з міста Сіхона. Він пожер Ар-Моава, володарів висот Арнону.
29 Горе тобі, Моаве! Ти загинув, народе Кемоша! Його сини стали втікачами, а його дочки – полонянками царя аморейців, Сіхона.
30 Ми їх перемогли, загинув Хешбон аж до Дібона, ми спустошили все до Нофаху, що неподалік Медеви.
31 Отже Ізраїль оселився в краю аморейців.
32 Після цього Мойсей послав розвідників , щоб оглянули Язер. Тож завоювали і його поселення, вигнавши аморейців, які там жили.
Перемога над Оґом
33 Повернувши, вони пішли дорогою до Башану. І ось проти них виступив Оґ, цар башанський з усім своїм народом до Едреї, щоб воювати.
34 Але Господь сказав Мойсеєві: Не бійся його, бо у твої руки Я віддав його, увесь його народ як і всю його землю. Вчиниш з ним так, як ти зробив із Сіхоном, царем аморейців, який жив у Хешбоні.
35 Отже вони знищили його та його нащадків, і весь його народ, так що не залишилося жодного живого. Таким чином вони заволоділи його землею.