Las trompetas de plata
1 El Señor habló con Moisés, y le dijo:
2 «Haz dos trompetas de plata, labradas a martillo. Ellas te servirán para convocar a la congregación y para poner en movimiento a los campamentos.
3 Cuando se toquen, toda la congregación se reunirá ante ti, a la puerta del tabernáculo de reunión.
4 Si se toca una sola de ellas, entonces se congregarán ante ti los príncipes, es decir, los jefes de las legiones de Israel.
5 Cuando ustedes den el toque de alarma, entonces se pondrán en movimiento los campamentos que estén acampados al oriente.
6 Cuando den un segundo toque de alarma, se pondrán en movimiento los campamentos que estén acampados al sur; el toque de alarma anunciará su partida.
7 Pero para reunir a la congregación, el toque de alarma será diferente.
8 »Los hijos de Aarón, es decir, los sacerdotes, tocarán las trompetas. Este será un estatuto perpetuo para ustedes y para sus descendientes.
9 Y cuando en su tierra salgan a la guerra contra el enemigo que los ataque, darán el toque de alarma con las trompetas, para que yo, el Señor su Dios, me acuerde de ustedes y los salve de sus enemigos.
10 »Durante sus fiestas solemnes de principio de mes, tocarán las trompetas para anunciar sus holocaustos y sus sacrificios de paz, y yo, el Señor su Dios, me acordaré de ustedes.»
Los israelitas parten de Sinaí
11 El día veinte del mes segundo del año segundo, la nube se levantó del tabernáculo del testimonio
12 y, siguiendo la orden de ponerse en marcha, los hijos de Israel partieron del desierto de Sinaí, y la nube se detuvo en el desierto de Parán.
13 Partieron por primera vez, siguiendo la orden del Señor por medio de Moisés.
14 Los primeros en ponerse en marcha fueron los ejércitos del campamento de los hijos de Judá, bajo su bandera y comandados por Nasón hijo de Aminadab.
15 El ejército de la tribu de los hijos de Isacar estaba comandado por Natanael hijo de Suar.
16 El ejército de la tribu de los hijos de Zabulón estaba comandado por Eliab hijo de Helón.
17 Los hijos de Guersón y los hijos de Merari, que estaban a cargo de llevar el tabernáculo, se pusieron en marcha después de desarmarlo.
18 Luego se pusieron en marcha los ejércitos y la bandera del campamento de Rubén, comandados por Elisur hijo de Sedeur.
19 Al mando del ejército de la tribu de los hijos de Simeón estaba Selumiel hijo de Surisaday,
20 y al mando del ejército de la tribu de los hijos de Gad estaba Eliasaf hijo de Deuel.
21 Luego se pusieron en movimiento los coatitas, que llevaban el santuario, y mientras ellos llegaban, los otros acondicionaron el tabernáculo.
22 Después se pusieron en marcha los ejércitos y la bandera del campamento de los hijos de Efraín, bajo el mando de Elisama hijo de Amiud.
23 Al mando del ejército de la tribu de los hijos de Manasés estaba Gamaliel hijo de Pedasur,
24 y al mando del ejército de la tribu de los hijos de Benjamín estaba Abidán hijo de Gedeoni.
25 A continuación, y cerrando la marcha de todos los campamentos, se pusieron en movimiento los ejércitos y la bandera del campamento de los hijos de Dan, bajo el mando de Ajiezer hijo de Amisaday.
26 Al mando del ejército de la tribu de los hijos de Aser estaba Pagiel hijo de Ocrán,
27 y al mando del ejército de la tribu de los hijos de Neftalí estaba Ajirá hijo de Enán.
28 Cada vez que se ponían en marcha, este era el orden de los ejércitos de los hijos de Israel.
29 Entonces Moisés le dijo a su suegro, es decir, al madianita Hobab hijo de Ragüel:
«Nosotros estamos en camino, hacia el lugar que el Señor prometió darnos. Ven con nosotros, que cuidaremos de ti, porque el Señor ha prometido cuidar de Israel.»
30 Pero Hobab le respondió:
«No puedo ir. Voy a volver a mi tierra, donde está mi parentela.»
31 Moisés insistió:
«Por favor, no nos dejes. Tú conoces los lugares donde debemos de acampar en el desierto, y nos servirás de guía.
32 Si vienes con nosotros, cuidaremos de ti, así como el Señor cuidará de nosotros.»
33 Y así partieron del monte del Señor y caminaron tres días. El arca del pacto del Señor se adelantó a ellos tres días, para buscarles un lugar donde descansar.
34 Y durante el día, desde que salieron del campamento, la nube del Señor los cubría.
35 Cuando el arca se ponía en marcha, Moisés decía: «Levántate, Señor, y que tus enemigos se dispersen; ¡que huyan de tu presencia los que te aborrecen!»
36 Y cuando se detenía, Moisés decía: «¡Vuelve, Señor, vuelve a las legiones de legiones de Israel!»
Дві срібні сурми
1 І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
2 Зроби собі дві срібні сурми. Вони мають бути кованими і служитимуть тобі для скликання громади, а також для того, щоб згортати табори.
3 Коли затрублять в обидві, то зійдеться до тебе вся громада до входу в Намет Свідчення.
4 Якщо ж затрублять лише однією, то зберуться до тебе начальники, керівники Ізраїльських тисяч.
5 Коли затрублять сигналом тривоги , то вирушатимуть табори, розташовані на схід.
6 А якщо затрублять вдруге, то вирушатимуть табори, розташовані на південь. Трубитимуть сигналтривоги лише для їхнього рушання в дорогу.
7 Коли потрібно зібрати громаду, трубіть як звичайно , не видаючи сигналу тривоги.
8 Трубитимуть у сурми сини Аарона, священики. Використання їх буде для вас вічною постановою в ваших поколіннях.
9 Якщо у вашому краю почнете воювати з ворогом, який гнобитиме вас, і дасте трубами сигнал тривоги , щоб нагадати про себе перед Господом, вашим Богом, то ви будете врятовані від ваших ворогів.
10 У дні вашої радості і в ваші свята, а також на початку кожного місяця, ви трубитимете в сурми під час ваших всепалень і ваших мирних жертов. Будуть вони нагадуванням про вас перед вашим Богом. Я – Господь, ваш Бог!
Похідний стрій нащадків Ізраїля
11 Отже, другого року, другого місяця, двадцятого дня місяця піднялася хмара над Наметом Свідчення.
12 Тож Ізраїльтяни вирушили в свою мандрівку з сінайської пустелі. Хмара зупинилася в пустелі Паран.
13 Тоді вони вперше вирушили так, як наказав Господь через Мойсея.
14 Першим вирушив прапор табору Юдиних нащадків зі своїми військовими підрозділами. На чолі їхніх військових підрозділів стояв Нахшон, син Аммінадава.
15 Над військовими підрозділами племені нащадків Іссахара стояв Натанаїл, син Цуара.
16 Над військовими підрозділами племені Завулонових нащадків був Еліяв, син Хелона.
17 А коли Намет розібрали, вирушали нащадки Гершона та нащадки Мерарі, несучи Намет.
18 Далі вирушив прапор табору Рувима зі своїми військовими підрозділами. На чолі цих військових підрозділів стояв Еліцур, син Шедеура.
19 Над військовими підрозділами племені Симеонових нащадків стояв Шелуміїл, син Цурішаддая.
20 А над військовими підрозділами племені Ґадових нащадків стояв Еліясаф, син Деуїла.
21 Далі вирушали нащадки Кегата, несучи Святилище. Перш ніж усі дійдуть на нове місце, Намет там вже стоятиме.
22 Наступним вирушив прапор табору Єфремових нащадків зі своїми військовими підрозділами. На чолі їхніх військових підрозділів стояв Елішама, син Аммігуда.
23 Над військовими підрозділами племені Манассієвих нащадків стояв Ґамалиїл, син Педагцура.
24 А над військовими підрозділами Веніямінового племені стояв Абідан, син Ґідеоні.
25 Нарешті вирушив прапор табору Данових нащадків, як тильна охорона всіх таборів зі своїми військовими підрозділами. На чолі їхніх військових підрозділів стояв Ахієзер, син Аммішаддая.
26 Над військовими підрозділами племені Асирових нащадків стояв Паґіїл, син Окрана.
27 А над військовими підрозділами Нефталимового племені стояв Ахіра, син Енана.
28 Таким був похідний стрій нащадків Ізраїля за їхніми військовими підрозділами, коли вони вирушали в дорогу .
Ховав
29 Якось Мойсей сказав Ховаву, синові мідійця Реуїла, тестя Мойсея: Ми рухаємось до того місця, про яке Господь сказав: Я дам його вам! Тож іди з нами, і тобі буде добре серед нас, адже Господь пообіцяв, що Ізраїлеві буде добре.
30 Однак той йому відповів: Не піду, а радше повернуся у свій край й до моїх рідних.
31 Але Мойсей наполягав: Не залишай нас, прошу тебе, адже ти знаєш, де можна таборувати в пустелі, тож будеш нашими очима.
32 Якщо підеш з нами, то ми віддячимо тобі добром, яке вчинить для нас Господь.
Бог веде Свій народ
33 Після цього вони вирушили від Господньої гори і йшли на віддаль трьох днів дороги. Перед ними протягом цих трьох днів рухався Ковчег Господнього Заповіту, щоб знайти для них місце для відпочинку.
34 А Господня хмара була над ними вдень, коли вирушали вони табором.
35 Було так: коли Ковчег вирушав, то Мойсей говорив: Устань, Господи, і нехай розпорошаться Твої вороги! Ті, котрі Тебе ненавидять, нехай повтікають перед Тобою!
36 Коли ж він зупинявся, він казав: Повернися, о Господи, до незліченних тисяч Ізраїлю!